Реферати

Реферат: Зовнішньоекономічна діяльність України

Анемія вагітних. Таїнство зародження нового життя і виношування дитини нерідко супроводжується різними проблемами для організму жінки. Однієї з них є анемія - патологічний стан, при якому в крові знижується зміст гемоглобіну.

Узагальнений аналіз галузі як елемент бізнесу-планування. Аналіз загальної ситуації в галузі. Аналіз галузі (структура, поводження, результативність).

Аналіз виробничо-господарської діяльності автотранспортного підприємства. Аналіз виконання плану автоперевезень і витрати палива. Аналіз собівартості і загальної суми витрат на автоперевезення. Аналіз доходів і прибутку від автоперевезень. Оцінка ефективності використання основних виробничих фондів і оборотних коштів.

Статистика оборотних фондів. Показники наявності і використання оборотних фондів. Визначення потреби в оборотних фондах. Дослідження структури сукупності організацій по ознаці середньорічна вартість матеріальних оборотних фондів. Виявлення наявності кореляційного зв'язку.

Проектування сход. Характеристика і класифікація сход, безпека руху як основне вимоги до них, особливості конструкції в залежності від їхнього призначення. Застосування матеріалу для проектування сход, забезпечення їхньої міцності і твердості конструкцій.

Одеський державний економічний університет

КУРСОВА робота

ТЕМА: "ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОГО МЕХАНІЗМУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ."

По курсу:

"Міжнародні економічні відносини"

Виконав:

Студент IV курсу заочного

факультету група 8-А

Глізніца Вадим Григорійович

м. ОДЕСА, 1997 р.

Зміст.

1. Вступ...... 3

2. Україна в світовому торговому просторі. ...... 4

3. Іноземні інвестиції в економіку України...... 10

4. Висновок. ...... 16

5. Список використаної літератури...... 17

1. ВСТУП.

Як ми вже знаємо український уряд представило в ВР пакет законопроектів "Економічне зростання 97", пов'язане з економічним реформуванням. Пропонується ввести значні зміни в законодавство, в тому числі і податкове. Прийняття бюджету заснованого на новому законодавстві, відкриє доступ України до міжнародних фінансових ресурсів.

Ситуація в Україні є надто складною, і зовнішня фінансова підтримка здатна полегшити кризу. Звісно, виключно за рахунок міжнародних фінансових ресурсів жодній глибокої економічної проблеми вирішити не можна. Було б дуже ризикованим, якби Україна вирішила жити тільки за рахунок іноземної підтримки. Дуже важливим є і привабливість України для приватного капіталу. Необхідно шукати представників міжнародного бізнесу, які захочуть інвестувати свої кошти в розвиток нашої економіки, оскільки вони привезуть сюди своє обладнання, технології, робочі місця, відкриють нові експортні можливості. Процес інтеграції української економіки в світову може значно підвищити рівень життя населення. Тому необхідно працювати над питанням інтеграції України в світову економіку. Але для цього необхідно подивитися навколо, проаналізувати сьогоднішню ситуацію навколо країни, її положення в світі, перспективи отримання іноземних інвестицій в економіку країни.

1. УКРАЇНА В СВІТОВОМУ ТОРГОВОМУ ПРОСТОРІ.

Всі попередні програми підйому економіки, виходу з кризи, здійснення ринкових реформ спочатку були приречені, бо в них ігнорувалися проблеми безпосереднього виробника продукції. Тому нова програма робить ставку на вітчизняного виробника, на його державну підтримку, визначає галузеві пріоритети: машинобудування, металургія, хімічна і легка промисловість, сільське господарство.

Орієнтація на підтримку вітчизняного товаровиробника дозволяє більш ефективно вирішувати питання використання зовнішньоекономічного потенціалу. Зовнішня торгівля повинна бути одним з найважливіших джерел зростання виробництва НД і ВВП. А поки ж вітчизняний виробник на зовнішніх ринках відчуває себе незатишно, скуто, в постійному страху за падіння виробництва, зниження якості товарів, пасивне сальдо торгівлі.

