Реферати

Реферат: БЖД

Мінеральні добрива і їхнє застосування. Мінеральні добрива - джерело різних живильних елементів для рослин. Особливості використання мінеральних добрив у сільському господарстві в залежності від фізіологічної дії і хімічного складу. Аміачні, калійні, фосфорні добрива.

Структура суспільства. Структура суспільства як цілісного соціального організму. Сфери життя суспільства. Соціальна діяльність. Виявлення особливих властивостей суспільства як цілого. Керування людьми, речами на різних рівнях: від родини, підприємства, організації і до рівня держави.

Рекреаційний^-туристсько-рекреаційний потенціал України. Географічне положення України. Загальні зведення про країну. Її рекреаційний^-природно-рекреаційні й історичний^-культурно-історичні ресурси. Основні види туризму на Україні. Курорти і туристичні центри країни. Туристська інфраструктура України і її удосконалювання.

Карибська криза як кульмінація холодної війни. Військово-політичні передумови виникнення карибської кризи. Ракетні позиції США в Туреччині в 1960-х рр. Розміщення ракет, пропозиція Хрущева. Причини загострення кризи. Фотокопія першої сторінки листа Хрущева президенту Кеннеді 24 жовтня 1962 р.

Пуританство. Буржуазна ідеологія. Англійська королівська реформація церкви. Революційна ідеологія. Ідеолог пуританізму Томас Хелвис. Сепаратисти, індепенденти. Навчання про "суспільний договір". Тираноборческие теорії в Англії в XVI в.. Пуританська публіцистика.

Уведення

Зміст і ціль вивчення БЖД.

Основні положення БЖД.

БЖД- система знань, спрямованих на забезпечення безпеки у виробничому і невиробничому середовищі з урахуванням впливу людини на середовище обитания.

Ціль БЖД

Ціль = БС + ПТ + СЗ + ПР + КТ

БС - досягнення безаварійних ситуацій

ПТ - попередження травматизму

СЗ - збереження здоров'я

ПР - підвищення працездатності

КТ - підвищення якості праці

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити двох груп задач:

1. Наукові (мат. моделі в системах людина-машина; Середовище обитания-человек-опасние (шкідливі) виробничі фактори; человек-Пк і т.д.)

2. Практичні (забезпечення безпечних умов праці при обслуговуванні устаткування)

Об'єкти і предмети БЖД

Аксіома про потенційну небезпеку

Будь-яка діяльність потенційно небезпечна.

Кількісна оцінка небезпеки - ризик (R).

, гдеn- число випадків,N- загальна кількість людей.

По статистиці n = 500 тис. чіл. (гинуть неприродною загибеллю на пр-ві за рік)

N = 160 млн. чіл.

Існує поняття нормованого ризику (прийнятний ризик) R=10-6.

Правові і нормативно-технічні основи забезпечення БЖД.

Основні положення викладені в Конституції (груд. 1994г) у законі по охороні праці й охороні природи (1992-93) у Кзоте.

Як підзаконні акти виступають Дст, Норми і Правила.

Взаємодія гос. нагляду, відомчого і суспільного контролю.

I. Вищий надзорпо дотриманню законності здійснює ген. прокурор.

II. Гос. надзорв соотв-вії з 107 ст. Кзот за дотриманням норм і правил по охороні праці здійснюється:

III. 1. спец. уповноваженими инпекциями, що незалежать у своєї д-ти від д-ти підприємства (Роскомгидромет, Госгортехнадзор, Держатомнагляд і т.д.);

IV. 2. профспілками в особі правовою і технічною інспекцією праці.

V. Відомчий контрольосущ-ся міністерствами і відомствами відповідно до підпорядкованості.

VI. Суспільний контроль- ФНП в особі профсозних комітетах, що знаходяться на кожнім підприємстві.

Організація служби охорони праці і природи на підприємстві

Директорнесет основну відповідальність за охорону праці і природи.

Організаційними роботами, зв'язаними з забезпеченням охорони праці і природи заним. гл. інженер.

Відділ охорони праці (підкоряється гл. інженеру) вирішує текущ. питання, зв'язані з обеспеченем безпеки праці.

Функції відділу охорони праці:

1. контрольна (дотримання наказів)

2. навчальна

3. представники відділу виступають як експертів при розробці тех. рішень

4. звітність з питань травматизму і проф. захворюванням.

Триступінчастий контроль за охороною праці на підприємстві

1 етап. Контроль на робочому місці (за цехом контроль осущ-т майстер, за лабораторією - рук. групою). Щоденний контроль.

2 етап. Рівень цеху, лабораторії (періодичність щотижнева).

3 етап. Рівень підприємства (один з цехів вибірково перевіряється комісією, до складу якої входять:

- гл. інженер;

- нач. відділу охорони праці;

- представник мед. сан. частини;

- гл. фахівець ( читехнолог енергетик)

Навчання працюючих безпеки праці

Система стандартів безпеки праці - ДСТ 12.0.004-90 ССБТ

Види інструктажу

1. Вступний- ознайомлення з загальними питаннями БТ, проводить інженер безпеки праці.

2. Первинний- ознайомлення з конкретними видами безпеки праці на даному підприємстві на даному раб. місці, проводить керівник робіт.

3. Повторний- повторити инф-цию первинного інструктажу, періодичністю 1 раз у півроку, проводить рук. робіт.

4. Позаплановий- проводиться рук. робіт у тому випадку, коли мають місце зміни в техн. процесі при надходженні нового обладнання, після того як стався нещасливий випадок і при перервах у роботі, що перевищують установлені.

5. Цільовий- при виконанні робіт, не зв'язаних з основною спеціальністю, проводить рук. робіт.

Гости, Норми і правила по охороні праці і природи, їхня структура

Система стандартів БТ - комплекс мір, спрямованих на забезпечення БТ.

Структура Госта:

Код угруповання:

0 : основний стандарт;

1 : перелік по групах небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

2 : вимога безпеки до виробничого устаткування;

3 : вимоги безпеки, пропоновані до техн. процесу;

4 : вимоги безпеки, пропоновані до засобів індивідуального захисту.

Норми- перелік вимог безпеки по виробничій санітарії і гігієні праці.

СН 245-71 Санітарні норми проектування пром. підприємств.

Правила- перелік заходів для техніки безпеки.

ПУЕ-85 Правила пристроїв електроустановки.

СН і ПІІ-4-79

Система керування БТ на підприємстві

Небезпечні і шкідливі фактори середовища, джерела і види забруднень

Небезпечний фактор- фактор, вплив к-го на працюючого, потенційно може привести до травми.

Шкідливий виробничий фактор- фактор, вплив к-го на працюючого може привести до захворювання.

ДСТ 12-0-003-74 ССБТ - Небезпечні і шкідливі производ. фактори. Класифікація).

Групи небезпечних і шкідливих виробничих факторів:

1 Фізичні:

1.1 вироби заготівлі, що переміщаються, незахищені рухливі елементи виробничого устаткування;

1.2 загазованість, запиленность раб. зони;

1.3 підвищений рівень шуму;

1.4 підвищений рівень напруги в ел. мережі, замикання якого може відбутися в тілі людини;

1.5 підвищений рівень іонізуючого випромінювання;

1.6 підвищений рівень ел-магнитних полів;

1.7 підвищений рівень ультрафіолетового випромінювання;

1.8 недостатня освітленість раб. зони.

2 Хімічні:

2.1 дратівні речовини

3 Біологічні:

3.1 макро- і мікроорганізми

4 Психо-физиологические:

4.1 фізичні перевантаження:

4.1.1 статичні навантаження;

4.1.2 динамічні навантаження;

4.1.3 гіподинамія

4.2 нервово-емоційні навантаження:

4.2.1 розумова перенапруга;

4.2.2 перевтома;

4.2.3 перенапруга аналізаторів (шкірні, зрит., слуховие і т.д.)

4.2.4 монотонність праці;

4.2.5 емоційні перенавантаження

Структурна схема взаємозв'язку машиний-факторий-працюючий

Джерела забруднення навколишнього Середовища

Джерела забруднення атмосфери підрозділяються на:

- природні (космічний пил, попіл при виверженні вулканів);

- антропогенні (виробнича д-ть людини, металургія, нафтова і хім. промисловість)

Джерела забруднення гідросфери:

- поверхневі;

- побутові;

- виробничі

Джерела забруднення літосфери:

- видобуток корисних копалин;

- поховання відходів пр-ва і побутових відходів;

- військові об'єкти

Травматизм і профзахворювання

Травма- зовнішнє ушкодження організму людини, що відбулося в результаті дії небезпечного виробничого фактора.

Проф. захворювання- захворювання, при якому відбувається внутрішня зміна в організмі людини в результаті дії шкідливого виробничого фактора.

Нещасливі випадки підрозділяються:

легені; середньої ваги; групові; з інвалідним результатом; зі смертельним результатом.

Проф. захворювання підрозділяються:

- хронічні;

- раптові

Сукупність виробничих травм називаетсятравматизмом.

Звітність по виробничому травматизмі:

I. Коефіцієнт ваги травматизму (порівн. тривалість однієї травми)

, де

Д - у (загальне число) днів непрацездатності за звітний період

Т - у травм за звітний період

II. Коефіцієнт частоти травматизму (у травм, що приходяться на 1000 раб.)

, де

Р - порівн. облікове в робітників за звітний період

Облік і розслідування нещасливих випадків

Види розслідування:

a) Звичайні (исп. для нещасливих випадків з тимчасовою втратою непрацездатності)

b) Спеціальні (исп. для нещасливих випадків зі смертельним результатом)

Для звичайного розслідування до складу комісії з розслідування причин нещасливого випадку входять:

- представники адміністрації де стався нещасливий випадок;

- нач. відділу охорони праці (чи інженер цього відділу);

- суспільний інспектор по охороні чи праці інший представник громадської організації)

Протягом 24 годин з моменту проишествия нещасливого випадку проводять розслідування, причому результати розслідування заносяться в акт за формою Н-1 (4 екз.).

Акт направляється до гл. інженера (протягом 3-х днів акт повинний бути завірений).

1-ий екз. - на руки постраждалому (зберігається 45 років);

2-ий екз. - у підрозділі, де відбувся НС;

3-ій екз. - у відділі охорони праці підприємства;

4-ий екз. - у міністерство по його зажаданню.

Адміністрація несе відповідальність:

1. Дисциплінарну;

2. Матеріальну;

3. Адміністративну;

4. Карну

Причини нещасливих випадків:

- організаційні (об'єктивні);

- технічні (суб'єктивні).

Методи дослідження причин травматизму

Об'єкт дослідження:

людина; виробнича обстановка; технологічні процеси; устаткування

1. Монографічний (вивчення одного з об'єктів причин травматизму);

2. Статистичний (КТ, КС);

3. Топографічний (нанести небезпечні раб. місця на план цеху й оцінити обстановку);

4. Економічний (аналіз витрат на травматизм по б/л);

5. Комбінований (системний).

Оздоровлення повітряного середовища

На раб. місцях велике значення приділяється створенню комфортних умов праці, к-і забезпечуються параметрами мікрокл. і ступенем запиленности повітря.

Терморегуляція організму людини - здатність людського тіла підтримувати постійну т-ру.

Нормативні змісти шкідливих речовин і мікроклімату.

При наявності шкідливих речовин їхня концентрація регламентується величиною гранично припустимої концентрації (ПДК).

ПДК = [мг/м3]

ДСТ 12.1.005-88 ССБТ Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря раб. зони.

ПДК у повітрі раб. зони- така концентрація шкідливих речовин, що протягом 8-ми вартового раб. чи дня раб. дня іншої тривалості, але не більш 41-го години в тиждень не викликає відхилень у стані здоров'я працюючих, а також не впливає на сьогодення і майбутнє покоління.

У повітрі населених місць зміст вред. у регламентується в соотв-вії зі СН 245-71.

ПДКСС (середньо добова) - така концентрація, що не викликає відхилень при прямому чи непрямому впливі на людину в повітрі населеного пункту протягом як завгодно довгого подиху.

ПДКМР (max разове) - така концентрація, що не викликає з боку організму людини рефлекторних реакцій (відчуття запаху. зміна світлової чутливості, біоелектричної активності мозку і т.д.)

Ці величини визначені для "1203 речовин, для інших УЗУВШИ (орієнтовно-безпечний рівень впливу) терміном " 3 роки.

У соотв-вії з ДСТ 12.1.007-76 усі шкідливі в-ва підрозділяються на 4 кл. по величині ПДК:

I кл < 0,1 мг/м3- надзвичайно- опасн. вр. в-ва;

II кл 0,1 - 1 мг/м3- високо небезпечні

III кл 1 - 10 мг/м3- помірковано небезпечні

IV кл > 10 мг/м3- мало небезпечні

Ефект суммації - при перебуванні в повітрі декількох цілком визначених у, вони мають властивість підсилювати дію один одного.

