Реферати

Дипломна робота: 14-поверховий 84-квартирний житловий будинок

Керування туристський фірмою. Зміст: Введення Індустрія туризму як галузь національної економіки. Сучасний туристичний ринок і перспективи його розвитку. Особливості туристського ринку як ринку

Кожеед плямистий. План Уведення 1 Поширення 2 Опис 3 Значення 4 Систематики 4.1 Синонімія Список літератури Кожеед плямистий Уведення Кожеед плямистий[1] (лат. Dermestes maculatus) - це вид жуків кожеедов.

Основні етапи розвитку і предмет економічної теорії. Економіка - це господарська система, що забезпечує задоволення потреб людей і суспільства шляхом створення і використання необхідних життєвих благ.

Аналіз існуючих типів організаційних структур. Традиційні і нові структури. Казанський державний технологічний університет Кафедра Менеджменту і підприємницької діяльності Курсова робота з дисципліни "Основи менеджменту"

Транссибірська магістраль і її роль у розвитку Сибіру. Міністерство утворення і науки Російської Федерації Федеральне агентство по утворенню Державна освітня установа вищого професійного утворення

Міністерство освіти Республіки Білорусь

Брестський державний технічний університет

Кафедра основ, підмурівків, інженерної геології і геодезії

Курсовий проект

«14-поверховий 84-квартирний житловий будинок»

Виконав:

студент 4 курсу СФ

гр. ПП-2 Арабей Р. Г.

Прийняв:

Федора В. Г.

Брест 2006 р.

РЕФЕРАТ

Проектування підмурівків для крупнопанельного 14-поверховий 84-квартирний житловий будинок. Пояснювальна записка / Арабей Р. Г. гр. ПП-2 - Брест: 2006 р./ 56 сторінок, 15 ілюстрацій, 6 таблиць, 10 джерел.

Ключові слова: підмурівок, основа, грунт, свайний, стрічковий, заставляння, обріз, опір, відмова.

Містить результати розрахунку і конструювання підмурівків будівлі в 3-х варіантах: дрібного заставляння на природній основі, на штучній основі, свайного.

ЗМІСТ

ВВЕДЕННЯ

1. ПОЧАТКОВІ ДАНІ

2. ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ УМОВ БУДІВЕЛЬНОГО МАЙДАНЧИКА

3. ВАРІАНТНЕ ПРОЕКТУВАННЯ СТРІЧКОВОГО ПІДМУРІВКА

3.1 Розрахунок підмурівка дрібного заставляння на природній основі

3.1.1 Вибір глибини заставляння підмурівка

3.1.2 Визначення перетину арматури підошви підмурівка

3.1.3 Визначення осідання підмурівка

3.2 Проектування свайних підмурівків

3.2.1 Визначення глибини заставляння ростверка

3.2.2 Визначення довжини палі

3.2.3 Визначення несучої здатності палі

3.2.4 Проектування ростверка

3.2.5 Визначення осідання підмурівка методом еквівалентного шара

3.2.6 Розрахунок ростверка по міцності

3.2.7 Вибір сваебойного обладнання і визначення відмови паль

3.3 Проектування підмурівків на штучній основі

3.3.1 Приймаємо, як штучна основа піщану подушку

3.3.2 Визначаємо орієнтувальні розміри підмурівка

3.3.3 Розрахунок розмірів піщаної подушки

3.3.4 Визначення перетину арматури підошви підмурівка

3.3.5 Перевірка міцності підстилаючого шара грунту

3.3.6 Розрахунок осідання підмурівка

4. ПОРІВНЯННЯ ВАРІАНТІВ

5. РОЗРАХУНОК ТІЛА ПІДМУРІВКА

6. ТЕХНОЛОГІЯ ПРОВАДЖЕННЯ РОБІТ ПО ПРИСТРОЮ ПІДМУРІВКІВ

ВИСНОВОК

ЛІТЕРАТУРА

ВВЕДЕННЯ

Проектування основ і підмурівків є комплексною задачею, в якій повинні бути враховані вимоги, що забезпечують необхідну їх міцність, стійкість, довговічність. Тип підмурівка, що проектується визначається інженерно-геологічними умовами будівельного майданчика, в залежності від яких можуть бути запропоновані різні конструктивні варіанти. Правильний вибір основи може бути забезпечений лише на основі всебічного вивчення геологічних і гидрогеологических умов будівельного майданчика.

1. ПОЧАТКОВІ ДАНІ

Район будівництва - м. Брест.

Дані по геологічних дослідженнях представлені в табл. 1.

Таблиця 1

№ варіанту

№ свердловини

Глибина відбору зразка від поверхні, м

Гранулометричний склад, %

Густина частинок

r s, г/см 3

Густина грунту

r, г/см 3

Вогкість w,%

Межі пластичності

> 2

2-0,5

0,5-0,25

0,25-0,1

<

w Р

w L

8

Вкв.№1

2

0

0,5

1,5

7

91

2,66

1,73

27,1

18,6

28,6

Вкв.№1

4

0

1

1

8

90

2,65

1,82

26

18,5

29

Вкв.№2

5

0

0,5

0,5

4,0

95

2,75

2

27

20

40

Вкв.№2

9

0

0,5

0,5

3

96

2,77

2,01

27

22

43

Вкв.№3

13

2

21

33

21

23

2,66

1,99

15,2

0

0

2. ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ УМОВ БУДІВЕЛЬНОГО МАЙДАНЧИКА

Висхідний матеріал для проектування підмурівків - дані інженерно-геологічних умов будівельного майданчика і фізико-механічні характеристики грунтів, що використовуються як основи, дані в табл. 1. Характеристики грунтів необхідно обчислювати для кожного шара окремо, згідно з їх порядком залягання.

1 шар.

Визначаємо найменування пилевато-глинистого грунту і його фізико-механічні властивості, якщо w = 27,1 %; wP= 18,6 %; wL= 28,6 %; rS= 2,66 т/м3; r = 1,73 т/м3.

Найменування пилевато-глинистих грунтів визначають по числу пластичності:

JP= wL- wP= 28,6 - 18,6 = 10 %.

Згідно табл. 4/2/ даний пилевато-глинистий грунт є суглинком,

т. до. 7 % < JP= 10 % < 17 %.

По показнику текучості визначаємо стан суглинку:.

Згідно табл. 7/2/ даний суглинок є текучепластичним, т. до. 0,75 < JL= 0,86 < 1,0.

Визначаємо густину грунту в сухому стані:.

Визначаємо коефіцієнт пористості грунту по формулі:.

По табл. 11/2/ визначаємо показники міцності грунту; по табл. 9/2/ - модуль загальної деформації; по табл. 12/2/ - розрахунковий опір (в цьому випадку це не представляється можливим).

Висновок: даний грунт не може бути використаний як природна основа.

2 шар.

Визначаємо найменування пилевато-глинистого грунту і його фізико-механічні властивості, якщо w = 26 %; wP= 18,5 %; wL= 29 %; rS= 2,65 т/м3; r = 1,82 т/м3.

Найменування пилевато-глинистих грунтів визначають по числу пластичності:

JP= wL- wP= 29 - 18,5 = 10,5 %.