У 1995 році торгово - економічні зв'язки здійснювалися з 156 країнами в різних регіонах земної кулі, з неоднаковими масштабами і ефективністю.

У 1995 році як і в попередньому році, балансування зовнішньої торгівлі здійснювалося за рахунок товарообороту з країнами Азії, Африки і Америк. Торгівля з країнами СНД і Європи принесла збитки. Значною мірою торгівля з цими країнами здійснювалася на бартерній основі.

При збільшенні експорту на 11,9% розмір пасивного сальдо України поменшав на 30,6%. Однак незбалансованість торгівлі залишилася значущою. З всієї суми пасивного сальдо в $2950 млн. на обмін з Росією доводилося $2713 млн., або майже 92%. До останнього часу не знайдено шляхів корінного поліпшення структури торгівлі з Росією, збільшення експорту товарів в противагу імпорту енергоносіїв.

Україна як незалежна країна знаходиться в геополітичному торговому просторі 10 прикордонних держав: Росії, Польщі, Білорусії, Словаччини, Болгарії, Угорщини, Румунії, Туреччини, Грузії. Це величезний потенційний ринок збуту української продукції. З цими країнами Україна має загальну межу, а з Туреччиною і Грузією - морську в акваторій Чорного моря.

У 1995 році 83% українського товарообороту доводилося на все інші 9 країн, в тому числі по експорту 78,5% і 21,5%, а по імпорту - 74,5% і 25,5%. Тим часом в 9 країнах проживає 167,2 млн. людина населення, що на 11,5% більше, ніж в Росії. Україна явно недооцінила потенційні можливості цих країн в розширенні торгово-економічних відносин, в зміцненні своєї економіки. Відновлення раніше економічних зв'язків, що існували в рамках СЕВ і їх значне розширення країн є для України об'єктивною необхідністю. Через простір цього ринку Україна може просувати свої товари на інші ринки.

Просування товарів України на ринки ЄС і ЕАСТ проходить насилу великим в зв'язку з наявністю тарифних бар'єрів, експортних обмежень, антидемпінгового регулювання. У 1995 році в порівнянні з 1994 роком Україна збільшила свій експорт в країни ЄС на 41,1%, а імпорт - на 96,6%, що з'явилося головною причиною зростання пасивного сальдо в 5,2 рази. У торгівлі з цими країнами виявилася повна безперспективність орієнтації на експорт сировини і виробів первинної міри переробки. Структура експорту України буде залежати від реалізації нової економічної програми уряду, орієнтованої на розвиток сучасного машинобудування, металургійної, хімічної промисловості. На ринку ЄС потрібно взяти курс на максимально швидке адаптування вітчизняного виробництва до економічних реалій сучасного ринку. На озброєння потрібно взяти досвід Японії, Південної Кореї, Тайваню по енергозбереженню і умінню виробляти продукцію з мінімальними витратами, конкурентно здатну на цьому регіональному ринку. Без цього Україна не зможе успішно інтегруватися в ЄС і світову господарську систему.

У торгівлі України з країнами ЄС видно її незбалансованість. Якщо в 1994 році пасивне сальдо по експортно - імпортним операціям спостерігалося тільки з 4 країнами (ФРН, Франція, Нідерланди, Данія), то в 1995 році до цих країн приєдналося ще 4 держави: Великобританія, Люксембург, Ірландія, Греція, або 2/3 склади країн ЄС. За два роки (1994-1995) торгівлі з країнами ЄС Україна втратила у вигляді пасивного сальдо $483,4 млн.

У 1995 р. в порівнянні з 1994 р. показники торгівлі України з країнами ЕАСТ погіршилися: об'єм товарообороту скоротився на 20,4%, а імпорт збільшився на 14,5%, що прищепило до пасивного сальдо в $40,6 млн. Як відомо, країни ЕАСТ з 1 січня 1993 року отримали від ЄС режим найбільшого сприяючого в торгівлі, що створило умови для вільного пересування між ЄС і ЕАСТ капіталів, товарів, послуг, робочої сили.