Для того, щоб оцінити дія в, що володіють ефектом суммації використовується формула:

, де

З1, З2 ... СN - фактичні концентрації шкідливих в у повітрі

ПДК1 ... ПДК - величини їх гранично припустимих концентрацій

Нормування параметрів мікроклімату

Мікроклімат на раб. місці хар-ся:

- температура, t, °З;

- відносна вологість, j, %;

- швидкість руху повітря на раб. місці, V, м/с;

- інтенсивність теплового випромінювання W, Ут/м2;

- барометричне давл., р, мм рт. ст. (не нормується)

Відповідно до ДСТ 12.1.005-88 нормовані параметри мікроклімату підрозділяються на оптимальні і припустимі.

Оптимальні параметри мікроклімату- таке сполучення т-ри, относит. вологості і швидкості повітря, що при тривалому і систематичному впливі не викликає відхилень у стані людини.

t = 22 - 24, °З, j = 40 - 60, %, V £ 0,2 м/с

Припустимі параметри мікроклімату- таке сполучення параметрів мікроклімату, що при тривалому впливі викликає прихоже і бистронормализующееся зміна в стані працюючого.

t = 22 - 27, °З, j £ 75, %, V = 0,2-0,5 м/с

Раб. зона- простір над рівнем горизонтальної пов-ти, де виконується робота, висотою 2 метри.

Раб. місце- (м. б. постійним чи непостійної), де виконується технологічна операція.

Для визначення норми мікроклімату на робочому місці, необхідно знати 2 фактори:

1. Період року (теплий, холодний). + 10 °С границя

2. Категорія виконуваної роботи, що підрозділяється в залежності від енерговитрат:

- легку (Іа - до 148 Ут, Іб - 150-174 Ут);

- середньої ваги (Ііа - 174-232 Ут, Ііб - 232-292 Ут);

- важка (III - понад 292 Ут).

Методи і ср-ва контролю захисту повітряного середовища

Системи вентиляції

Вентиляція- організований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення повітря, забрудненого надлишковим теплом і шкідливими речовинами і тим самим нормалізує повітряне середовище в приміщенні.

Працездатність системи вентиляції визначається показником кратності повітрообміну (ДО).

, де

V- у повітря, що видаляється з плмещения протягом години [м3/год]

VП- обсяг приміщення, м3

ДО=[1/год]

Для визначення обсягу повітря, що видаляється з приміщення необхідно знати:

V1- обсяг повітря з урахуванням теплових виділень;

V2- обсяг повітря з урахуванням виділення шкідливих у тих чи інших процесів

, де

QИЗБ- загальне в тепла [кдж/год]

С- теплоємність повітря [кдж/кг×°З]=1

r - щільність повітря [кг/м3]

tуд- т-ра повітря, що видаляється

tпр- т-ра приточного повітря

, де

К- загальне в забруднюючих у при роботі різних джерел протягом року [гр/год]

КУД, КПР- концентрація шкідливих в у що видаляється і приточном повітрі [гр/м3]

V2-[м3/год]

Класифікація систем вентиляції

1 За принципом організації повітрообміну

2 По способі подачі повітря

2.1 Природна

- вітровий напір;

- тепловий напір

2.2 Механічна

- приточная;

- витяжна;

- приточно-витяжная

2.3 Змішана

- природна + механічна

3 За принципом організації повітрообміну

3.1 Загальобмінна

3.2 Місцева

Для забезпечення природної вентиляції в лабораторіях использунтся пристрій, називаемоедифлектором (вітровий напір).

Приточная система вентиляції

1. Пристрій забору

2. Пристрій очищення

3. Система воздуховодов

4. Вентилятор

5. Пристрій подачі на раб. місце

Система витяжної вентиляції

6. Пристрій для видалення повітря

7. Вентилятор

8. Система возуховодов

9. Запалі- і газоулавливающие пристрою

10. Фільтри

11. Пристрій для викиду повітря

Система механічної вентиляції повинна забезпечувати припустимі параметри мікроклімату на раб. місцях у виробничих приміщеннях.

Оптимальні параметри мікроклімату забезпечує система крндиционирования.

Достоїнства і недоліки систем природної і механічної вентиляцій

Природна

Механічна

+

1. Не вимагає витрат на створення

2. Простота в експлуатації

1. Незалежність від погодних умов

2. Наявність систем очищення

-

1. Відсутність систем очищення

2. Залежність від погодних умов

1. Витрати при проектуванні

Система очищення повітря

Для системи витяжної вентиляції. У системі приточной вентиляції забезпечує захист працюючих і створення умов для експлуатації ВТ, а в системі витяжної вентиляції пристрій забезпечує захист повітря населених місць від шкідливих впливів.

У залежності від використання засобів, очищення подразделяютна:

Þ грубу (концентрація більш 100 мг/м3шкідливих у);

Þ середню (концентрація 100 - 1 мг/м3шкідливих у);

Þ тонку (концентрація менш 1 мг/м3шкідливих у).

Очищення повітря від пилу і створення оптимальних параметрів мікроклімату на РМ, забезпечує системакондиционирования.

I - камера смешания повітря

II - промивна камера

III - камера другого підігріву

1. воздуховод зовнішнього повітря;

2. воздуховод повітря для здійснення рециркуляції;

3. перший фільтр для очищення повітря;

4. колорифер;

5. другий фільтр для очищення повітря;

6. пристрій для зволоження/сушіння повітря;

7. воздуховод висушеного, очищеного чи увлажнненного повітря.

Очищення повітря, що видаляється з приміщення, здійснюється за допомогою 2-х типів устр-в: - пиловловлювачі; - фільтри.

Очищення повітря при використанні пиловловлювача здійснюється за рахунок дії сил ваги і сил інерції.

По конструктив. особен-ям пиловловлювачі бувають:

- циклонні; - инерцион.;- пилеосадительние камери.

Фільтри- пристрої, у яких для очищення повітря використовуються матеріали (пр-во), здатні чи осаджувати затримувати пил.

- паперові; тканевие; електричні; ультрозвуковие; масляні; гідравлічні; комбіновані

Способи очищення повітря

1 Механічні (пилу, олій, газоподібних домішок)

1.1 Пиловловлювачі;

1.2 Фільтри

2 Фізико-хімічні (очищення від газообраз. домішок)

2.1 Сорбція

2.1.1 адсорбція (актив. вугілля);

2.1.2 абсорбція (рідина)

2.2 Каталітичні (знешкодження газоподібних домішок у присутності каталізатора)

Контроль параметрів повітряного середовища

Здійснюється за допомогою приладів:

- Термометр (т-ра);

- Психрометр (относит. вдажность);

- Анемометр (швидкість руху повітря);

- Актинометр (інтенсивність теплового випромінювання);

- Газоаналізатор (концентрація шкідливих у).

Електробезпечність

Вплив ел. струму на організм людини

В ел. травм у загальному числі невелико, до 1,5%. Для ел. установок напругою до 1000 V у ел. травм досягає 80%.

Причини ел. травм

Людина дистанційно не може визначити чи знаходиться установка під чи напругою ні.

Тік, що протікає через тіло людини, діє на організм не тільки в місцях контакту і по шляху протікання струму, але і на такі системи як кровоносна, дихальна і серцево-судинна.

Можливість одержання ел. травм має місце не тільки при дотику, але і через напругу кроку і через ел. дугу.

Ел. струм, проходячи через тіло людини оказиваеттермическоевоздействие, к-оі приводить до набряків (від почервоніння, до обвуглювання), електролітичне (хімічне), механічне, к-оі може привести до розриву тканин і м'язів; тому всі ел. травми поділяються

місцеві; загальні (електроудари).

Місцеві ел. травми

- ел. опіки (під дією ел. струму);

- ел. знаки (плями блідо-жовтого кольору);

- металізація пов-ти шкіри (улучення розплавлених часток металу ел. дуги на шкіру);

- електроофтальмия (опік слизуватої оболонки око).

Загальні ел. травми (електроудари):

1 ступінь: без утрати свідомості

2 ступінь: із утратою

3 ступінь: без поразки роботи серця

4 ступінь: з поразкою роботи серця й органів подиху

Крайній випадок стан клінічної смерті (зупинка роботи серця і порушення постачання киснем кліток мозку. У стані клінічної смерті знаходяться до 6-8 хв.)

Причини поразки ел. струмом (напряж. дотику і крокове напряж.):

1 Дотик до струмоведучих частин, що знаходиться під напругою;

2 Дотик до відключених часям, на яких напруга може мати місце:

2.1 у випадку залишкового заряду;

2.2 у випадку помилкового вкл. ел. чи установки неузгоджених дій обслуж. персоналу;

2.3 у випадку розряду блискавки в ел. чи установку поблизу;

2.4 дотик до металевих не струмоведучих чи частин зв'язаного з ними ел. оборуд-я (корпуса, кожухи, огородження) після переходу напряж. на них зі струмоведучих частин (воз-никновение авар. ситуації - пробій на корусе).

3 Поразка напругою чи кроку перебування людини в поле розтікання ел. струму, у випадку замикання на землю.

4 Поразка через ел. дугу при напрузі ел. установки вище 1кв, при наближенні на неприпустим-малу відстань.

5 Дія атмосф. ел-чества при газових розрядах.

6 Звільнення людини, находящ-ся під напряж.

Фактори, що впливають на результат поразки ел. струмом:

1. Рід струму (потоянний чи перемінний, частота 50Гц найбільш небезпечна)

2. Величина сили струму і напруги.

3. Час проходження струму через організм людини.

4. Чи шлях петля проходження струму.

5. Стан організму людини.

6. Умови зовнішнього середовища.

Кількісні оцінки

1. В інтервалі напруги 450-500 В, поза залежністю від роду струму, дія однакова

- менше 450 В - небезпечніше перемінний струм,

- менше 500 В - небезпечніше постійний струм.

2. Кардіологічні захворювання, захворювання нервової системи і наявність алкоголю в крові, знижують опір тіла людини.

3. Найбільш небезпечним є шлях проходження струму через серцевий м'яз і дихальну систему.

Хар-р впливу пост. і перем. струмів на організм чіл.:

I, ма

Перемінний (50 Гц)

Постійний

0,5-1,5

Відчутний. Легке тремтіння пальців.

Відчуттів немає.

2-3

Сил. дрожение пальців.

Відчуттів немає.

5-7

Судороги в руках.

Відчутний струм. Легке тремтіння пальців.

8-10

Не отаускающий струм. Руки з працею відриваються від пов-ти, при цьому сильний біль.

Посилення нагрівання рук.

20-25

Параліч м'язової системи (неможливо відірвати руки).

Незначне скорочення мищц рук.

50-80

Параліч подиху.

При 50ма струм, що не від-пускає.

90-100

Параліч серця.

Параліч подиху.

100

Фібриляція (різночасне, хаотичне скорочення серцевого м'яза)

300 ма фібриляція.

Пдуровни напруг дотику і сила струму при аварійному режимі ел. установок

за ДСТ 12.1.038-82

Рід і частота струму

Норм. вів.

ПДУ, при t, з

0,01 - 0,08

понад 1

Перемінний

f = 50 Гц

U Д

I Д

650 В

-

36 В

6 ма

Перемінний

f = 400 Гц

U Д

I Д

650 В

-

36 В

6 ма

Постійний

U Д

I Д

650 В

40 В

15 ма

Опір тіла людини

Фактори, що приводять до зменшення опору тіла людини: зволоження поверхні шкіри; збільшення площі контакту; час впливу.

Опір рогового (верхнього шару шкіри) від 10 до 100 кому. Опір внутрішніх тканин 800-1000 Ом. Розрахункова величина RЧЕЛ= 1000 Ом.

Класифікація приміщень по небезпеці поразки ел. струмом (ПУЕ-85).

Приміщення I класу. Особливо небезпечні приміщення.

1. 100 % вологість;

2. наявність активного середовища

Приміщення II класу. Приміщення підвищеної небезпеки поразки ел. струмом.

1. підвищена т-ра повітря (t = + 35 °С);

2. підвищена вологість ( > 75 %);

3. наявність струмопровідного пилу;

4. наявність струмопровідних підлог;

5. наявність ел. установок (заземлених) - можливості дотику одночасно і до ел. установці і до чи заземлення до двох ел. установкам одночасно.

Помешения III класу. Мало небезпечні приміщення. Відсутні ознаки, характерні для двох попередніх класів.

Закон Ома в диференціальній формі:E = ir

r- питомий опір ґрунту [Ом× м]

і- щільність струму

Т. к. спадання напруги між двома чи крапками різниця потенціалів

хв(r) ¥ (х ~2 Ом), jв~ 0,

Распределенеие потенціалу по пов-ти землі здійснюється по з-ну гіперболи.