Згідно табл. 4/2/ даний пилевато-глинистий грунт є суглинок, т. до. 7 % < JP= 10,5 % < 17 %.

По показнику текучості визначаємо стан суглинку:.

Згідно табл. 7/2/ даний суглинок є мягкопластичним,

т. до. 0,5 <JL= 0,71 <0,75

Визначаємо густину грунту в сухому стані:.

Визначаємо коефіцієнт пористості грунту по формулі:.

По табл. 11/2/ визначаємо показники міцності грунту: jn= 16,2°; Cn= 16,4 кПа; по табл. 9/2/ - модуль загальної деформації: Е=8,4 МПа; по табл. 12/2/-розрахунковий опір: R0= 191,2 кПа.

Висновок: досліджуваний грунт - суглинок мягкопластичний, для якого: jn= 16,2°;

Cn= 16,4 кПа; Е = 8,4 МПа; R0= 191,2 кПа.

3 шар.

Визначаємо найменування пилевато-глинистого грунту і його фізико-механічні властивості, якщо w = 27 %; wP= 20 %; wL= 40 %; rS= 2,75 т/м3; r = 2,0т/м3.

Найменування пилевато-глинистих грунтів визначають по числу пластичності:

JP= wL- wP= 40 - 20 = 20 %. Згідно табл. 4/2/ даний пилевато-глинистий грунт є глиною, т. до. JP= 20 % > 17 %.

По показнику текучості визначаємо стан глини:.

Згідно табл. 7/2/ дана глина є тугопластичной, т. до. 0,25 < JL= 0,35 < 0,5.

Визначаємо густину грунту в сухому стані:.

Визначаємо коефіцієнт пористості грунту по формулі:.

По табл. 11/2/ визначаємо показники міцності грунту: jn= 17°; Cn= 50 кПа; по табл. 9/2/ - модуль загальної деформації: Е=18МПа; по табл. 12/2/-розрахунковий опір:

R0= 306,3 кПа.

Висновок: досліджуваний грунт - глина тугопластичная, для якої: jn= 17°; Cn= 50 кПа; Е = 18 МПа; R0= 306,3 кПа.

4 шар.

Визначаємо найменування пилевато-глинистого грунту і його фізико-механічні властивості, якщо w = 27 %; wP= 22,0 %; wL= 43 %; rS= 2,77 т/м3; r = 2,01 т/м3.

Найменування пилевато-глинистих грунтів визначають по числу пластичності:

JP= wL- wP= 43 - 22 = 21 %.

Згідно табл. 4/2/ даний пилевато-глинистий грунт є глиною, т. до. JP= 21 % > 17 %.

По показнику текучості визначаємо стан глини:.

Згідно табл. 7/2/ дана глина є полутвердой, т. до. 0 < JL= 0,24 < 0,25.

Визначаємо густину грунту в сухому стані:.

Визначаємо коефіцієнт пористості грунту по формулі:.

По табл. 11/2/ визначаємо показники міцності грунту: jn= 19°; Cn= 54 кПа; по табл. 9/2/ - модуль загальної деформації: Е = 21МПа; по табл. 12/2/-розрахунковий опір:R0= 320 кПа.

Висновок: досліджуваний грунт - глина полутвердая, для якої: jn= 19°; Cn= 54 кПа; Е = 21 МПа; R0= 320 кПа.

5 шар.

Визначаємо вигляд піщаного грунту по крупности, його стан і механічні характеристики, якщо r=1,99 т/м3; rs=2,66 т/м3; w=15,2 %; гранулометричний склад приведений в табл. 1.

Найменування піщаного грунту визначаємо по табл. 3/2/: маса частинок крупніше за 0,5 мм складає менше за 21+33=54% > 50% значить, грунт - пісок великий.

Визначаємо густину грунту в сухому стані:.

Визначаємо коефіцієнт пористості грунту по формулі:.

По табл. 5/2/ встановлюємо, що пісок пилеватий, щільний, т. до. е = 0,54 < 0,55.

Міра вогкості:

де rW= 1,0 т/м3- густина води.

Згідно табл. 6/2/ - пісок вологий, т. до. 0,5 < < 0,8.

По табл. 8/2/ визначаємо показники міцності грунту: jn= 40,3°; Cn= 1,1 кПа; по табл. 9/2/ - модуль загальної деформації: Е=41 МПа; по табл. 12/2/-розрахунковий опір:

R0= 600 кПа.

Висновок: досліджуваний грунт - пісок пилеватий, середньої густини, насичений водою, для якого: jn= 40,3°; Cn= 1,1 кПа; Е = 41 МПа; R0= 600 кПа.

Зведена таблиця характеристик шарів грунту

Таблиця 2

№ шара

Найменування грунту

Потужність шара, м

r

g

r s

g s

r d

g d

w, %

w L, %

w Р, %

IP, %

IL

е

S r

З n,

кПа

j n, об

R 0, кПа

Е, МПа

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

1

Суглинок текучепластичний

3,3

1,73

2,66

1,361

27,1

28,6

18,6

10

0,85

0,95

0,76

-

-

-

-

17,3

26,6

13,61

2

Суглинок мягкопластичний

1,5

1,82

2,65

1,44

26

29

18,5

10,5

0,71

0,84

0,82

16,4

16,2

191,2

8,4

18,2

26,5

14,4

3

Глина тугопластичная

3,0

2,0

2,75

1,575

27

40

20

20

0,35

0,75

0,99

50

17

306,3

18

20,0

27,5

15,75

4

Глина полутвердая

3,4

2,01

2,77

1,58

27

43

22

21

0,24

0,75

1,00

54

19

320

21

20,1

27,7

15,8

5

Пісок великий, щільний, вологий

-

1,99

2,66

1,73

15,2

-

-

-

-

0,54

0,75

1,1

40,3

600

41

19,9

26,6

17,3

3. ВАРІАНТНЕ ПРОЕКТУВАННЯ СТРІЧКОВОГО ПІДМУРІВКА

3.1 Розрахунок підмурівка дрібного заставляння на природній основі

3.1.1 Вибір глибини заставляння підмурівка

Складаємо геологічну колонку грунтів що складають будівельний майданчик:

Ріс.1. Схема до вибору глибини заставляння підмурівка.

З інженерно-геологічних умов будівельного майданчика видно, що як основа можна використати 2-ой шар (суглинок мягкопластичний), який не є просадочним грунтом.

Необхідно враховувати і той факт, що заглубление підошви підмурівка нижче за WL також небажане, т. до. зростає трудомісткість і вартість робіт по пристрою підмурівка. Отже, основа підмурівка - 2-ий шар суглинок мягкопластичний.

Визначимо нормативну глибину сезонного промерзания по формулі:; або по схематичній карті /2/. По карті знаходимо, що для м. Бреста:

Визначаємо розрахункову глибину сезонного промерзания:

м;

де: kh= 0,4 - коефіцієнт, що враховує вплив теплового режиму споруди, табл. 13/2/.

Враховуючи, що глина полутвердая може служити надійною основою, заглубляем підмурівок в несучий шар на 0,60 м.

Беручи до уваги ту, що в частині будівлі, що розглядається є підвал і, враховуючи інженерно геологічні умови будівельного майданчика, приймаємо глибину заставляння підмурівків 3,90 м, що більше.