Напруга дотику- це різниця потенціалів крапок ел. ланцюга, яких людина стосується одночасно, звичайно в крапках розташування рук і ніг.

Напруга кроку- це різниця потенціалів j1 і j2 у поле розтікання струму по пов-ти землі між крапками, розташованими на відстані кроку (" 0,8 м).

Види й аналіз електричних мереж

3-х фазна 3-х провідна мережа з ізольованою нейтралью

Норм. реж раб.

V ПР = V Ф ; V А = V Ф

U до 1000 В

R 4 = 1000 Ом

R З = 500000 Ом

ма

(легеня тремтіння пальців)

Ав.. реж раб.

R 4 = 1000 Ом; R ЗИ = 100 Ом

ма

I 4 =346 ма (параліч серця)

3-х фазна 4-х провідна з заземленої нейтралью

Норм. реж раб.

V Ф = 220 В, R 4 = 1000 Ом, R Н = 4 Ом

ма

I 4 = 220 ма (параліч серця)

Ав.. реж. раб.

R 4 = 1000 Ом; R Н = 4 Ом; R ЗИ = 100 Ом; V Ф = 220 В

I 4 =225 ма (параліч серця)

Методи і засоби захисту: заземлення, зануление, відключення й ін.

Вибір засобів захисту залежить від:

1. режиму ел. мережі;

2. виду ел. мережі;

3. умов експлуатації

Засобу електробезпечності:

1. загальтехнічні;

2. спеціальні;

3. засобу індивідуального захисту

Загальтехнічні засоби захисту

1) Робоча ізоляція

2) Для оцінки ізоляції використовують наступні критерії:

3) - опір фаз ел. проводки без підключеного навантаження R1³0,05;

4) - опір фаз ел. проводки з підключеним навантаженням R2³0,08 Мом.

5) Подвійна ізоляція

6) Неприступність струмоведучих частин (використовуються осадительние ср-ва - кожух, корпус, ел. шафа, використання блокових схем і т.д.)

7) Блокування безпеки (механічні, електричні)

8) Мала напруга

9) Для локальних світильників (36 В), для особоопасних приміщень і внепомещений.

10) 12 В використовується у вибухонебезпечних приміщеннях.

11) Міри орієнтації (використання маркірувань окремих частин ел. устаткування, написи, попереджувальні знаки, разноцветовая ізоляція, світлова сигналізація).

Спеціальні засоби захисту

1. заземлення;

2. зануление;

3. захисне відключення

Принцип дії заземлення

Зниження напруги між корпусом, оказавшимся під напругою (у випадку аварійної ситуації) і землею, до безпечної величини.

Заземлення використовується в 3-х фазних 3-х провідних мережах з ізольованої нейтралью. Ця система заземлення працює в тому випадку, якщо

RН £ 4 Ом; V < 1000 В; RН £ 0,5 Ом; V > 1000 В (ПУЕ-85)

Принцип дії зануления

Навмисне з'єднання корпусів ел. установок з багаторазово заземленої нейтралью чи трансформатора генератора.

Перетворення замикання на корпус в однофазне коротке замикання за рахунок спрацьовування токового захисту, що відключає систему харчування і тим самим відключається ушкоджений пристрій.

Принцип дії захисного відключення

Це преднамереное автоматичне відключення ел. установки від живильної мережі у випадку небезпеки поразки ел. струмом.

Умови, при яких виконується чи заземлення зануление відповідно до вимог ПУЕ-85.

1. У малоопасних приміщеннях 380 В и вище перемінного струму 440 В и вище постійного струму

2. В особливо небезпечних приміщеннях, приміщеннях з підвищеною небезпекою і поза приміщеннями 42 В и вище перемінного струму 110 В и вище пост. струму

3. При всіх напругах у вибухонебезпечні приміщення.

Пристрої, що заземлюють, бувають природними (використовуються конструкції будинків) у цьому випадку не можна використовувати ті елементи, що при влученні іскри приводять до аварії (вибухонебезпечні).

Штучні - контурне і виносное захисний пристрій, що заземлює.

Приклад. Контурний пристрій, що заземлює.

1. ел. установка;

2. зовнішній контур;

3. шина заземлення;

4. внутрішній контур

Вимоги ел. безпеки до установок ЦІ (лектро-технических виробів)

ЦІ повинні бути сконструйовані таким чином, щоб забезпечувалася ел. безпека. Якщо такі умови створити не можна, вони повинні бути перераховані в інструкції.

ДСТ 12.2.007.0-75 ССБТ

Відповідно до етим Дст обмовляються класи безпеки.

Різноманіття засобів захисту й умов експлуатації привели до уніфікації засобів захисту. В умовах експорту-імпорту ЦІ, була створена IP.

IP-30 3 - ступінь захисту 0 - ступінь захисту

IP-44 4 - від влучення усередину 4 - - ² -

IP-5х 5 - оболонки тв. тіл х - вологи

IP-54 5 4

Виробниче висвітлення

Вся інформація подається через зоровий аналізатор. Шкода. вплив на очі людини роблять наступні небезпечні і вред. виробничі фактори:

1. Недостатнє висвітлення раб. зони;

2. Відсутність/недолік природного світла;

3. Підвищена яскравість;

4. Перенапруга аналізаторів (у т.ч. зорових)

За даними ВІЗ на зір впливає

- УФИ; яскраве видиме світло;

- мерехтіння;

- відблиски і відбите світло

Фізіологічні характеристики зору

1. гострота зору;

2. стійкість ясного бачення (розходження предметів протягом тривалого часу);

3. контрасная чутливість (різні по яскравості);

4. швидкість зорового сприйняття (часовий фактор);

5. адаптація зору;

6. акомодація (розходження предметів при зміні відстані)

Свето-технические величини

Це поняття зв'язане з тією чи іншою освітлювальною установкою

1. Світловий поток, [лм] - люмен

2. Сила света, [кд] - кандела

J = F/w

3. Освещенностье, [лк] - люкс

E = F/S

4. Яркость, [кд/м2]

L = J/S

5. Контрастк ДО = (L0- LФ)/L0

Контраст буває: - великий (ДО > 0,5); - середнього (ДО = 0,2 - 0,5); - малий (ДО < 0,2).

6. Тло- поверхня, що прилягає до об'єкта розрізнення.

Найменший розмір об'єкта розрізнення з тлом.

7. Коефіцієнт відображення r

r = FПАД/FОТР

У залежності від коеф. відображення тло буває:

- світлий r = 0,2 - 0,4; - темний r < 0,2.

Природне висвітлення

При природному висвітленні або крапки горизонтальної площини, за основу при нормуванні приймається манимально припустима величина коефіцієнта природної освітленості.

Коеф. їсть. освещ. (КЕО) = Е = ЕВН/ЕСН×100%, де

ЕВН- освітленість або крапки горизонтальної пов-ти, що знаходиться усередині приміщення [лк];

ЕСН- освітленість або крапки, що знаходиться зовні приміщення на відстані 1 м від будинку [лк];

Системи природного висвітлення

;;

1. Бічне висвітлення

2. Верхнє висвітлення

3. Комбіноване висвітлення.

Ці величини у відповідності зі Снип II-4-79 (Будівельні норми і правила. Природне і штучне висвітлення. Норми проектування - М, Стройиздат, 1980) нормуються.

Для вибору природного висвітлення необхідно враховувати наступні фактори:

1. Характеристика зорової роботи;

2. Мінімальний розмір об'єкта розрізнення з тлом;

3. Розряд зорової роботи;

4. Система висвітлення.

У зав-ти від величини об'єкта розрізнення з тлом усі зорові роботи підрозділяються на 8 розрядів.

Розряд зорової роботи- відношення мінімального розміру об'єкта розрізнення з тлом до відстані від органів зору до об'єкта розрізнення.

Искусственое висвітлення

Штучне висвітлення- висвітлення помещ. прямим чи відбитим світлом искусств. джерела світла

За основу при нормуванні приймається мінімально доп. величина освітленості або крапки.

Системи штучного висвітлення

загальне; місцеве (локальне); комбіноване

Може бути використане у виробничих приміщеннях загальне і комбіноване, а одне місцеве використовувати не можна.

Має місце також висвітлення: - аварійне; - чергове; - евакуаційне.

Снип II-4-79

Фактори, що враховуються при нормуванні штучного висвітлення:

1. Характеристика зорової роботи;

2. Мінімальний розмір об'єкта розрізнення з тлом;

3. Розряд зорової роботи;

4. Контраст об'єкта з тлом;

5. Світлість тла (характеристика тла);

6. Система висвітлення;

7. Тип джерела світла.

Подразряд зрит. роботи определ. сполученням п.4 і п.5.

Методика розрахунку природного висвітлення

Використовується метод А. Д. Данилюка. Визначається площа поверхні віконних премов.

Медодика розрахунку штучного висвітлення

1. Метод світлового потоку

2. Метод питомої потужності

3. Крапковий метод

Метод світлового потоку

Задача. Визначити освітленість на раб. місці

ЕРМ= (0,9 - 1,2) ЕН

Для цього необхідно вибрати:

1. систему висвітлення;

2. джерело світла;

3. світильник.

Формула для визначення світлового потоку чи лампи групи ламп

, де

Е - нормована величина освітленості [лк];

S - площа виробничого приміщення [м2];

К - коеф. запасу;

N - у світильників [шт];

Z - поправочний коеф-т, залежить від типу лампи

h - коеф-т використання світлового потоку, для вибору якого необхідно знати:

- коеф. відображення від стін і стелі (rс, rп);

- індекс приміщення -і

НР- висота підвісу світильників над раб. пов-тью;

(А+У) - напівпериметр приміщення

Для ЛЛ ламп, знаючи груповий світловий потік F і в ламп у сетильнике n (2 чи 4), визначимо світловий потік однієї лампи.

FРАСЧ= (0,9 - 1,2) FТАБЛ

Розподіл світильників по площі виробничого приміщення.

Для ЛЛ - уздовж довгої сторони приміщення, уздовж вікон, паралельно стінам з вікнами. Для ЛН, ДРЛ - у шаховому порядку.

ЛЛ лампи

Достоїнства

Недоліки

- високий КПД;

- наявність доп. пристроїв;

- економічність;

- громозкость;

- світло, близький до їсть.

- инерционность

Лампи накалювання

- не інерційні;

- жовта область спектра;

- компактні

- мала світловіддача;

- малий термін експлуатації

Прилади конроля

Люксметр Ю-16, Ю-116

Виробничий шум

Шум- сполучення різних по частоті і силі звуків

Звук- коливання часток повітряного середовища, що сприймаються органами слуху людини, у напрямку їхнього поширення.

Чутний шум - 20 - 20000 Гц,

ультразвуковий діапазон - понад 20 кгц,

інфразвук - менше 20 Гц,

стійкий чутний звук - 1000 Гц - 3000 Гц

Шкідливий вплив шуму:

- серцево-судинна система;

- нерівна система;

- органи слуху (барабонная перетинка)

Фізичні характеристики шуму

1. інтенсивність звуку J, [Ут/м2];

2. звуковий тиск Р, [Па];

3. частота f, [Гц]

Інтенсивність- в енергії, стерпне звуковою хвилею за 1 з через площу в 1 м2, перпендикулярно поширенню звукової хвилі.

Звуковоедавление- додатковий тиск повітря, що виникає при проходженні через нього звукової хвилі.

З огляду на протяжний частотний діапазон (20-20000 Гц) при оцінки джерела шуму, використовується логарифмічний показник, що називаетсяуровнем інтенсивності.

[дб]

J - інтенсивність у крапці виміру [Ут/м2]

J0- величина, що дорівнює порогові чутності 10-12[Ут/м2]

При розрахунках і нормуванні використовується показник - уровеньзвукового тиску.

[дб]

Р - звуковий тиск у крапці виміру [Па];

Р0- граничне значення 2×10-5[Па]

При оцінці джерела шуму і нормуванні испол-сялогарифмический рівень звуку.

[дба]

РА- звуковий тиск у крапці виміру по шкалі А приладу шумоміра, тобто на шкалі 1000 Гц.

Спектр шуму- зав-ть рівня звук. давл-я від частоти.

Спектри бувають: - дискретні; - суцільні; - тональний.

У виробничому приміщенні звичайно бувають кілька джерел шуму.