Остаточно приймається d1= 3,90м.

3.1.1. Визначення розмірів підмурівка

- Визначаємо площу підмурівка:

де: кН/м3- середнє значення питомої ваги матеріалу підмурівка і грунту на його уступах.

- Визначаємо ширину підмурівка:.

- Розрахунковий опір грунту під підмурівком:

де: - коефіцієнт умов роботи грунтової основи, табл. 15/2/;

- коефіцієнт умов роботи будівлі у взаємодії з основою, табл. 15/2/, що залежить від вигляду грунту і відношення:.

k=1,1 - коефіцієнт надійності, п. 2.174/8/.

- коефіцієнти, що залежать від, табл. 16/2/;,

при b < 10м (b=4,33м - ширина підошви підмурівка).

- розрахункове значення питомої ваги грунту, що залягає нижче за підошву підмурівка.

- розрахункове значення питомої ваги грунту, що залягає вище за підошву підмурівка:

d1- приведена глибина заставляння зовнішніх і внутрішніх підмурівків від підлоги підвалу, визначувана по формулі:;

де: hs- товщина шара грунту вище за підошву підмурівка з боку підвалу, м;

- розрахункове значення питомої ваги матеріалу підлоги підвалу,;

- товщина конструкції підлоги підвалу, м..

db=2м - глибина підвалу (т. до. глибина підвалу 2,2 м, що більше 2м);

- Ширина підмурівка при R1= 237,6кПа

Значення R2отличается від попереднього значення R1на 3,5%, що менше 5%,

Вибираємо плиту ФЛ.32.12, шириною 3,20 м, висотою 0,50 м. Оскільки висота плити 0,50 м, то відмітка підошви підмурівка зміниться Отже остаточна глибина заставляння підмурівка рівна 4,1 м.

- Фактичний тиск під підошвою підмурівка:

кПа;.

Умова, необхідна для розрахунку по деформаціях, виконується. Проводити розрахунок на уривчастість не потрібно.

3.1.2 Визначення перетину арматури підошви підмурівка

Ріс.2. До визначення перетину арматури.

Приймаємо арматуру Æ16 S400(As=20,1см2) з кроком 100мм. Розподільну арматуру приймаємо Æ6 S400 з кроком 250мм.

3.1.3 Визначення осідання підмурівка

Будуємо епюру розподілу напружень від власної ваги грунту в межах глибини нижче за підошву підмурівка.

Вертикальне напруження від власної ваги грунту визначають в характерних горизонтальних площинах:

- відмітка підошви підмурівка:

кПа;

- на підошві другого шара:

кПа;

- на відмітці рівня підземних вод:

кПа;

- на підошві третього шара:

кПа;

де: - питома вага грунту з урахуванням зважуючої дії води:

кН/м3

- на покрівлі четвертого шара (водоупор, т. до. JL= 0,24 < 0,25.):

кПа;

- на підошві четвертого шара

кПа;

Далі визначуваний додаткове (вертикальне) напруження в грунті під підошвою підмурівка по формулі:,

де: 235кПа; 68,01 кПа

тоді: кПа.

Товщину грунту нижче за підошву підмурівка розбиваємо на шари, завтовшки 0,4 b:.

Епюру розподілу додаткових вертикальних напружень в грунті будуємо використовуючи формули:

де: - вертикальне напруження від власної ваги грунту на рівні підошви підмурівка від ваги вишележащих шарів.

де: - коефіцієнт, що приймається по табл. 55 /8/ в залежності від форми підошви підмурівка, співвідношення сторін прямокутного підмурівка і відносної глибини, рівної.

Обчислення для будь-яких горизонтальних перетинів ведемо в табличній формі (табл. 3)

За отриманими результатами будуємо епюру і визначаємо нижню межу зони (, що стискається В. С.). Вона знаходиться на горизонтальній площині, де дотримується умова:.

Оскільки розрахунки не дали результатів, то нижню межу зони, що стискається визначаємо графічним способом (див. мал. 3).

Визначаємо осідання основи кожного шара по формулі:

де: - безрозмірний коефіцієнт для всіх видів грунтів.

Осідання основи підмурівка виходить підсумовуванням величини осідання кожного шара:

де: - гранично допустиме осідання споруди; (для багатоповерхових бескаркасних споруд з несучими стінами з великих панелей СНБ 5.01.01.-99 т. Б.1.)..

Умова виконується, т. е. деформації основи менше допустимих.

Таблиця 3.

Суглинок мягкопластичний

0

0

1

-

163,35

71,65

14,33

8400

-

70

0,44

0,967

70

157,96

84,93

16,99

1,354

Глина тугопластичная

128

0,8

0,881

58

143,91

0,243

256

1,6

0,642

128

104,87

18000

0,597

370

2,31

0,493

114

80,53

117,39

23,48

0,443

Глина полутвердая (водоупор)

370

2,31

0,93

0

80,53

144,39

28,88

0

384

2,4

0,477

14

77,92

21000

0,042

512

3,2

0,374

128

61,09

0,289

640

4

0,306

128

49,99

0,244

710

4,44

0,278

70

45,41

212,73

42,55

0,121

Пісок великий

747

4,669

0,265

37

43,29

216,72

43,34

41000

0,031

Осадка основи - умова виконується.

Ріс.3. До визначення осідання підмурівка методом послойного підсумовування.

3.2 Проектування свайних підмурівків 3.2.1 Визначення глибини заставляння ростверка

По схематичній карті нормативна глибина промерзания: м. Розрахункова глибина м.

Приймаємо глибину заставляння ростверка.

3.2.2 Визначення довжини палі.

де: - глибина закладення палі в ростверк

- глибина забивання палі в несучий шар грунту

- відстань від підошви ростверка до несучого шара грунту.

Приймаємо палю С60,3-2 (з поперечним армуванням 4Æ10 S400).

3.2.3 Визначення несучої здатності палі

де: U - периметр поперечного перетину палі, U=1,2м;

- коефіцієнт роботи палі в грунті;

А - площа поперечного перетину палі,;

- коефіцієнти умов роботи грунту відповідно під нижнім кінцем і по бічній поверхні палі;

hi- товщина i-ого шара грунту, дотичного з бічною поверхнею палі, м;

fi- розрахунковий опір i-ого шара грунту по бічній поверхні палі, кПа.

При z0=8,9м; R=2600кПа; А×R=0,09×2600=234кН.

Таблиця 4

z 0, м

f i, кПа

h i, м

3,15

6,65

0,3

1,995

4,05

8,95

1,5

13,43

5,8

36,1

2

72,2

7,3

37,8

1,00

37,8

8,35

53,44

1,1

58,78

184,21

Рис.4. До вибору глибини заставляння ростверка.

Розрахунково-допустиме навантаження на палю:

де: - для промислових і цивільних споруд.

Визначаємо кількість паль:

Приймаємо 2 палі.

Розрахункове зусилля на палю по матеріалу можна визначати з умови:;

де: m - коефіцієнт умов роботи перетину, рівний 1,0;

j - коефіцієнт подовжнього згину стовбура, рівний 1,0;

Rb=10,67МПа (для бетону марки)

Аb=0,09м2- площа поперечного перетину бетону;

RS=365МПа (S400); As=5,03см2=0,000503м2..