Для оцінки джерела шуму однакових по своєму рівні:

Lå= Li+ 10 lgn

Li-рівень звук. тиску одного з джерел [дб];

n - у джерел шуму

Якщо в джерел міняється від 1-100, аLі= 80 дб

n = 1 L = 80 дб

n = 10 L = 90 дб

n = 100 L = 100 дб

Для оцінки джерел шуму різних по своєму рівні:

Lå= Lmax+DL

Lmax- максимальний рівень звукового тиску одного з 2-х джерел;

DL- виправлення, що залежить від різниці між max і min рівнем тиску

L max - L min

1

10

20

D L

2,5

0,4

0

Звукове сприйняття людиною

Т. к. органи слуху людини володіють неодиеаковой чутливістю до звукових коливань різної частоти, весь діапазон частот на практиці розбитий на октавні смуги .

Октава- смуга частот із границями f1- f2, де f2/f1= 2.

Среднегеометрическая частота- fст=

Весь спектр розбитий на 8 октавних смуг:

45-90; 90-180; 180-360 ... 5600-11200.

Среднегеометрические частоти октавних смуг:

63 125 250 ... 8000

Звуковий комфорт - 20 дб;

шум проїзної частини вулиці - 60 дб;

інтенсивний рух - 80 дб;

робота пилососа - 75-80 дб;

шум у метро - 90-100 дб;

концерт - 120 дб;

зліт літака - 145-150 дб;

вибух атомної бомби - 200 дб

Нормування шуму

Нормативним докум. є ДСТ 12.1.003-83 ССБТ.

1 метод. Нормування за рівнем звукового тиску.

2 метод. Нормування за рівнем звуку.

По 1 методу додатковий рівень звукового тиску на раб. місцях (зміна 8 ч) установлюється для октавних смуг із середніми геом. частотами, тобто нормується з урахуванням спектра.

По 2 методу дополнит. рівень звуку на раб. місцях установлюється по загальному рівні звуку, визначеного по шкалі А шумометра, тобто на частоті 1000 Гц.

Норми шуму для приміщень лабораторій

Рівень зв. тиску [дб]

окт. зі среднегеом. частий. [Гц]

63

125

250

500

1000

2000

4000

8000

91

83

77

73

70

68

66

44

Уровеньзвука, дба

не більш75

Доп. рівень звуку в житловій забудові з 700-2300не більш 40 дба, з 2300-700- 30 дба.

Заходу щодо боротьби із шумом

I група - Будівельно-планувальна

II група - Конструктивна

III група - Зниження шуму в джерелі його виникнення

IV група - Організаційні заходи

I група. Будівельно-планувальна

Використання визначених будівельних матеріалів зв'язано з цьому проектування. В ІОЦ - аккустическая обробка приміщення (облицювання пористими аккустическими панелями). Для захисту окр. середовища від шуму використовуються лісові насадження. Знижується рівень звуку від 5-40 дба.

II група. Конструктивна

1. Установка звукоізолюючих перешкод (екранів). Реалізація методу звукоізоляції (відображення енергії звукової хвилі). Використовуються матеріали з гладкою поверхнею (стекло, пластик, метал).

Аккустическая обробка помещ. (звукопоглащение).

Можна знизити рівень звуку до 45 дба.

2. Використання об'ємних звукопоглатителей (звукоизолятор + звукопоглатитель). Установлюється над значними джерелами звуку.

Можна знизити рівень звуку до 30-50 дба.

III група. Зниження шуму в джерелі його виникнення

Найефективніший метод, можливий на етапі проектування. Використовуються композитні матеріали 2-х слойние. Зниження: 20-60 дба.

IV група. Організаційні заходи

1. Визначення режиму праці і відпочинку персоналу.

2. Планування раб. часу.

3. Планування роботи значних джерел шуму в різних джерелах.

Зниження: 5-10 дба.

Якщо рівень шуму не знижується в межах норми, використовуються індивідуальні засоби захисту (навушники, шоломофони).

Прилади контролю: - шумоміри; - виброаккустический комплекс - RFT, ВШВ.

Інфразвук

Інфразвук- коливання звукової хвилі > 20 Гц.

Природа виникнення инфразвукових коливань така ж як і в чутного звуку. Підкоряється тим же закономірностям. Використовується такий же математичний апарат, крім поняття, зв'язаного з рівнем звуку.

Особливості: мале поглинання ен., значить поширюється на значні відстані.

Джерела інфразвуку: устаткування, що працює з частотою циклів менш 20 у секунду.

Шкідливий вплив: діє на центр. нервову систему (страх, тривога, погойдування, т.д.)

Небезпека для людини

Діапазон инфразвукових коливань збігається з внутрішньою частотою окремих органів людини (6-8 Гц), отже, через резонанс можуть виникнути важкі наслідки.

Збільшення звукового тиску до 150 дба приводить до зміни травних функцій і серцевому ритму. Можлива втрата слуху і зору.

Нормування інфразвуку

СН 22-74-80. Нормативним параметром є логарифмічні рівні звукового тиску в октавних смугах з порівн. геом. частотою:

2, 4, 8, 16 Гц £ 105 дба

32 Гц £ 102 дба

Захисні заходи

1. Зниження ин. звуку в джерелі виникнення.

2. Засобу індивідуального захисту.

3. Поглинання.

Прилади контролю

Шумоміри типу ШВК із фільтром ФЕ-2. Виброаккустическая апаратура типу RFT.

Ультразвук

Ультразвук- коливання звукової хвилі < кгц.

Використовується в оптику (для обезжирования, ...)

- Низькочастотні ультразвукові коливання поширюються повітряним і контактним шляхом.

- Високочастотні - контактним шляхом.

Шкідливий вплив - на серцево-судинну систему; нервову систему; ендокринну систему; порушення терморегуляції й обміну речовин. Місцевий вплив може привести до оніміння.

Нормування ультразвуку

ДСТ 12.1.001-89. Нормуються логарифмічні рівні звукового тиску в октавних смугах:

12,5 кгц не більш 80 дба

20 кгц 90 дба

25 кгц 105 дба

від 31-100 кгц 110 дба

Міри захисту

1. Використання блокувань.

2. Звукоізоляція (екранування).

3. Дистанційне керування.

4. Противошуми.

Прилади контр.: виброаккустическая система типу RFT.

Вібрація

Вібрація- механічні коливання матеріальних чи крапок тел.

Джерела вібрацій: різне виробниче устаткування.

Причина появи вібрації: неуровновешенное силовий вплив.

Вр. впливу: ушкодження різних органів і тканин; вплив на центр. нервову систему; вплив на органи слуху і зору; підвищення стомлюваності.

Більш шкідлива вібрація, близька до власної частоти людського тіла (6-8 Гц) і рук (30-80 Гц).

Основні характеристики

1. Коливальна швидкість: V, м/с

2. Частота коливань: f, Гц

3. Порівн. квадратичне значення коливальної швидкості в соотвв-ії смузі частот: VC, м/с

4. Логарифм. рівень виброскорости при розрахунках і нормуванні: LV=20 lg VC/V0[дб]

V0- граничне значення коливальної швидкості (V0= 5×10-8м/с)

Поспособу передачивибрації на людину: - загальна; - локальна ( чиноги руки).

Поисточнику виникнення: - транспортна; - технологічна; - трансп.-технологич-я.

Нормування вібрації

I напрямок. Санітарно-гігієнічне.

II напрямок. Технічне (захист устаткування).

ДСТ 12.1.012-90 ССБТ Вібраційна безпека.

Октава f1¬(r)f,f2/f1=2, fСР=

При санітарно-гігієнічному нормуванні різних видів вібрації використовується логарифмічний рівень виброскорости в октавних смугах порівн. геом. частот.

Граничні частоти октавних смуг:

1,4-2,8 2,8-5,6 5,6-11,2 ... 45-90

2 4 8 63 порівн. геом. частоти

Методи зниження вібрації

1. Зниження вібрації в джерелі її виникнення.

2. Конструктивні методи (виброгашение, виброденфирование - підбор опр. видів матер., віброізоляція).

3. Організаційні міри. Орг-я режиму праці і відпочинку.

4. Использ. ср-в инд. захисту (захист опорних пов-тей)

Спектр електромагнітного випромінювання

Ультрафіолетове випромінювання

l = 1 - 400 нм.

Особливості :

По способі генерації відносяться до тепл. излуч., і по хар-ру впливу на в-ва до іонізуючого випромінюванням.

Діапазон розбивається на 3 області :

1. УФ - А (400 - 315 нм)

2. УФ - У (315 - 280 нм)

3. УФ - З (280 - 200 нм)

УФ - А приводить до флюаресценції.

УФ - У викликає зміни в складі крові, шкіри, впливає на нервову систему.

УФ - З діє на клітки. Визив. коагуляцію білків.

Діючи на слизувату оболонку очей, приводить до електро-офтамії. Може викликати помутнее хрусталика.

Джерела УФ випромінювання:

- лазерні установки;

- лампи газорозрядні, ртутні;

- ртутні випрямители.

Нормування УФ випромінювання

З обліком оптико-фізіологічних св-в очі, а також областей УФ випромінювань (хвильові) установлена: припустима щільність потоку ен., що забезпечують захист пов-тей шкіри й органів зору. УФ-А не більш 10; УФ-В не більш 0,005; УФ-С не більш 0,001 [Ут/м2]

Міри захисту

1. Екранування джерела УФИ.

2. Екранування робітників.

3. Спеціальне фарбування приміщень (сірий, жовтий,...)

4. Раціональне розташування раб. місць.

Засобу індивідуального захисту

1. тканини: бавовна, льон

2. спеціальні мазі для захисту шкіри

3. окуляри зі змістом свинцю

Прилади контролю: радіометри, дозиметри.

Лазерне випромінювання

Лазерне випромінювання: l = 0,2 - 1000 мкм.

Осн. джерело - оптичний квантовий генератор (лазер).

Особливості лазерного випромінювання - монохроматичность; гостра спрямованість пучка; когкрентность.

Властивості лазерного випромінювання: висока щільність енергії: 1010-1012Дж/див2, висока щільність потужності : 1020-1022Ут/див2.

По виду випромінювання лазерне випромінювання подразд-ся:

- пряме випромінювання; рассеяное; зеркально-отраженное; дифузійне.

По ступені небезпеки:

I. клас. Безпечні для людини

II.

III.

IV. Небезпечні

Біологічні дії лазерного випромінювання залежить від довжини хвилі й інтенсивності випромінювання, тому весь діапазон довжин хвиль поділяється на області:

- ультрафіолетова 0.2-0.4 мкм

- видима 0.4-0.75 мкм

- інфрачервона:

a) ближня 0.75-1

b) далека понад 1.0

Небезпечні і шкідливі фактори при експлуатації лазерів.

ОПФ і ВПФ

клас опастности

I.

II.

III.

IV.

1.

Лазерне випромінювання

прямі

-

+

+

+

диф. відбиті

-

-

+

+

2

Підвищена напруженість ел. полючи

- (+)

+

+

+

3

Підвищена запиленность, загазованість повітря робочої зони

-

-

- (+)

+

4

Підвищений рівень ультрафіолетової радіації

-

-

- (+)

+

5

Підвищена яскравість світла

-

-

- (+)

+

6

Підвищений рівень шуму і вібрацій

-

-

- (+)

+

7

Поваишенний рівень іонізуючих випромінювань

-

-

-

+

8

Підвищений рівень елевтромагнитного випромінювання

СВЧ і ВЧ діапазонів

-

-

-

- (+)

9

Підвищений рівень інфрачервоної радіації

-

-

- (+)

+

10

Підвищена температура поверхні устаткування

-

-

- (+)

+

Шкідливі впливи лазерного випромінювання.

1) термічні воздевия

2) енергетичні впливи (+ потужність)

3) фотохімічні впливи

4) механічний вплив (коливання типу ультразвукових в опроміненому організмі)

5) електростри (деформація молекул у поле лазерного випромінювання)

6) утворення в межах клітках мікрохвильового електромагнітного полючи

Шкідливі впливи робить на органи зору, а також мають місце біологічні ефекти при опроміненні шкіри.

Нормування лазерного випромінювання.

CH 23- 92- 81

Нормований пораметр- гранично - припустимий рівень (ПДУ) лазерного випромінювання при l=0.2-20 мкм і крім цього регламентується ПДУ на роговиці, сетчетке, шкірі.

ПДУ- відношення енергії випромінювання, що падає на визначені ділянки поверхні до площі цієї ділянки [Дж/див2]

ПДУ залежить від:

- довжини хвилі лазерного випромінювання [мкм]

- тривалості імпульсу [сек]

- частоти повторення імпульсу [Гц]

- тривалості впливу [сек]

Міри захисту від впливу лазерного випромінювання

I.

Організаційні

II.

Технічні

зниження плотн. потоку

III.

Планувальні

на робочих місцях

IV.

Санітарно-гігієнічні

Найбільш розповсюдженим з технічних мір явл :

- екранування (робоче місце, лазерне випромінювання)

- блокування, за допомогою яких, лазер приводиться в робоче положення якщо екран на місці.

Апаратура контролю: лазерні дозиметри.

Інфрачервоне випромінювання.

760 нм - 540 мкм.

Поддиапазони :

А - коротка-хвильова область ИФ изл. 760 - 1500 н/м.

В - 1500 н/м - 3000 н/м

довгохвильова область ИФ

С - понад 3000 н/м

Щирим ИФ випромінюванням явл. нагріті поверхн. ( > 0°С).

ИФ випромінювання відіграють важливу роль у теплообміні людини з навколишнім середовищем Þ терморегуляції організму людини.

В областиаиф випромінювання володіє наступними шкідливими впливами :

1. Велика проникаюча здатність через поверхню шкіри.

2. Поглинання кров'ю і підшкірною жировою клітковиною.

3. На организрения (хрусталик (r) помутніння).

Нормування ИФ випромінювання.

Вплив ИФ випромінювання оцінюється щільністю потоку енергії на робочому місці. ДСТ 12.1.005 - 88 Загальні санітарно-гігієнічні вимоги в області робочої зони.

Область ИФ випромінювання.

Обл. ИФ випромінювання

l

Доп. АПЕ Вт/м 2 не більш

Доп. Интер. ППЕ, Ут/м 2 не більш

Примітка

А

760 - 1500

100

35

З урахуванням опромінення поверхні тіла не більш S ³ 50 %

У

1500 - 3000

120

70

25 < S < 50 %

З

3000 - 4500

4500 - 1000

150

120

100

140

S £ 25 %

від відкритих ист. S £ 25 %

Захист від впливу ИФ випромінювання.

1. Зниження ИФ у джерелі.

2. Обмеження за часом перебування.

3. Захист відстанню.

4. Індивідуальний захист.

5. Екранування (теплоизомерние матениали).

6. Повітряне душирование.

7. Вентиляція.

Прилади контролю ИФ

1. Актинометр (1 - 500) Ут/м2.

2. Радіометри.

3. Спектрорадиометр.

4. Радіометр оптичного випромінювання.

5. Дозиметр оптичного випромінювання.

Електромагнітне поле

Джерело виникнення - пром. установки, радиотехнич. об'єкти, мед. апп., уст-ки пищ. пром-ти.

Характеристики ел. магнітного полючи:

1. довжина хвилі, [м]

2. частота коливань [Гц]

l = VC/f, де VC= 3×10 м/с

Номенклатура діапазонів частот (довжин хвиль) за регламентом радіозв'язку:

Номер діапазону

Діапазон частот f, Гц

Діапазон довжин хвиль

Соотв. метричне подразд.

5

30-300 кгц

10 4 -10 3

НЧ

6

300-3000 кгц

10 3 -10 2

СЧ (гектометровие)

7

3-30 Мгц

10 2 -10

ВЧ (декометровие)

8

30-300 Мгц

10-1

метрові

9

300-3000 Мгц

1-0,1

УВЧ (дециметрові)

10

3-30 Ггц

10-1 див

СВЧ (сантиметрові)

11

30-300 Ггц

1-0,1 див

КВЧ (милиметровие)

Ел. магн. полючи НЧ часто використовуються в промисловому виробництві (установках) - термічна обробка.

ВЧ - радіозв'язок, медицина, ТВ, радіомовлення.

УВЧ - радіолокація, навігація, мед., пищ. пром-ть.

Простір навколо джерела ел. полючи умовно підрозділяється на зони:

- ближнього (зону індукції);

- далекого (зону випромінювання).

Границя між зонами є величина: R=l/2p.

У залежності від розташування зони, характеристиками ел. магн. полючи є:

- у ближній зоні (r) складова вектора напруженості ел. полючи [У/м]

складова вектора напруженості магн. полючи [А/м]

- у далекій зоні (r) використовується енергетична характеристика: інтенсивність щільності потоку енергії [Ут/м2],[мквт/див2].

Шкідливий вплив ел. магнітних полів

Ел. магн. полебольшойинтенсивности приводить до перегріву тканин, впливає на органи зору й органи полової сфери. Умереннойинтенсивности: порушення д-ти центральної нервової системи; серцево-судинної; порушуються біологічні процеси в тканинах і клітках. Малойинтенсивности: підвищення стомлюваності, головні болі; випадання волосся.

Нормування ел. магн. полів

ДСТ 12.1.006-84

Нормованим параметром ел. магн. полючи в діапазоні частот 60 кгц-300 Мгц є гранично-припустиме значення складових напряженностей ел. і магнітних полів.

, [У/м] , [А/м]

ЕНЕПД- предельно-допустимая енергетичне навантаження складової напруженості ел. полючи протягом раб. дня [(У/м)2× ч]

ЕННПД- предельно-допустимая енергетичне навантаження складової напруженості магн. полючи протягом раб. дня [(А/м)2× ч]

Нормованим параметром ел. магн. полючи в діапазоні частот 300 Мгц-300 Ггц є гранично-припустиме значення щільності потоку енергії.

ППЕПД- граничне значення щільності потоку енергії [Ут/м2],[мквт/див2]

К - коеф. ослаблення біологічних ефектів

ЕНППЕПД- пред-доп. величина ен. навантаження [У/м2× ч]

Т - час дії [год]

Перед. величина Ппепдне більш 10 Ут/м2; 1000 мквт/див2у виробничому приміщенні.

У житловій забудові при цілодобовому опроміненні відповідно до СН Þ Ппепдне більш 5 мквт/див2.

Заходу щодо захисту від впливу електромагнітних полів.

1. Зменшення складових напряженностей електричного і магнітного полів у зоні індукції, у зоні випромінювання - зменшення щільності потоку енергії, якщо дозволяє даний технологічний чи процес устаткування.

2. Захист часом (обмеження времяпребивания в зоні джерела ел. магн. полючи).

3. Захист відстанню (60 - 80 мм від екрана).

4. Метод екранування робочого чи місця джерела випромінювання електромагнітного полючи.

5. Раціональне планування робочого місця щодо щирого випромінювання ел. магн. полючи.

6. Застосування засобів попереджувальної сигналізації.

7. Застосування засобів індивідуального захисту.

Іонізуюче випромінювання

Іонізуюче випромінювання- випромінювання, взаємодія якого із середовищем приводить до виникнення іонів різних знаків.

Характеристики іонізуючого випромінювання

- Експозиційна доза - відношення заряду речовини до його маси [Кл/кг];

- Потужність експозиційної дози [Кл/кг× з];

- Поглинена доза - середня енергія в елементарному обсязі на масу речовини в цьому обсязі [Гр=Грій], внесистемная одиниця - [Рад];

- Потужність поглиненої дози [Гр/з], [Рад/з];

- Еквівалентність - уводиться для оцінки заряду радіаційної небезпеки при хронічному впливі випромінювання довільним складом [Зв=Зиверт], внесистемная одиниця [берів].

1 Зв=1Гр/Q, де Q - коеф. якості (залежить від біологічного ефекту ІЇ).

- Радіоактивність - мимовільне перетворення хитливого нукліда в інший нуклід, що супроводжується випущенням ионизируещего випромінювання

Активністю радіонукліда назив. величина, к-а хар-ся числом розпаду радіонуклідів в ед. чи часу числом радиопревращений в ед. часу.

[Беккерель - Бк]

Види і джерела ІЇ в побутовий, произв. і навколишньому середовищу:

ДО ІЇ відноситься:

- корпускулярна (a, b нейтрони);

- (g, стрічок, електромагн.)

По іонізуючій здатності найбільше небезпечно a випромінювання, особливо для внутрішнього випромінювання (внутр. органи, проникаючи з повітрям і їжею).

Зовнішнє випромінювання діє на весь організм людини.

Фонове опромінення організму людини створюється космічним випромінюванням, искуственними і природними радіоактивними речовинами, що містяться в тілі людини і навколишньому середовищу.

Фонове опромінення включає:

1) Доза від космічного опромінення;

2) Доза від природних джерел;

3) Доза від джерел, що випускають у навколишнє середовище й у побуті;

4) Технологічно підвищене радіаційне тло;

5) Доза опромінення від іспиту ядерної зброї;

6) Доза опромінення від викидів АЕС;

7) Доза опромінення, одержувана при медичних обстеженнях і радіотерапії;

Еквівалентна доза - від космічного опромінення - 300 мкзв/рік.

У біосфері Землі знаходиться приблизно 60 радіоактивних нуклідів. Ефективність дози опромінення ТЕЦ у 5 - 10 разів вище, ніж АЕС у збільшенні тла.

При польоті в літаку на висоті 8 км додаткове опромінення складає 1,35 мкзв/рік.

Кольоровий телевізор на відстані 2,5 метри від екрана 0,0025 мкзв/година, 5 див. від екрана - 100 мкзв/година.

Порівн. еквівалентна доза опромінення при медичних дослідженнях 25 - 40 мкзв/рік. Додаткові дози опромінення 0,5 млбер/година на расст. 5 м. від побутової апаратури 28 млрент/година.

Біологічна дія геонизир. изл.

1. Первинні (виникають у молекулах тканини і живих кліток)

2. Порушення функцій всього організму

Найбільше ралиочувствительними органами є:

- кістковий мозок;

- полова сфера;

- селезінка

Зміни на клітинному рівні розрізняють:

1. Соматические чи тілесні ефекти, наслідки яких позначаються на людині, але не на потомстві.

2. Стохастические (вероятностние): променева хвороба, лейкози, пухлини.

3. Нестохастические - поразки, імовірність яких росте в міру збільшення дози опромінення. Існує дозовий поріг опромінення.

4. Генетичні. 100%-я доза летальності при опроміненні всього тіла 6 Гр, доза 50% виживання - 2,4-4,2 Гр. Променева хвороба - більш одного Гр. У більшості удавані клинич-оі поліпшень триває 14 - 20 доби.

Період відновлення продовжується 3-4 місяця. Підвищеною небезпекою володіють радіонукліди, що потрапили усередину (з їжею, повітрям, водою).

Найбільш небезпечний повітряний шлях (за 6 ч. вдихає 9 м повітря, 2,2 л води).

Біологічні періоди виведення радіонуклідів із внутрішніх органів коливається від декількох десятків доби до нескінченності.

¥ Стронцій - 90; Кілька десятків доби (r) C14,Na24

Нормування ИИ

Норми радиоционной безпеки (НРБ - 76/78)

Регламентуються 3 категорії облич, що опромінюються:

А - персонал, зв'язків із джерелом ІЇ;

Б - персонал (обмежена частина населення), що знаходяться поблизу джерела ІЇ;

В - населення району, краю, області, республіки.

Група критичних органів (у міру зменшення чутливості):

1. Усе тіло, полова сфера, червоний кістковий мозок

2. М'язи, щитовидна залоза, жирова тканина й ін. органи за винятком тих, котрі відносяться до 1 і 3 групам

3. шкірний покрив, кісткова тканина, кисті, передпліччя, стопи.

Основні дозовие межі, припустимі і контрольні рівні, що приводяться в НРБ - 76/78 установлені для облич категорії А и Б.

Норми радіаційної безпеки для категорії В не встановлені, а обмеження опромінень здійснюються чи регламентацією контролем радиоакт. об'єктів окр. середовища.

А дозовий межа- ПДД - найбільше значення індивідуальної еквівалентної дози за календарний рік, що при рівномірному впливі в плині 50 років не викликає відхиленні в стані здоров'я обслуговуючого персоналу, що виявляються сучасними методами дослідження.

Бдозовий межа- ПД - основний дозовий межа, що при рівномірному опроміненні протягом 70 років не викликає відхилень в обслуговуючого персоналу, що виявляються сучасними методами дослідження.

Основні дозовие межі для категорій А и Б:

Категорії

групи крит. органів

I

II

III

А

50

150

300

Б

5

15

30

Основні санітарні правила (ОСП) роботи з джерелами іонізуючих випромінювань

ОСП 72/78 - нормативний документ Включає:

1. Вимоги до розміщення установок з радіоактивними речовинами і джерелами іонізуючих випромінювань.

2. Вимоги до організації робіт з ними.

3. Вимоги до постачання, обліку і перевезенню.

4. Вимоги до роботи з закритими джерелами.

5. Вимоги до опалення, вентиляції і пеле-, газоочистки при роботі з джерелами.

6. Вимоги до водопостачання і каналізації.

7. Вимоги до збору, видаленню і знешкодженню відходів.

8. Вимоги до змісту і дезактивації раб. приміщень і устаткування.

9. Вимоги по індивідуальному захисті й в особистій гігієні.

10. Вимоги до проведення радіаційного контролю.

11. Вимоги до попередження радиац. аварій і ликвидаций їхніх наслідків.

Проектированние захисту від зовнішнього іонізуючого випромінювання, розраховані по потужності експозиційної дози, коеф. захисту дорівнює 2.