Оскільки несуча здатність палі по грунту менше несучої здатності палі по матеріалу: <, та кількість паль визначена вірно.

У подальших розрахунках приймаємо менше значення.

3.2.4 Проектування ростверка

т. до. ар < 3×d=3×0,3=0,9 м, то розташовуємо палі в два ряди, а з урахуванням плану підмурівка будівлі приймаємо відстань між палями 1000мм - по осях А, В, Г, Е і 900 мм - по осі 9 (перетин 3-3).

Ріс.5. Двухрядное розміщення паль.

Розрахунок фактичного тиску на палю будемо вести по осях А, В, Г, Е, т. до. відстань між палями там найбільше і, отже, навантаження буде більше.

Фактичний тиск на палю:

Т. до. перевірка виконується, то кількість паль не міняємо.

3.2.5 Визначення осідання підмурівка методом еквівалентного шара

Повинно дотримуватися умова.

Визначаємо середньозважений значення кута внутрішнього тертя:

Визначаємо ширину умовного підмурівка:

Визначаємо вагу умовного підмурівка:

Визначимо об'єм і вага ростверка і паль:;

Визначимо об'єм умовного підмурівка:

Визначимо об'єм і вага грунту:

Визначаємо вагу умовного підмурівка:

Середній тиск по підошві умовного масивного підмурівка:

Уточнюємо розрахунковий опір грунту по формулі:

де: - коефіцієнт умов роботи грунтової основи, табл. 15/2/;

- коефіцієнт умов роботи будівлі у взаємодії з основою, табл. 15/2/, що залежить від вигляду грунту і відношення:.

k=1,1 - коефіцієнт надійності, п. 2.174/8/.

- коефіцієнти, що залежать від, табл. 16/2/;,

при b < 10м (b=2,07м - ширина підошви підмурівка).

- розрахункове значення питомої ваги грунту, що залягає нижче за підошву підмурівка.

- розрахункове значення питомої ваги грунту, що залягає вище за підошву підмурівка:

d1- приведена глибина заставляння зовнішніх і внутрішніх підмурівків від підлоги підвалу, визначувана по формулі:;

де: hs- товщина шара грунту вище за підошву підмурівка з боку підвалу, м;

- розрахункове значення питомої ваги матеріалу підлоги підвалу,;

- товщина конструкції підлоги підвалу, м..

db=2м - глибина підвалу;

<, т. е. умова виконується.

Додаткове вертикальне напруження на рівні підошви умовного підмурівка:.

Потужність еквівалентного шара обчислюється по формулі:;

де: 1,38- коефіцієнт еквівалентного шара табл. 7.2. /1/.

Осідання свайного підмурівка обчислюють по формулі:

де: - коефіцієнт відносної стисливості грунту;;

де: (для глини ).

Ріс.6. До визначення осідання свайного підмурівка.

3.2.6 Розрахунок ростверка по міцності

Згинаючі моменти в ростверке і поперечну силу на грані палі, виникаючі в період будівництва, визначаємо по формулах:

де: qk- розрахункове рівномірно розподілене навантаження від будівлі на рівні низу ростверка:

l - відстань між палями в осях, м.

d - перетин палі, м.

Розрахунок на експлуатаційні навантаження виготовляється в залежності від місцевих умов по різних розрахункових схемах. Для всіх схем навантажень величина а (довжина підлозі основи епюри навантаження), м, визначається по формулі:

де: Ep- модуль пружності бетону ростверка, кПа;

Ip- момент інерції перетину ростверка;

Ek- модуль пружності стенових панелей над ростверком, кПа;

Bk- ширина панелі крупнопанельной стіни або цоколя;

0,0314 - коефіцієнт, що має м/см;

Максимальну ординату епюри навантаження над гранню палі Ро для схеми №4 приймаємо рівної q0:

Визначення опорного і пролетного моментів, а також поперечної сили від навантажень, виникаючих в період будівництва, проводиться по наступних формулах:

По отриманих значеннях M і Q перевіряємо прийнятий перетин ростверка, підбирають подовжню і поперечну арматуру.

По Q перевіряємо вибір висоти ростверка:

- умова виконується.

Розрахунок армування стрічкового ростверка.

Верхню арматуру розраховуємо по опорному моменту:

Нижню арматуру розраховуємо по пролетному моменту:

Ріс.7. Епюри опорного, пролетного моментів і поперечної сили.

3.2.7 Вибір сваебойного обладнання і визначення відмови паль

Визначаємо мінімальну енергію удару Е:;

де: а - коефіцієнт рівний 25 Дж/кН;

Р=325,04кН - розрахункове навантаження, що допускається на палю;

По табл. 8.29-8.322 /8/ підбираємо молот, енергія удару якого відповідає розрахункової мінімальної.

Маємо - трубчастий дизель-молот З-995 з наступними характеристиками:

- маса ударної частини - 1250 кг;

- висота подскока ударної частини - 2800...2000 мм;

- енергія удару - 19,00 кДж;

- число ударів в хвилину - не менше за 44;

- маса мелена з кішкою - 2600 кг.

Далі вироблюваний перевірку придатності прийнятого молота по умові:

де: Gh- повна вага молота, Н;

Gb- вага палі, наголовника і подбабка, Н;

km- коефіцієнт що приймається по табл. 8.33 /8/ і km=6;

Ер- розрахункова енергія удару, Дж;

де: G'h- вага ударної частини молота, кН;

hm- фактична висота падіння ударної частини мелена, м.

Маємо:

Для контролю несучої здатності свайних підмурівків і остаточної оцінки застосовності вибраного молота визначаємо відмову паль:

де: Sa- залишкова відмова, рівна значенню занурення палі від одного удару молота;

h - коефіцієнт що приймається по табл. 10 СНіП /13/ в залежності від матеріалу палі h=1500 кН/м2;

А - площа, обмежена зовнішнім контуром суцільного або порожнистого поперечного перетину стовбура палі, м2А=0,3×0,3=0,09 м2;

Ed- розрахункова енергія удару мелена Еd=31,5 кДж;

Fd- несуча здатність палі Fd=455,05 кН;

М - коефіцієнт, що приймається при забиванні паль молотами ударної дії, рівний 1;

m1- вага молота, кН;

m2- вага палі і наголовника, кН;

m3- вага подбабка, m3=1 кН.

е - коефіцієнт відновлення удару при забиванні ж/би паль молотами ударної дії із застосуванням наголовника з дерев'яними вкладишами e2=0,2.

3.3 Проектування підмурівків на штучній основі

3.3.1 Приймаємо, як штучна основа піщану подушку.

Глибину заставляння підмурівка підбираємо з урахуванням кліматичних умов (глибина промерзания ) і конструктивних особливостей підмурівка (Приймаємо фундаментну плиту висотою 0,3 м і три фундаментних блоки висотою 0,6 м. Причому підмурівок виступає над планувальною відміткою на висоту 1,2 м.). Виходячи з вище викладених умов приймаємо глибину заставляння підмурівка на відстані 3м від планувальної відмітки.

Як матеріал подушки приймаємо пісок великий з наступними характеристиками:

Міра вогкості:

отже, основою є пісок великий, середньої густини маловлажний.