Усі роботи з відкритими джерелами радиокт. речовин підрозділяються на три класи:

I. (самий небезпечний). Робота здійснюється дистанційно.

Робота з ист. III-го класу здійснюється при використанні систем місцевої вентиляції (витяжні шафи).

Робота з джерелом II-го класу здійснюється в окремо розташованих приміщеннях, що мають спеціально обладнаний вхід (душової і засобу проведення радиоционного контролю).

При виконанні робіт з речовинами I, II і III класів проведення радіаційного контролю обов'язково.

Методи захисту від іонізуючих випромінювань

Основні методи:

1) Метод захисту кількістю, тобто по можливості зниження норми дози опромінення.

2) Захист часом

3) Екранування (свинець, бетон)

4) Захист відстанню

Прилади радиационново контролю.

Прилади для чи виміру контролю подраздел. на:

- дозиметри (измер. експозиційну чи поглинену дозу випромінювання, потужність цих доз)

- радіометри (вимірюють активність нукліда в радіоактивному джерелі);

- спектрометри (вимірюють розподіл енергії ІЇ за часом, масі і заряду елем. часток);

- сигналізатори;

- універсальні прилади (дозиметри + інші);

- пристрій детектирования.

Вимоги до проведення радіаційного контролю в ОСП 72/78.

Пожежна безпека.

Горіння- хімічна реакція, що супроводжується виділенням тепла і світла.

Для здійснення горіння необхідно:

- окислювач (кисень);

- джерело загоряння;

- джерело полум'я.

Якщо реч йде про пальні речовини, то ступінь пожежної небезпеки пальних речовин характерезуется:

- температурою спалаху;

- температурою запалення;

- температурою самозапалюванням.

По температурі спалаху пальні речовини поділяються на:

- ЛВЖ (до 45°) температура спалаху;

- пальні (більш 45°).

Температура спалаху- мінімальна температура, при к-ої над пов-тью ж-ти утвориться суміш пар цієї рідини з повітрям, здатна горіти при піднесенні відкритого джерела вогню. Процес горіння прекращаяется після видалення цього джерела.

Температура запалення- миним. т-ра, при к-ої в загоряється від відкритого джерела вогню і продовжує горіти після його видалення.

Температура самозапалювання- миним. т-ра, при к-ої відбувається його запалення на повітрі за рахунок тепла хімічної реакції без піднесення відкритого джерела вогню.

Пальні гази і пил мають концентраційні межі взриваемости.

Класифікація приміщень і будинків по ступені взривопожарноопасности.

ОНТП 24-85

Усі приміщення і будинки підрозділяються на 5 категорій:

А - взривопожароопасние. Та категорія, у якій здійснюються технологічні процеси, зв'язані з виділенням пальних газів, ЛВЖ із т-рой спалаху пар до 28 °С,

tвсп£ 28 °С; Р - понад 5 кПа.

Б - приміщення, де здійснюються технологічні процеси з використанням ЛВЖ із температурою спалаху понад 28 °С, здатні утворювати вибухонебезпечні і пожароопасние суміші при запаленні яких утвориться надлишковий розрахунковий тиск вибуху понад 5 кПа.

tвсп > 28 °С; Р - понад 5 кПа.

В - приміщення і будинки, де звертаються технологічні процеси з використанням пальних і трудногорючих рідин, твердих пальних речовин, що при взаим-вії один з одним чи киснем повітря здатні тільки горіти. За умови, що ці речовини не відносяться ні до А, ні до Б.

Ця категорія - пожароопасная.

Г - приміщення і будинки, де звертаються технологічні процеси з використанням непальних речовин і матеріалів у гарячому, розпеченому чи розплавленому стані (наприклад, стекловаренние печі).

Д - приміщення і будинки, де звертаються технологічні процеси з використанням твердих непальних речовин і матеріалів у холодному стані (механічна обробка металів).

Причини виникнення пожеж, зв'язані зі спеціальністю студентів

При експлуатації ЕОМ можливі виникнення наступних аварійних ситуацій:

- короткі замикання;

- перевантаження;

- повиш. перехідних опорів у ел. контактах;

- перенапруга;

- виникнення струмів витоку.

При виникненні аварійних ситуацій відбувається різке виділення теплової енергії, що може з'явитися причиною виникнення пожежі.

На частку пожеж, що виникають у ел. установках приходиться 20%.

Статистичні дані про пожежі

Основні причини: %

- коротке замикання 43

- перевантаження проводів/кабелів 13

- утворення перехідних опорів 5

Режим короткого замикання- поява в результаті різкого зростання сили струму, ел. іскор, часток розплавленого металу, ел. дуги, відкритого вогню, що воспламенились ізоляції.

Причини виникнення короткого замикання:

- помилки при проектуванні;

- старіння ізоляції;

- зволоження ізоляції;

- механічні перевантаження.

Пожежна небезпека при перевантаженнях- надмірне нагрівання окремих елементів, що може відбуватися при помилках роектирования у випадку тривалого проходження струму, що перевищує номінальне значення.

При 1,5 кратному перевищенні потужності резистори нагріваються до 200-300 °С.

Пожежна небезпека перехідних опорів- можливість запалення чи ізоляції ін. прилеглих пальних матеріалів від тепла, що виникає в місці авар. опору (у перехідних клемах, перемикачах і ін.).

Пожежна небезпека перенапруги- нагрівання струмоведучих частин за рахунок збільшення струмів, що проходять через них, за рахунок збільшення перенапруги між окремими елементами електроустановок. Виникає при виході з чи ладу зміні параметрів окремих елементів.

Пожежна небезпека струмів витоку- локальне нагрівання ізоляції між окремими струмоведучими елементами і заземленими конструкціями.

Класифікація взриво- і пожароопасних зон приміщення в соотв-вії з ПУЕ

Для забезпечення конструктивної відповідності ел. технічних виробів правила пристрою ел. установок - ПУЕ-85 виділяється пожаро- і вривоопасние зони.

Пожароопасние зони- простору в чи приміщенні поза ним, у якому знаходяться пальні речовини як при нормальному здійсненні технологічного процесу, так і в результаті його порушення.

Зони:

П-I - приміщення, у яких звертаються пальні рідини з т-рой спалаху пар понад 61 °С.

П-II - помещ., у к-их виділяються пальні пили з нижніх концентраційних межах займистості > 65 г/м3.

П-ііа - приміщення, у яких звертаються тверді пальні речовини.

П-III - пожароопасная зона поза приміщенням, до якої виділяються пальні ж-ти з т-ої спалаху більш 61 °С чи пальні пили з нижньою концентраційною межею займистості більш 65 г/м3.

Вибухонебезпечні зони - чи приміщення частина його чи поза приміщенням, де утворяться вибухонебезпечні суміші як при нормальному протіканні технологічного процесу, так і в аврийних ситуаціях.

Для газів:

В-I - приміщення, у яких утворяться пальні чи гази пари ЛВЖ, здатні утворювати вибухонебезпечні суміші в нормальному режимі роботи.

В-Іа - приміщення, у яких утворяться пальні чи гази пари ЛВЖ, здатні утворювати вибухонебезпечні суміші в аварійному режимі роботи.

В-Іб - зони, аналогічні В-Іа, але процес утворення взривооп. сумішей у невеликих кол-вах і робота з ними осущ-ся без відкритого джерела вогню.

В-Ів - зони, аналогічні В-I, тільки процес утворення вибухонебезпечних смесе в невеликих колическтвах і робота з ними здійснюється без відкритого джерела вогню.

В-Іг - зони поза приміщенням (навколо зовнішніх ел. установок), у яких утворяться пальні чи гази пари ЛВЖ, здатні утворювати вибухонебезпечні суміші в аварійному режимі роботи.

Для пар:

В-II - вибухонебезпечна зона, що має місце при здійсненні операцій технологічного процесу при виділенні пальних сумішей при нормальному режимі роботи.

В-ііа - вибухонебезпечна зона, що має місце при здійсненні операцій технологічного процесу при виділенні пальних сумішей при аврийном режимі роботи.

Заходу для пожежної профілактики

- планувальний-планувальну-планувальне-планувальна-будівельно-плануААльні;

- технічні;

- способи і засоби гасіння пожеж;

- організаційні

Строительно-планировочниеопределяются вогнестійкістю будинків і споруджень (вибір матеріалів конструкцій: спаленні, неспалені, трудносгораемие) і межа вогнестійкості - це кількість времение протягом який під впливом вогню не порушується несуча здатність будівельних конструкцій аж до появи першої тріщини.

Усі будівельні конструкції по межі вогнестійкості підрозділяються на 8 ступенів від 1/7 ч до 2ч.

Для приміщень ОЦ використовуються матеріали з межею стійкості від 1-5 ступенів. У залежності від ступеня вогнестійкості опре найбільші додаткові відстані від виходів для евакуації при пожежах (5 ступінь - 50 м).

Технічні міри- це дотримання протипожежних норм при евакуації систем вентиляції, опалення, висвітлення, ел. забезпечення і т.д.

- використання різноманітних захисних систем;

- дотримання параметрів технологічних процесів і режимів роботи устаткування.

Організаційні міри- проведення навчання по пожежної безопасноти, дотримання заходів для пожежного безопасноти.

Способи і засоби гасіння пожеж

1. Зниження концентрації кисню у воздуче;

2. Пониж. т-ри горюч. в-ва, нижче т-ри запалення.

3. Ізоляція пальної речовини від окислювача.

Огнегасительние речовини: вода, пісок, піна, порошок, газоподібні речовини не підтримуюче горіння (хладон), інертні гази, пара.

Засобу пожежегасіння:

1 Ручні

1.1 вогнегасники хімічної піни;

1.2 вогнегасник пінний;

1.3 вогнегасник порошковий;

1.4 вогнегасник углекислотний, брометиловий

2 Протипожежні системи

2.1 система водопостачання;

2.2 пеногенератор

3 Системи автоматичного пожежегасіння з використанням ср-в автоматич. сигналізації

3.1 пожежний извещатель (тепловий, світловий, димовий, радіаційний)

3.2 Для ОЦ використовуються теплові датчики-извещатели типу ДТЛ, димові радіоізотопні типу РИД.

4 Система пожежегасіння ручної дії (кнопковий извещатель).

5 Для ОЦ використовуються вогнегасники углекислотние ОУ, ОА (створюють струмінь распиленного бром етила) і системи автоматичного газового пожежегасіння, у якій використовується чи хладон фреон як огнегасительное засіб.

Для здійснення гасіння загоряння водою в системі автоматичного пожежегасіння використовуються устр-васпринклери і дренкери. Їхній недолік - розпилення відбувається на площі до 15 м2.

Спосіб з'єднання датчиків у системі ел. пожежної сигналізації з прийомною станцією м. б. - рівнобіжним (променевим); - послідовним (шлейфним).

Класифікація пожеж і що рекомендуються огнегасительние речовини

Кл.

пж.

Характеристика гір. Середовища, об'єкта

Огнегасительние засобу

А

звичайні тверді і пальні матеріали (дерево, папір)

усі види

Б

пальні рідини, що плавляться при нагріванні матеріалу (мазут, спирти, бензин)

распиленная вода, усі види пін, порошки, склади на основі З 2 і брометила

З

пальні гази (водень, ацетилен, вуглеводні)

газ. склади, до складу яких входять інертні розріджувачі (азот, порошки, вода)

Д

метали і їхні сплави (Nа, ДО, Al, Mg)

порошки

Е

ел. установки під напругою

порошки, двоокис азоту, оксид азоту, вуглекислий газ, склади брометил+З 2

Організація пожежної охорони на підприємстві

Воєнізована структура, що підкоряється МВС. Відповідальний директор, гл. інженер. У веденні гл. інженера знаходиться пожаро-техническая комісія, що він очолює.

Безпека устаткування і виробничі процеси

Експлуатація будь-якого виду устаткування зв'язана потенційно з наявністю тих чи інших небезпечних чи шкідливих виробничих факторів.

Основні напрямки створення безпечних і нешкідливих умов праці.

Мети механізації: створення безпечних і нешкідливих умов праці при виконанні визначеної операції.

Виключення людини зі сфери праці забезпечується при використанні РТК, створення яких вимагає високо науково-технічного потенціалу на етапі як проектування, так і на етапі изгот-я й обслуговування, звідси значні капітальні витрати.

Вимоги безпеки при проектуванні машин і механізмів

ДСТ 12.2... ССБТ

Вимоги спрямовані на забезпечення безпеки, надійності, зручності в експлуатації.

Безпека машинопред. відсутністю можливості зміни переметрів технологич. чи процесу конструктивних параметрів машин, що дозволяє виключити возм-ть виникнення опасн. факторів.

Надежностьопределяется імовірністю порушення нормальної роботи, що приводить до виникнення небезпечних факторів і надзвичайних (аврийних) ситуацій. На етапі проектування, надійність визначається правильним вибором конструктивних параметрів, а також пристроїв автоматичного керування і регулювання.

Зручності експлуатацииопределяются психо-физиологическим станом обслуж. персоналу.

На етапі проектування зручності в експлуатації визначаються правильним вибором дизайну машин і спроектованою-спроектованим-правильно-спроектованим РМ користувача.

ДСТ 12.2.032-78 ССБТ. Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономические вимоги.

ДСТ 12.2.033-78 ССБТ. Робоче місце при виконанні робіт коштуючи. Загальні ергономические вимоги.

Небезпечні зони устаткування і засобу захисту від них

Небезпечна зона устаткування- виробництво, у якому потенційно можливе дія на працюючого небезпечних і шкідливих факторів і як наслідок - дія шкідливих факторів, що приводять до захворювання.

Небезпека локалізована навколо частин устаткування, що переміщаються, чи поблизу дії джерел різних видів випромінювання.

Розміри небезпечних зон можуть бути постійні, коли стабільні відстані між робочими органами машини і змінно.

Ср-ва захисту від впливу небезпечних зон устаткування підрозділяється на: колективні й індивідуальні.

1 Колективні

1.1 Огороджувальні

1.1.1 стаціонарні (незнімні);

1.1.2 рухливі (знімні);

1.1.3 переносні (тимчасові)

2 Огороджувальні засоби призначені для виключення можливості влучення працівника в небезпечну зону: зону ведучих частин, зону теплових випромінювань, зону лазерного випромінювання і т.д.

3 Запобіжні

3.1 наявність слабкої ланки (плавка вставка в запобіжник);

3.2 с автоматичним відновленням кінематичного ланцюга

4 Блокувальні

4.1 механічні;

4.2 електричні;

4.3 електричний-електричну-електричне-електрична-фото-електричні;

4.4 радіаційні;

4.5 гідравлічні;

4.6 пневматичні;

4.7 пневматичні

5 Що Сигналізують

5.1 по призначенню (оперативні, попереджувальні, пізнавальні засоби);

5.2 по способі передачі інформації

5.2.1 світлова;

5.2.2 звукова;

5.2.3 комбінована

6 Що Сигналізують ср-ва призначені для попередження і подачі сигналу у випадку влучення працюючого в небезпечну зону оборуд-я.

7 Засобу захисту дистанційного керування

7.1 візуальна;

7.2 дистанційна

8 Призначені для видалення раб. місця персоналу, що працює з органами, що забезпечують спостереження за чи процесами здійснення керування за межами небезпечної зони.

Засобу спеціального захисту, що забезпечують захист систем вентиляції, опалення, висвітлення в небезпечних зонах устаткування.

Захист гідросфери

Кожна промислова структура має систему водопостачання і водоотведения. Перевага віддається системі оборотного водопостачання (тобто частина води використовується в технічних операціях, очищається і надходить знову, а частина скидається.

Система водоотведения передбачає систему каналізації, що включає пристрої в тому числі й очисні. На території підприємства розрізняють 3 види стічних вод:

- виробничі (техн. процеси);

- побутові (хоз. нестатку);

- поверхневі (опади).

Нормування змісту шкідливих речовин у стічних водах

Зміст шкідливих і отруйних речовин регламентується полимитирующему показнику шкідливості (ЛПВ), тобто найбільш ймовірний несприятливий вплив кожної шкідливої речовини.

Для водоемовпитьевогои культурного призначення існує 3 ЛПВ:

1. токсикологічні-токсикологічну-токсикологічне-токсикологічна-санітАИно-тксикологічний;

2. загальний санітарний;

3. органолептичний.

Для водойм рибогосподарського призначення 2 ЛПВ:

1. токсикологічний;

2. рибогосподарський.

Основним ел-ом водно-санітарного законодавства є ПДК у воді. Усі в-ва по ПДК підрозділяються:

1. надзвичайно небезпечні;

2. особливо небезпечні;

3. помірковано небезпечні;

4. малоопасние.

Органолептичні властивості- характеризуються наявністю запаху, присмаку, кольоровості, мутності.

Нормативний документ

СН 46.30-88. Санітарні норми і правила охорони поверхневих вод від забруднень.

Методи очищення сточ. вод від забруднень

У залежності від характеру забруднення стічних вод існують групи методів для очищення вод від:

- твердих нерозчинних домішок;

- маслосодержащих домішок;

- розчинних домішок;

- біологічне очищення.

Очищення від твердих домішок

Методи

Засобу

Проціджування

- ґрати;

- волокноуловители

Відстоювання

- песколовки (горизонтальні, вертикальні, аерируемие);

- відстійники (горизонтальні, вертикальні, радіальні)

Відділення тв. домішок у поле дії відцентрових сил

- гідроциклони (відкриті, напірні);

- центрифуги

Фільтрування

- зернисті;

- мікрофільтри

Методи і ср-ва очищення сточ. вод від маслосодерж. прим.

Методи

Засобу

Відстоювання

- відстійники

Очищення стічних вод у поле дії відцентрових сил

- циклони (напірні);

- гідроциклони

Метод флотації

- флотационние установки (пневматичні, напірні, пінні, хімічні, біологічні, електрофлотация)

Фільтрування

- фільтри, у якості наполнителя використовується кварц, пісок, доломіт, пенополевритан і т.д.)

Очищення сточ. вод від раствор. домішок (хім. очищення)

1. Нейтралізація;

2. Екстракція (перераспредел. 2-х нераств. рідин);

3. Електрокоагуляция;

4. Ионнообменние методи (очищення від 6-ти вал. хрому);

5. Озонування.

Біологічне очищення стічних вод

Очищення від органічних і неорганічних домішок. Процес очищення здійснюється за допомогою біоценозу, у якому беруть участь 2 види бактерій: автотрофи і гетеротрофи, під дією яких здійснюється процес розкладання домішок. При цьому протікає відбудовний процес, називаний аеробним і окисний - анаеробним. Тому апаратурне забезпечення цих методів наступне: аеротенки; афтотенки; фільтри; комбінація пристроїв.

Контроль якості води

Осущ-ся як у вихідних стічних вод, так і в очищених. Для здійснення контролю відбирається проба, відстоюється 12 годин і потім визначається кислотний показник рн, у зважених часток, концентрація кисню, хімічне споживання кисню (ХПК), біологічне споживання кисню (БПК), концентрація шкідливих речовин, цениваемая по ПДК.

Захист літосфери

Відходи утворяться як при виполн. технологічного процесу, так і після закінчення терміну експлуатації техніки, приладів, ВТ, устаткування і т.д.

Усі види відходів, що утворяться в цьому випадку, підрозділяються на групи: тверді, рідкі.

Тверді відходи

1. Метали: чорні; кольорові; дорогоцінні; рідкі

2. Неметали: шлаг; папір; гума; деревина; пластмаси; кераміка; шлам; стекло; тканину

Рідкі відходи

1 Опади стічних вод;

2 Відпрацьовані мастильно-охолоджувальні рідини;

3 Хімічні опади;

Негативний вплив на природу

1 Пряме

1.1 засмічення території (зміна фізико-хімічного складу ґрунтів, утворення хімічних і биологичеких вогнищ небезпеки в зв'язку з тим, що не усі відходи захораниваются в належному місці, особливо радиактивние відходи);

2 Непряме

2.1 руйнування зеленого покриву, руйнування ландшафту;

2.2 непоправні додаткові розробки корисних копалин, що йдуть на нестатки суспільству.

Основні технологічні схеми переробки твердих відходів

1 Скорочення розробок корисних копалин;

2 Створення ресурсосберегающих технологій;

3 Переробка виробів, що містять дорогі чи компоненти матеріали.

3.1 демертулизация ртутних ламп (витяг ртуті);

3.2 витяг дорогоцінних металов із друкованих плат приладів і електронних систем;

3.3 переробка макулатури

4 чи Поховання спалювання відходів

Переробка твердих відходів здійснюється по двох напрямках: переробка неспалених матеріалів (передбачає попередній етап сортування); переробка спаленних матеріалів.

Технологічна схема переробки чистих металлопродуктов

Схема 2 передбачає переробку матеріалів, що мають сопутствующи матеріали (пластмаси, гуму, картон і т.д.)

Переробка твердих металических відходів, що містять супутні матеріали

Переробка спаленних матеріалів

Будується за технологією спалювання і витягу матеріалів для наступного використання.

Для цього використовується метод пиролиза і реалізується в пиролизном реакторі. Існує технологічна схема одержання биогаза з відходів, що може бути використаний як паливо на автотранспорті.

Забруднення літосфери комп. брухтом

У наст. вр. у США експлуатир-ся порядку 70 млн. комп'ютерів, у Німеччині - 11 млн., у Росії - 7,5.

Забруднення літосфери комп. брухтом зв'язане з тим, що комп. техніка швидко застаріває. Виробництво ПК обновляється 1 раз у 7 років. По міжнародних мірках комп. техніку необхідно заміняти 1 раз у 3 роки.

З 1 т комп. брухту витягається: чорних металів - 480 кг, міді - 200 кг, алюмінію - 32 кг, срібла - 3 кг, золота - 1 кг, паладия - 0,3 кг, галий, водолиний, олово,

Напрямку по переробці коип. брухту:

1. Створення екологічно чистих комп'ютерів (зелених);

2. Створення технологічних схем переробки й утилізації комп. брухту;

У США виготовлювачі створюють техніку з малим споживанням енергії, у Німеччині - створюють ПК, у яких спрощується процес утилізації окремих блоків, у Швеції - створення елементів, що мають мінімально припустимі джерела різних видо випромінювання.

Щорічно переробляється 50 тис. ПЕВМ.

Технологічна схема переробки друкованих плат

1. убиральня. друкованих плат по доменирующим металах;

2. дроблення і здрібнювання;

3. випал отриманої маси в печі для видалення спаленних складових;

4. здрібнювання, гранулирование, сепарація

5. розплавлювання маси;

6. рафінування (очищення);

7. прецезионное здрібнювання отдел. металів.

Закордонні нормативи по екології ПК

1. З 1 січня 1995 р. у Німеччині і Франції набрало сили розпорядження про вилучення, переробку і повторне використання пакувальних матеріалів ПК.

2. Країни ЄС із середини 1995 р. приєдналися до цього розпорядження.

3. З 1 січня 1993 р. у країнах ЄС набрало сили розпорядження, що забороняє виготовлення апаратури з жорстко убудованими батарейками (зв'язано з неможливістю утилізації).

4. З травня 1993 р. Монреальский протокол. Наказує поступову заміну матеріалів, що містять фтористо-хлористие з'єднання (зменшення озонового шару).

5. З 1 січня 1994 р. у Німеччині набрало сили розпорядження, відповідно до якого виготовлювачі і постачальники зобов'язані приймати від споживачів і утилізувати електронну техніку.

Екологічний моніторинг

Існують два шляхи сучасного моніторингу:

1. Естетсвенний;

2. Антропогенний.

Естественнийпуть - характеризується плавністю, сповільненістю, коливання які виникають на цьому шляху розвитку непомітні (наприклад, кліматичні умови: температура в частках °З, кругообіг речовин у природі).

Антропогенний (штучний) шлях - характеризується бистримми змінами як у цілому, так і в окремих регіонах, причому для даного шляху розвитку розглядаються навмисні (позитивні) напрямку (розробка корисних копалин, розвиток теплоенергетики), так і ненавмисне (чи негативний напрямок): забруднення атмосфери повітря, відторгнення лісових територій, утворення свалов і т.д.

При спробі розділити природний і антропогенний шляхи розвитку виник екологічний моніторинг.

Екологічний мониториг- це інформаційна система, створена з метою спостереження прогнозів змін у навколишнім середовищі, для того, щоб виділити антропогенну складову на тлі інших природних процесів.

На основі цієї системи створена загальнодержавна система спостереження і контролю за станом навколишнього Середовища. Виконавчим органом є міністерство екології і природних ресурсів (очолює Данилов-Данильян).

Задачі системи

1. Спостереження за хімічними, біологічними, фізичними параметрами (характеристиками).

2. Забезпечення організації оперативної інформації.

Принципи, покладені в організацію системи:

- колективність;

- синхронність;

- регулярна отчестность

Крім екологічного моніторингу, існують інші види моніторингів: геохімічний, генетичний, біологічний, медико-біологічний, кліматичний.

Нормативи

Нормативи, використовувані для оцінки отриманої інформації називається ПДЕН (гранично припустиме екологічне навантаження).

ПДЕН- вплив (сукупність впливів), що чи не впливають на якість навколишнього чи Середовища змінюють його (якість) у припустимих межах (тобто не руйнуючи еко-систему і не викликаючи негативних наслідків у живих істот, у першу чергу в людини.