Визначимо нормативні значення прочностних і деформаційних характеристик грунту піщаної подушки:

по. т. 10 /2/: кПа; по. т. 8 /2/: Е=35 МПа, по. т. 12 /2/: кПа.

Ріс.8. До визначення глибини заставляння підмурівка на штучній основі.

3.3.2 Визначаємо орієнтувальні розміри підмурівка

- Визначаємо площу підмурівка

де: кН/м3- середнє значення питомої ваги матеріалу підмурівка і грунту на його уступах.

- Визначаємо ширину підмурівка:;

- Розрахунковий опір грунту під підмурівком:;

де: - коефіцієнт умов роботи грунтової основи табл. 43 /8/;

- коефіцієнт умов робіт будівлі у взаємодії з основою, що залежить від вигляду грунту і відношення:.

k=1,1 - коефіцієнт надійності по п. 2.174 /8/;

- коефіцієнти, що залежать від, табл. 16/2/;

kz=1; при b <10м (b=1,44м - ширина підошви підмурівка)

- розрахункове значення питомої ваги грунту, що залягає нижче за підошву підмурівка.

- розрахункове значення питомої ваги грунту, що залягає вище за підошву підмурівка:

d1- приведена глибина заставляння зовнішніх і внутрішніх підмурівків від підлоги підвалу, визначувана по формулі:;

де: hs- товщина шара грунту вище за підошву підмурівка з боку підвалу, м;

- розрахункове значення питомої ваги матеріалу підлоги підвалу,;

- товщина конструкції підлоги підвалу, м..

db=2м - глибина підвалу;

- Ширина підмурівка при R1= 968,5 кПа

Обчислене значення R2отличается від попереднього значення на 0,3% < 5%, тому отриману ширину округляємо до більшого стандартного розміру фундаментної плити.

Вибираємо плиту ФЛ.6.12-2, шириною 0,60 м, висотою 0,3 м. Оскільки висота плити 0,3 м, то відмітка підошви підмурівка не зміниться.

- Фактичний тиск під підошвою підмурівка:

кПа.

Т. до. розрахункова ширина підмурівка не співпадає з шириною плити 0,6 м не потрібно розрахунок на уривчастість.

3.3.3 Розрахунок розмірів піщаної подушки

В курсовому проекті як штучні основи рекомендується приймати:

а) піщані подушки - якщо основа складено сильносжимаемими зв'язними (з показником текучості JL > 0.5) грунтами і насипними грунтами;

б) поверхневе ущільнення грунтів важкими трамбівками - якщо основа складено рихлими піщаними і насипними (піщаними) грунтами;

в) глибинне ущільнення грунтів піщаними палями - якщо основа складено водонасищенними рихлими дрібними і пилеватими пісками.

Т. до. в нашому випадку перший шар суглинок текучепластичний з показником текучості JL > 0.5, то перший шар замінюємо піщаною подушкою повністю (див. мал. 8). Товщина грунтової подушки для заміни грунту призначаємо

3.3.4 Визначення перетину арматури підошви підмурівка

Ріс.9. До визначення перетину арматури.

Приймаємо арматуру Æ8 S400(As=5,03см2) з кроком 100мм. Розподільну арматуру приймаємо Æ5 S400 з кроком 150мм.

3.3.5 Перевірка міцності підстилаючого шара грунту

Міцність підстилаючого шара грунту перевіряємо на глибині 3,70 м нижче планувальної відмітки..

Для визначення на глибині z = 2,50м, знаходимо:.

Тоді

Вертикальне напруження від власної ваги грунту на покрівлі підстилаючого шара:

Розрахунковий опір грунту Rzна покрівлі підстилаючого шара грунту, з характеристиками:

визначимо по формулі:;

де: - коефіцієнт умов роботи грунтової основи табл. 43 /8/;

- коефіцієнт умов робіт будівлі у взаємодії з основою, що залежить від вигляду грунту і відношення

k=1,1 - коефіцієнт надійності по п. 2.174 /8/;

- коефіцієнти, що залежать від, табл. 16/2/;

kz=1; при b < 10м;

Перевіряємо умову: 234,04+75,69=309,73 кПа, < Rz=319,76кПа.

Умова виконується - міцність підстилаючого шара забезпечена.

3.3.6 Розрахунок осідання підмурівка

Розрахунок осідання ведемо методом послойного підсумовування.

Вертикальне напруження від власної ваги грунту визначають в характерних горизонтальних площинах:

- відмітка підошви підмурівка:

кПа;

- на підошві піщаної подушки:

кПа;

- на підошві другого шара:

кПа;

- на відмітці рівня підземних вод:

кПа;

- на підошві третього шара:

кПа;

де: - питома вага грунту з урахуванням зважуючої дії води:

кН/м3

- четвертий шар (водоупор)

кПа

- на підошві четвертого шара

кПа

Далі визначаємо додаткове (вертикальне) напруження в грунті під підошвою підмурівка по формулі,

де: 876кПа; 51,9 кПа

тоді: кПа.

Товщину грунту нижче за підошву підмурівка розбиваємо на шари, завтовшки 0,4 b:.

Епюру розподілу додаткових вертикальних напружень в грунті будуємо використовуючи формули:

де: - вертикальне напруження від власної ваги грунту на рівні підошви підмурівка від ваги вишележащих шарів.

де: - коефіцієнт, що приймається по табл. 55 /8/ в залежності від форми підошви підмурівка, співвідношення сторін прямокутного підмурівка і відносної глибини, рівної.

За отриманими результатами будуємо епюру і визначаємо нижню межу зони, що стискається. Вона знаходиться на горизонтальній площині, де дотримується умова:.

Оскільки розрахунки не дали результатів, то нижню межу зони, що стискається визначаємо графічним способом (див. мал. 11).

Визначаємо осідання основи кожного шара по формулі:

де: - безрозмірний коефіцієнт для всіх видів грунтів.

Осідання основи підмурівка виходить підсумовуванням величини осідання кожного шара:

де: - гранично допустиме осідання споруди; (для багатоповерхових бескаркасних споруд з несучими стінами з великих панелей СНБ 5.01.01.-99 т. Б.1.)..

Умова виконується, т. е. деформації основи менше допустимих.

Табл. 5

Z, см

=2·Z/b

α

h i, см

кПа

кПа

0,2·

Е i, кПа

S i, см

Пісок великий, середньої густини

0

0

1

0

824,1

51,9

10,38

-

24

0,8

0,881

24

725,9

35000

0,398

48

1,6

0,642

24

529

0,29

72

2.4

0,477

24

393,05

0,216

96

3.2

0,374

24

302,2

0,169

120

4

0,306

24

252,1

0,138

130

4,33

0,285

10

234,8

57,69

15,14

0,054

Суглинок мягкопластичний

144

4,8

0,258

14

212,6

8400

0,283

168

5,6

0,223

24

183,8

0,42

180

6

0,206

12

169,7

84,79

16,96

0,194

Глина тугопластичная

192

6,4

0,196

12

161,5

0,086

216

7,2

0,175

24

144,2

0,154

240

8

0,158

24

130,2

18000

0,081

264

8,8

0,144

24

118,6

0,127

288

9,6

0,132

24

108,7

0,116

312

10,4

0,121

24

99,7

0,106

336

11,2

0,112

24

92,29

0,098

360

12

0,104

24

85,7

105,89

21,18

0,091

480

16

0,064

120

55,7

117,9

23,6

0,297

Глина полутвердая (водоупор)

480

16

0,064

0

55,7

144,99

28,99

21000

0

555

18,5

0,039

75

32,14

160,07

32,01

0,092

Рис.10. До визначення осідання підмурівка.