Види впливів:

1. Стихійне антропогенне.

2. Використання природних можливостей при будівництві міст.

3. Свідоме великомасштабні перетворення природних об'єктів.

4. Свідоме уничтножение еко-системи.

Для перших 3-х видів можна проводити оптим-цию.

Для оцінки результатів екологічного моніторингу використовуються санітарно-гігієнічне нормування:

повітря - ПДКРЗ, ПДКСС, ПДКМР

вода - ПДКПИТ. ВОДИ, ПДКВОДИ ЧАСІВ, ПДКВОДИ

ґрунт - ПДКПОЧВИ, ВДК (БРЕШЕМО). ҐРУНТУ

ВДК - науково-технічні нормативи. Вони підбираються таким чином, щоб на етапі розробки нових чи технологій при удосконалюванні старих технологій, вплив на цю систему не перевищувало ПДЕН.

Існують автоматизовані системи контролю води і повітря: води - АНКОС-В, повітря - АНКОС-А.

Екологічний паспорт підприємства

Це документ, що є на кожнім підприємстві, складається відповідно до ДСТ 17.0.0.04-90 Екологічний паспорт підприємства. Загальні положення.

У цьому документі мають місце фактичні дані про вплив даної структури на атмосферне повітря й оцінка цих викидів, вплив на літосферу (види відходів) і оцінка. Шляху поховання цих відходів, транспортні мережі (контроль за стан транспорту), енерг. мережі, контроль за енергетичними викидами.

Дані екологічного паспорта повинні обновлятися двічі в рік. Якщо є відхилення у веденні чи документа порушення екології, то стягується штраф.

Екологічна експертиза проектів

Екологічна експертиза проводиться як на етапі запровадження в дію нових технологічний рішень, так на етапі реконструкції старих. Порядок проведення екологічної експертизи здійснюється відповідно до положення Роскомгидромета.

Осн. положення теорії ЧС

Техносфера, що створена людиною для захисту від зовнішніх небезпек у міру еволюції пр-ва, сама стає источ. небезпеки. Необхідно передбачати ряд мір для захисту від них, а також навчиться прогнозувати поява такого роду небезпек.

Перехід від примітивного устаткування, безпека при експлуатації якого зважувалася в рамках охорони праці, до автоматизованих систем керування виробничими процесами передбачає створення теорії безпеки, що базується на дисциплінах: екологія, охорона праці, математика, фізика, спеціальні дисципліни.

У рішенні питань теорії надзвичайних ситуацій у свій час знаходилася космонавтика.

Аксіома про потенційну небезпеку діяльності людини

Усяка діяльність потенційно небезпечна!

Критерієм (колическтвенной оцінкою) небезпеки є поняття ризику.

Ризик- відношення числа тих несприятливих чи подій проявів небезпеки до можливого числа за визначений період часу.

Ризик загибелі вследствії аварій, нещасливих випадків і т.д. 1,5×10-3, у льотчиків - 10-2.

Подбезопасностьюпонимается такий стан діяльності, при якому з некоторй імовірністю (ризиком) виключається реалізація потенційної небезпеки. Тому виникають питання, зв'язані з реглпментированием ризику.

Нормований (прийнятний) ризик дорівнює 10-6.

Фактичний ризик у 100 і 1000 разів перевищує прийнятний. Нормативний показник приемлевого ризику не залишається постійним.

БЖД можна визначити як область знань, що вивчає безпеки і захист від них.

Задачі БЖД:

1. Ідентифікація (розпізнавання) небезпек із указівкою їхніх кількісних характеристик і координат у 3-х мірному просторі.

2. Визначення засобів захисту від небезпек на основі зіставлення витрат з вигодами, тобто з т.з.економической доцільності.

3. Ліквідація негативних наслідків (небезпек).

Класифікація і загальні характеристики надзвичайних ситуацій

Надзвичайна ситуація- зовні несподівана, раптово виникаюча обстановка, к-а хар-ся різким порушенням сталого процесу, що робить значний негативний вплив на життєдіяльність людей, функціонування економіки, соціальну сферу і навколишнє середовище.

Класифікація:

1. По принципах виникнення (стихійні лиха, техногенні катострофи, антропогенні катострофи, соціально-політичні конфлікти).

2. По масштабі поширення з урахуванням наслідків.

місцеві (локальні); об'єктні; регіональні; національні; глобальні.

3. По швидкості поширення подій

раптові; помірні; плавні (повзучі); бистрораспространяющиеся.

Наслідку надзвичайних ситуацій різноманітні: затоплення, руйнування, радиактивное зараження, і т.д.

Умови виникнення ЧС.

1. Наявність потенційних оп. і вр. виробничих факторів при розвитку тих чи інших процесів.

2. Дія факторів ризику

- вивільнення енергії в тих чи інших процесах;

- наявність таксичних, біологічно активних компонентів у процесах і т.д.

3. Розміщення наседения, а також середовища обитания.

Стадії розвитку ЧС.

1 етап. Стадія нагромадження тих чи інших видів дефекту. Тривалість: кілька секунд - десятки років.

2 етап. Ініціювання ЧС.

3 етап. Процес розвитку ЧС, у результаті якого відбувається вивільнення факторів ризику.

4 етап. Стадія загасання. Тривалість: кілька секунд - десятки років.

Принципи забезпечення БЖД у ЧС.

1. Завчасна підготовка й осущ-і захисних мір на території всієї країни. Припускає нагромадження засобів захисту для забезпечення безпеки.

2. Деференцированний підхід у визначенні характеру, обсягу і термінів виконання такого роду мір.

3. Комплек. підхід до проведення защит. мір для створення безпечних і нешкідливих умов у всіх сферах д-ти.

Безпека забезпечується трьома способами захисту: евакуація; використання засобів індивідуального захисту; використання засобів колективного захисту.

Витрати на зниження ризику аварій м. б. розподілені:

1. На проектування і виготовлення систем безоп.

2. На підготовку персоналу.

3. На удосконалювання керування в ЧС.

Методика виміру ризику має 4 підходи.

1. Інженерний (в основі лежать дані статистики). Визначення ризику здійснюється побудовою дерев відмовлення (напр., сучасна космонавтика).

2. Модельний (побудова моделей узаимод-я небезпечних і шкідливих факторів з людиною й окруж. середовищем).

3. Експертний (імовірності різних подій, зв'язок між ними і наслідку аварій, що визначаються опитуванням фахівців даної області, що виступають у ролі експертів).

4. Соціологічний (опитування різних груп населення).

Цивільна оборона.

Ударна хвиля, параметри, одиниці виміру, особливості впливу, способи захисту.

Вогнище поразки - території, к-иі піддаються впливу вибуху. У межах вогнища пораж. - повне, сильне, часткове і слабке руйнування; за межами возник. пожежі і незначні руйнування.

Основні вражаючі фактори ядерного вибуху:

- ударна хвиля;

- світлове издучение;

- проникаюча радіація;

- електромагнітний імпульс.

Основна характеристика ударної хвилі - це надлишковий тиск вибуху [Па].

Т. к. поширення ударної хвилі супроводжується рухом повітряних мас, то динамічний вплив, під к-им виявляються вертикальні конструкції, носить названиедавление швидкісного напору[Па].

Крім тиску швидкісного напору на наземні конструкції действуетдавление відображення (основна причина порушення твердих конструкцій).

Ступінь можливих руйнувань підземних соорудений оцінюються надлишковим тиском на поверхню землі. Масштаби руйнування зв'язані з потужністю боєприпасів - тротиловий еквівалент [кг].

На масштаби руйнування роблять впливу: відстані від центра вибуху; характер і міцність руйнування; рельєф місцевості й ін.

Особливості впливу ударної хвилі.

1. Відносно велика тривалість дії (кілька секунд).

2. Розрядження наступне слідом за областю стиску (здатність затікати в будинки).

3. Проникаюча радіація - потоки g-випромінювання і нейтронів при ядерному вибуху. В міру впливу на людей радіація змінює властивість материалла (пластик перетворюється у тверду речовину).

4. Радиактивное зараження (приземне зараження атмосферного шару повітря, води).

Форма сліду радиактивного хмари - елепс. Через одну годину після вибуху а місцевості, що піддалася вибуху, потужність експонентної дози дорівнює 100 Р/год, через 8 годин вона знижується в 10 разів.

Зараженість повітря і води оцінюється активністю радіонуклідів.

Електромагнітний імпульс- вражаючий фактор, к-ий возд-ет на електронну і ел. апаратуру. Це зв'язано тим, що в результаті отрута. вибуху з'являється ел. магн. імпульс, к-ий охоплює весь диаппазон частот ел. колеб., у т.ч. діапазон зв'язку, радиолакації й електропостачання

Для захисту від ел. магн. импулсов використовують екранування ліній електропостачання.

Травми при ударній хвилі поділяються на: легені (при надлишковому тиску вибуху 20-40 кпа) середні і важкі (від 50 кпа і вище).

Характер руйнувань, обсяг рятувальних робіт, умови їхнього виконання у вогнищі поразки залежать від тиску ударної хвилі, рельєфу місцевості, метеоусловий, располодения населених пунктів.

Зона руйнувань підрозділяється: сильна, середня (завали), слабкі.

Зони пожеж: суцільних, у завалах, окремих пожеж.

ЗМІСТ

Уведення...

Зміст і ціль вивчення БЖД...

Правові і нормативно-технічні основи забезпечення БЖД.

Травматизм і профзахворювання...

Облік і розслідування нещасливих випадків...

Методи дослідження причин травматизму...

Оздоровлення повітряного середовища...

Нормативні змісти шкідливих речовин і мікроклімату...

Методи і ср-ва контролю захисту повітряного середовища...

Система очищення повітря...

Електробезпечність...

Вплив ел. струму на організм людини...

Причини поразки ел. струмом (напряж. дотику і крокове напряж.):

Класифікація приміщень по небезпеці поразки ел. струмом (ПУЕ-85).

Методи і засоби захисту: заземлення, зануление, відключення й ін.

Виробниче висвітлення...

Фізіологічні характеристики зору...

Свето-технические величини...

Природне висвітлення...

Искусственое висвітлення...

Звукове сприйняття людиною...

Нормування шуму...

Заходу щодо боротьби із шумом...

Небезпека для людини...

Нормування інфразвуку...

Захисні заходи...

Прилади контролю...

Ультразвук...

Нормування ультразвуку...

Міри захисту...

Вібрація...

Основні характеристики...

Нормування вібрації...

Методи зниження вібрації...

Спектр електромагнітного випромінювання...

Ультрафіолетове випромінювання...

Нормування УФ випромінювання...

Міри захисту...

Засобу індивідуального захисту...

Небезпечні і шкідливі фактори при експлуатації лазерів...

Шкідливі впливи лазерного випромінювання...

Нормування лазерного випромінювання...

Міри захисту від впливу лазерного випромінювання...

Інфрачервоне випромінювання...

Нормування ИФ випромінювання...

Захист від впливу ИФ випромінювання...

Прилади контролю ИФ...

Електромагнітне поле...

Характеристики ел. магнітного полючи:...

Шкідливий вплив ел. магнітних полів...

Нормування ел. магн. полів...

Заходу щодо захисту від впливу електромагнітних полів.

Іонізуюче випромінювання...

Характеристики іонізуючого випромінювання...

Види і джерела ІЇ в побутовий, произв. і навколишньому середовищу:

Біологічна дія геонизир. изл...

Нормування ІЇ...

Методи захисту від іонізуючих випромінювань...

Прилади радиационново контролю...

Класифікація приміщень і будинків по ступені взривопожарноопасности.

Причини виникнення пожеж, зв'язані зі спеціальністю студентів

Класифікація взриво- і пожароопасних зон приміщення в соотв-вії з ПУЕ

Заходу для пожежної профілактики...

Способи і засоби гасіння пожеж...

Безпека устаткування і виробничі процеси...

Вимоги безпеки при проектуванні машин і механізмів

Небезпечні зони устаткування і засобу захисту від них...

Засобу спеціального захисту, що забезпечують захист систем вентиляції, опалення, висвітлення в небезпечних зонах устаткування.

Захист гідросфери...

Нормування змісту шкідливих речовин у стічних водах

Методи очищення сточ. вод від забруднень...

Контроль якості води...

Захист літосфери...

Негативний вплив на природу...

Забруднення літосфери комп. брухтом...

Закордонні нормативи по екології ПК...

Екологічний моніторинг...

Задачі системи...

Нормативи...

Екологічний паспорт підприємства...

Екологічна експертиза проектів...

Осн. положення теорії ЧС...

Аксіома про потенційну небезпеку діяльності людини.

Класифікація і загальні характеристики надзвичайних ситуацій

Цивільна оборона...