4. ПОРІВНЯННЯ ВАРІАНТІВ

Найменування робіт

Одиниці вимірювання

Об'єм робіт

Вартість на ед. вимірювання

Загальна вартість

Підмурівок на природній основі.

1. Розробка грунту під підмурівок:

а) при глибині виробітку

4,1 м, що > 2 м.

б) при ширині траншеї 3,5 м, що > 1 м.

2. Пристрій трапецеи-дальних блоків стрічкових підмурівків.

3. Пристрій бетонних фундаментних блоків.

м 3

м 3

м 3

14,93

0,96

3,6

7,49

46,50

36,00

111,77

44,64

129,6

S=286,01

Свайний підмурівок.

1. Розробка грунту під підмурівки (глибина 3 м, ширина 2,1 м).

2. Забивання ж/би паль глибиною 6 м.

3. Пристрій монолітного ж/би ростверка.

4. Пристрій бетонних фундаментних блоків.

м 3

м 3

м 3

м 3

5,04

0,54

0,42

3,3

4,32

88,40

31

36,00

21,77

47,74

13,02

118,8

S=201,33

Підмурівок на штучній основі.

1. Розробка грунту під підмурівки (глибина 3 м, ширина 1,0 м).

2. Пристрій піщаної подушки.

3. Пристрій трапецеи-дальних блоків стрічкових підмурівків.

4. Пристрій бетонних фундаментних блоків.

м 3

м 3

м 3

м 3

4,2

6,825

0,18

3,3

4,32

7,20

46,50

36,00

S=

18,14

49,14

8,37

118,8

194,45

За результатами порівняння варіантів найбільш економічним по витратах на пристрій є підмурівок на штучній основі.

5. РОЗРАХУНОК ТІЛА ПІДМУРІВКА.

Перетин 3-3

Ріс.9. До визначення перетину арматури.

Приймаємо арматуру Æ8 S400(As=5,03см2) з кроком 100мм. Розподільну арматуру приймаємо Æ5 S500 з кроком 350мм.

Перетин 4-4

Ріс.9. До визначення перетину арматури.

Приймаємо арматуру Æ8 S400(As=5,03см2) з кроком 100мм. Розподільну арматуру приймаємо Æ5 S500 з кроком 350мм.

6. ТЕХНОЛОГІЯ ПРОВАДЖЕННЯ РОБІТ ПО ПРИСТРОЮ ПІДМУРІВКІВ

Будівництву об'єкта передує інженерна підготовка майданчика. До складу цих процесів в загальному випадку входять розчищання території майданчика, відведення поверхневих і грунтових вод, створення геодезичної разбивочной основи.

При розчищанні території пересаджують зелені насадження, корчують пні, очищають майданчик від чагарників, знімають родючий природний шар грунту.

Далі виробляють розбиття котлованів і прив'язують їх з стройгенплану. Після цього навколо майбутнього котлована, на відстані 2-3 м від його брівки паралельно основним разбивочним осям влаштовують обноску.

Стрічкові підмурівки доставляються на об'єкт із заводу ЖБИ. Всі елементи стрічкових підмурівків укладаються на цементному розчині завтовшки 20мм. Просторова жорсткість будівель забезпечується перев'язкою фундаментними блоками подовжніх і поперечних стін. Для збільшення жорсткості будівлі в горизонтальні шви закладають сітки з арматури діаметром 8мм.

Пристрій збірних залізобетонних підмурівків.

Перед строповкой блоків пересвідчитися, що кран знаходиться на безпечній відстані від краю котлована, що його опори розташовані за межами берми обвалення. Фундаментні блоки укладаються по схемі їх розкладки відповідно до проекту.

Монтаж починати з установки маякових блоків по кутах і в місцях перетину стін на відстані 20-30 м один від одного. правильність установки по осях маякових блоків перевірити по осьових ризиках. Після укладання маякових блоків шнур-причалку (натягнутий на грані фундаментної стрічки) підняти до рівня верхнього зовнішнього ребра блоків і по ній розташувати всі проміжні блоки.

При монтажі фундаментні блоки підняти за чотири петлі четирехветвевим стропом. Поворотом стріли монтажного крана блок перемістити до місця укладання і по команді ланкового опустити на основу. Незначні відхилення від проектного положення усунути, переміщуючи блок монтажним ломом при натягнутих стропах. При цьому не можна порушувати поверхню основи.

Стропи знімати після того, як блок займе правильне положення по висоті і в плані. Положення рядових блоків контролювати по причалке, схилу візуванням на раніше встановлені блоки і по разметочним ризиках на підмурівках.

Установка арматури.

Арматура підмурівків монтується з сіток і каркаса, зазделегідь виготовлених в арматурному цеху. Через великі розміри і трудність транспортування сітки виготовляти не цілком, а з двох рівних частин. Стиковать сітки необхідно електродуговой зварюванням стержнів внахлестку одним фланговим швом. На підготовлену основу укласти в шаховому порядку через бетонні підкладки розміром 70х70 мм, які повинні забезпечити необхідну товщину захисного шара бетону. Після перевірки горизонтальности їх укладання рейкою і рівнем укласти першу половину сітки нижнього рівня підмурівка, потім внахлестку - другу половину і сітки зварити. Після цього змонтувати каркас з приваркой його до сітки.

Вимоги до якості зварювання:

Шви на зовнішній вигляд повинні мати мелкочешуйчатую поверхню без напливів, пережогов і сужений, наплавленний метал - щільний по всій довжині шва, без тріщин.

До початку монтажу арматурщики повинні спустити в котловани і траншею сходів, бетонні підкладки, трапи і інструмент; розмітити місця установки бетонних підкладок для фіксації товщини захисного шара, розікласти їх і вивірити горизонтальность положення трехметровой рейкою і рівнем. Потім застропить одну з половин арматурної сітки. Кранівник повинен підняти сітку і подати її до місця установки. Перевіривши правильність її установки, арматурщики повинні аналогічно встановити другу половину сітки, але з нахлесткой стержнів на величину довжини зварного шва. Після прихватки зачистити і зварити стики одним фланговим швом.

Пристрій піщаної подушки.

Піщані подушки є найпростішим виглядом штучних основ. При пристрої слабий грунт замінюють великим або середньої крупности піском, що укладається із заданою густиною складання. Піщані подушки використовують для передачі тиск через подушку підмурівка на більш міцний грунт в порівнянні з несучим шаром природної основи. Застосування подушок сприяє зменшенню і вирівнюванню осадок споруди і більш швидкому їх затуханню, а також об'єму і глибини заставляння підмурівків.

Піщані подушки застосовуються в наступних цілях:

1) для зменшення осідання підмурівків споруди, якщо модуль деформації піску в тілі піщаної подушки (звичайне 120-200кг/см) більше, ніж модуль деформації грунтів основи;

2) для збільшення стійкості підмурівків, якщо прочностние характеристики (кут внутрішнього тертя і зчеплення) піску в піщаній подушці більші, ніж у грунтів основи;

3) для більш рівномірного осідання сусідніх підмурівків за рахунок перерозподілу напружень на лежачі під подушкою грунти;

4) для зменшення глибини заставляння підмурівків;

5) для заміни пучинистих грунтів вище за глибину промерзания грунтів;

6) для зміцнення водонасищенних глинистих грунтів, що залягають нижче піщаної подушки, за рахунок дренирования поровой води в піщану подушку.

Піщані подушки влаштовуються товщиною від 0,5 до 6,5 м. Розміри піщаної подушки встановлюються техніко-економічним розрахунком в залежності від навантажень споруди і вартості піску в даному районі. Піщані подушки бажано влаштовувати з великого і середньо-зернистого піску. Пилеватие і глинисті частинки, що знаходяться в піску, різко знижують його прочностние властивості при водонасищенії (явище пливунности) і сприяють пучению, тому відсоток змісту пилеватих і глинистих частинок повинен бути обмежений.

Мінімальна товщина піщаної подушки під підмурівком визначається з умови, щоб осадка піщаної подушки і нижележащих грунтів була б менше допустимої величини осідання для даної споруди.

Розрахунок проводиться таким чином. Знаючи гранулометричний склад піску (задаючись максимальною величиною відносної густини /п= 0,7), визначають коефіцієнт пористості ущільненого піску в тілі піщаної подушки і встановлюють відповідний цьому значенню модуль загальної деформації піску. Потім встановлюють епюру розподілу вертикальних напружень над підмурівком з урахуванням двухслойного основи, використовуючи рішення К. Е. Егорова. Знаючи модуль загальної деформації піску, модуль загальної деформації грунтів і епюру розподілу вертикальних напружень в основі, шляхом підбору визначається така товщина піщаної подушки, щоб осідання підмурівків даної споруди було б меншому або рівному допустимому осіданню для даної споруди.

Розміри піщаної подушки в плані повинні забезпечувати стійкість грунту навколо піщаної подушки від дії горизонтальних нормальних напружень і дотичних сил.

Розрахунок підмурівків на піщаній подушці по стійкості потрібно проводити, користуючись рішеннями теорії граничної рівноваги або використовуючи методи, засновані на круглоцилиндрических поверхнях ковзання.

При розрахунках стійкості потрібно розглянути випадки, коли поверхні ковзання цілком розташовуються в піщаній подушці і торкаються нижележащих глинистих грунтів, а також випадки, коли поверхня ковзання проходить через товщу глинистих грунтів. У останньому випадку потрібно врахувати зміну прочностних характеристик водонасищенних глинистих грунтів у часі в процесі консолідації. Методи зведення піщаних подушок повинні забезпечити максимальну густину піску в тілі подушки. При пристрої подушки декілька вище за рівень грунтових вод пісок укладається шарами в 15-20смс ущільненням кожного шара укочуванням, трамбуванням або виброуплотнением до густини 1,65-1,7т/м3либо важкими трамбівками при товщині шара до 2м. Якщо пісок укладається в сухому котловані, а ущільнення його виробляється катками або трамбуючими механізмами, бажано пісок перед укладанням полити водою.

ВИСНОВОК

У даному курсовому проекті виконали оцінку інженерно-геологічних умов майданчика будівництва, варіантне проектування, проектування підмурівків на природній основі, проектування свайних підмурівків, проектування підмурівків на штучній основі. Більш економічним варіантом виявився підмурівок на штучній основі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Далматов Б. І. Механика грунтів, основи і підмурівки. - М.: Стройиздат, 1981. - 319 з.

2. Завдання до курсового проекту і контрольних робіт по курсу «Механіка грунтів, основи і підмурівки» для студентів спеціальності Т.19.01, Брест, 1996. - 49 з.

3. Методичні вказівки до лабораторних робіт по курсу «Інженерна геологія і охорона навколишнього середовища» для студентів денної і заочної форми навчання спеціальності 29.03 «Промислове і цивільне будівництво», Брест, 1991 - 58 з.

4. Стандарт інституту. Оформлення матеріалів курсових і дипломних проектів (робіт), звітів по практиці. Загальні вимоги і правила оформлення. СТ БПИ - 01-98. Брест, 1998. - 32с.

5. Стандарт Республіки Білорусь. Грунти, класифікація. - СТБ 943-93. Мн., Міністерство архітектури і будівництва РБ, 1993.

6. Будівельні норми і правила. Основи будівель і споруд. СНіП 2.02.01-83. - М.: Стройиздат, 1984.

7. Будівельні норми і правила. Свайние підмурівки. СНіП 2.02.03-85. - М.: Стройиздат, 1986.

8. Будівельні норми і правила. Будівельна климатология і геофизика. СНіП 2.02.01-82. - М.: Стройиздат, 1983.

9. Будівельні норми і правила. Бетонні і залізобетонні конструкції. - М.: Стройиздат, 1985.

10. Методичні вказівки до курсового проекту по курсу «Механіка грунтів, основи і підмурівки» для студентів спеціальності 1202 і 1205. - Брест, 1987-48 з.

ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ УМОВ БУДІВЕЛЬНОГО МАЙДАНЧИКА

НАЙМЕНУВАННЯ ГРУНТУ - СУГЛИНОК

РОЗРАХУНКОВИЙ ОПІР R=0 КПА

ГРУНТ ТЕКУЧЕПЛАСТИЧНИЙ

ПИТОМЕ ЗЧЕПЛЕННЯ З=. 00 КПА

КУТ ВНУТРІШНЬОГО ТЕРТЯ F=.00 ГРАД.

МОДУЛЬ ДЕФОРМАЦІЇ Е=. 00 МПА

ЧИСЛО ПЛАСТИЧНОСТІ IP=10.00

ПОКАЗНИК ТЕКУЧОСТІ IL= 0.85

ГУСТИНА ГРУНТУ Rd= 1.36 Т/М**3

КОЕФІЦІЄНТ ПОРИСТОСТІ е=. 95

МІРА ВОГКОСТІ Sr=. 76

ПІСОК ВЕЛИКИЙ

СЕРЕДНЬОЇ ГУСТИНИ

МАЛОВЛАЖНИЙ

ГУСТИНА ГРУНТУ Rd= 1.66 Т/М**3

КОЕФІЦІЄНТ ПОРИСТОСТІ е=. 6

МІРА ВОГКОСТІ Sr=. 44

ПИТОМЕ ЗЧЕПЛЕННЯ З=. 5 КПА

КУТ ВНУТРІШНЬОГО ТЕРТЯ F= 39.00 ГРАД.

МОДУЛЬ ДЕФОРМАЦІЇ Е= 35.00 МПА

РОЗРАХУНКОВИЙ ОПІР R= 400.00 КПА

НАЙМЕНУВАННЯ ГРУНТУ - СУГЛИНОК

РОЗРАХУНКОВИЙ ОПІР R=191.2 КПА

ГРУНТ МЯГКОПЛАСТИЧНИЙ

ПИТОМЕ ЗЧЕПЛЕННЯ З= 16.4 КПА

КУТ ВНУТРІШНЬОГО ТЕРТЯ F= 16.2 ГРАД.

МОДУЛЬ ДЕФОРМАЦІЇ Е= 8.4 МПА

ЧИСЛО ПЛАСТИЧНОСТІ IP=10.500

ПОКАЗНИК ТЕКУЧОСТІ IL=. 71

ГУСТИНА ГРУНТУ Rd= 1.44 Т/М**3

КОЕФІЦІЄНТ ПОРИСТОСТІ е=. 84

МІРА ВОГКОСТІ Sr=. 82

НАЙМЕНУВАННЯ ГРУНТУ - ГЛИНА

РОЗРАХУНКОВИЙ ОПІР R=306.3 КПА

ГРУНТ ТУГОПЛАСТИЧНИЙ

ПИТОМЕ ЗЧЕПЛЕННЯ З= 50.00 КПА

КУТ ВНУТРІШНЬОГО ТЕРТЯ F= 17 ГРАД.

МОДУЛЬ ДЕФОРМАЦІЇ Е= 18.00 МПА

ЧИСЛО ПЛАСТИЧНОСТІ IP=20.000

ПОКАЗНИК ТЕКУЧОСТІ IL=. 35

ГУСТИНА ГРУНТУ Rd= 1.58 Т/М**3

КОЕФІЦІЄНТ ПОРИСТОСТІ е=. 75

МІРА ВОГКОСТІ Sr=. 99

НАЙМЕНУВАННЯ ГРУНТУ - ГЛИНА

РОЗРАХУНКОВИЙ ОПІР R=320.0 КПА

ГРУНТ ПОЛУТВЕРДИЙ

ПИТОМЕ ЗЧЕПЛЕННЯ З= 54.00 КПА

КУТ ВНУТРІШНЬОГО ТЕРТЯ F= 19ГРАД.

МОДУЛЬ ДЕФОРМАЦІЇ Е= 21.00 МПА

ЧИСЛО ПЛАСТИЧНОСТІ IP=21.000

ПОКАЗНИК ТЕКУЧОСТІ IL=. 24

ГУСТИНА ГРУНТУ Rd= 1.58 Т/М**3

КОЕФІЦІЄНТ ПОРИСТОСТІ е=. 75

МІРА ВОГКОСТІ Sr= 1.00

N %

Н, M

НАЙМЕНУВАННЯ ГРУНТУ

1

3.00

СУГЛИНОК ГРУНТ ТЕКУЧЕПЛАСТИЧНИЙ

2

1.30

ПІСОК ВЕЛИКИЙ

3

0.50

СУГЛИНОК ГРУНТ МЯГКОПЛАСТИЧНИЙ

4

3.00

ГЛИНА ГРУНТ ТУГОПЛАСТИЧНИЙ

5

3.40

ГЛИНА ГРУНТ ПОЛУТВЕРДИЙ

N%

Ro

Rs

Rd

W

WL

WP

IP

IL

е

Sr

1

1.73

2.66

1.36

27.10

28.60

18.60

10.00.

85.

95.

76

2

1.83

2.66

1.66

10.00.

00.

00.

00.

00.

60.

95

3

1.82

2.65

1.44

26.00

29.00

18.50

10.50.

71.

84.

82

4

2.00

2.75

1.58

27.00

40.00

20.00

20.00.

35.

75.

99

5

2.01

2.77

1.58

27.00

43.00

22.00

21.00.

24.

75

1.00

УД. ЗЧЕП

ЄС, КПА

КУТ ВН. ТР.F, ГР.

ЛЬ ДЕФ

ЦІЇ Е, МПА

РАСЧ. СОПР

ЕR, КПА.

00

0.

00.

00

0.50

39

35.00

400.00

16.40

16.2

8.40

191.2

50.00

17

18.00

306.3

54.00

19

21.00

320.0

Перетин 4-4

РОЗРАХУНОК СТРІЧКОВИХ ПІДМУРІВКІВ.

N= 312.4 кН/м

ШИРИНА ПІДМУРІВКА В= 1.00 М

ГЛИБИНА ЗАСТАВЛЯННЯ ПІДМУРІВКА D= 4.20 М

СЕРЕДНІЙ ТИСК ПІД ПІДОШВОЮ ПІДМУРІВКА PCP=403.56 КПА

ШИРИНА ПІДМУРІВКА, що ПРИЙМАЄТЬСЯ В= 1.00 M

ВЕРТИКАЛЬНЕ НАПРУЖЕННЯ ВІД ВЛАСНОЇ ВАГИ ГРУНТУ НА МЕЖІ ШАРА

N%

BZ, КПА

1

57.80

2

78.61

3

100.23

4

128.92

5

174.93

ВЕРТИКАЛЬНЕ НАПРУЖЕННЯ ПІД ПІДОШВОЮ ПІДМУРІВКА BZ0= 71.40 КПА

ДОДАТКОВЕ НАПРУЖЕННЯ ПІД ПІДОШВОЮ BP0=332.16 КПА

НИЖНЯ МЕЖА ЗОНИ, що СТИСКАЄТЬСЯ - 6.40 М

ВЕРТИК. НАПРУЖЕННЯ НА НИЖНІЙ МЕЖІ ЗОНИ, що СТИСКАЄТЬСЯ 35.21 КПА

ГЛИБИНА НИЖНЬОЇ МЕЖІ ЗОНИ, що СТИСКАЄТЬСЯ - 10.60 М

ОСАДКИ -. 0529 M

Перетин 3-3

РОЗРАХУНОК СТРІЧКОВИХ ПІДМУРІВКІВ.

N= 350.5 кН/м

ШИРИНА ПІДМУРІВКА В= 1.32 М

ГЛИБИНА ЗАСТАВЛЯННЯ ПІДМУРІВКА D= 4.20 М

СЕРЕДНІЙ ТИСК ПІД ПІДОШВОЮ ПІДМУРІВКА PCP=342.68 КПА

ШИРИНА ПІДМУРІВКА, що ПРИЙМАЄТЬСЯ В= 1.40 M

ВЕРТИКАЛЬНЕ НАПРУЖЕННЯ ВІД ВЛАСНОЇ ВАГИ ГРУНТУ НА МЕЖІ ШАРА

N%

BZ, КПА

1

57.80

2

78.61

3

100.23

4

128.92

5

174.93

ВЕРТИКАЛЬНЕ НАПРУЖЕННЯ ПІД ПІДОШВОЮ ПІДМУРІВКА BZ0= 71.40 КПА

ДОДАТКОВЕ НАПРУЖЕННЯ ПІД ПІДОШВОЮ BP0=271.28 КПА

НИЖНЯ МЕЖА ЗОНИ, що СТИСКАЄТЬСЯ - 8.56 М

ВЕРТИК. НАПРУЖЕННЯ НА НИЖНІЙ МЕЖІ ЗОНИ, що СТИСКАЄТЬСЯ 30.03 КПА

ГЛИБИНА НИЖНЬОЇ МЕЖІ ЗОНИ, що СТИСКАЄТЬСЯ - 12.76 М

ОСАДКИ -. 0572 M