Україна повинна враховувати інтеграційні процеси в країнах Азії, АТР. Там набирає силу таке об'єднання держав в загальний ринок, як АРЕС (Аsia and Pasifics Economics Corporation) в складі 15 держав, створене в 1989 році. У це угруповання входять країни АСЕАН, НИС і такі розвинені країни як Японія, США, Канада, Австрія, Нова Зеландія, а також Китай. Цей регіональний ринок самий великий, з величезними природними багатствами, де проживає біля 40% населення земної кулі, проводиться більше за 50% ВНП світи. Україна на цьому ринку робить тільки перші кроки. У 1995 році товарооборот України з країнами цього ринку становив $21543,8 млн., в тому числі з країнами АСЕАН - $318,8 млн., з Китаєм - $428,4 млн., з НИС - $210,5 млн. і розвиненими індустріальними країнами - $1136,8 млн. Імпорт України становив $580,7 млн. при позитивному зовнішньоторгівельному сальдо в $993,1 млн.

Щоб затвердиться на цьому ринку, Україна повинна постійно стимулювати торгівлю з країнами АТР. На цьому ринку знаходить збут продукція хімічної промисловості і передусім, добрива, прокат чорних металів, енергоустаткування, зварювальні апарати, газові турбіни, транспортні засоби, визначені види продукції АПК. Перспективними товарами на ринку АРЕС можуть бути високоякісна продукція машинобудування, суднобудування, електроніка.

Україна здійснювала торгівлю і з країнами такого великого ринку як НАФТА, куди входять США, Канада, Мексіка. Це ринок високих технологій. Загальний товарооборот України з країнами НАФТА в 1994-1995 рр. становив $1441,8 млн., в тому числі 86,1% доводиться на США, 13,6% - на Канаду і тільки 0,3% на Мексіку. Торгово - економічні відношення України з країнами НАФТА різко відрізняються, а з Мексікою знаходяться в зачатковому стані. Україна здатна виробляти товари, які могли б знаходити збут в Мексіці. Мексіка має попит на енергетичне обладнання, продукцію хімічної промисловості, машинобудування, суднобудування.

Таб. № 1

Товарооборот України з країнами ЄС і ЕАСТ (млн.$)

Країни

ЄС

Країни

ЕАСТ

1994

1995

в % до 94

1994

1995

в % до 94

Товарооборот

1687,3

3228,8

179,5

1113,4

1053,0

94,8

Експорт

799,4

1283,0

141,1

635,8

506,2

79,6

Імпорт

887,9

1745,0

196,6

477,6

546,8

114,5

Сальдо

-88,5

-461,8

521,8

158,2

-40,6

-

Таб. №2

Регіональна структура зовнішньої торгівлі України в 1995 році (млн.$)

Регіональні ринки

Товарооборот

Частка,

%

Експорт

Імпорт

Сальдо

СНД

13 942,3

59,0

6 207,9

7 334,4

-1 126,5

Європа

5 602,3

24,4

2 644,4

2 957,8

- 313,4

ЄС

3 028,8

13,2

1 283,4

1 745,4

-462,0

ЕАСТ

1 053,0

4,6

506,2

546,8

-40,6

Азія:

2 146,6

9,3

1 760,1

386,5

1 373,6

АСЕАН

378,8

1,7

329,9

48,9

281,0

НИС

210,5

0,9

178,5

32,0

146,5

Америка

1 365,8

6,0

742,2

623,0

118,6

НАФТА

877,9

3,8

557,9

320,0

237,9

Африка

243,6

1,1

186,4

57,2

129,2

Австралія

45,6

0,2

25,8

19,8

6,0

Всього

22 946,1

100,0

11 566,8

11 379,4

187,4

Таб. № 3

Товарооборот України з прикордонними країнами в 1995 році (млн.$)

Країна

Товарооборот

Експорт

Імпорт

Сальдо

Болгарія

163,2

82,9

80,3

2,6

Туреччина

220,7

198,9

21,8

177,1

Румунія

96,8

72,0

24,8

47,2

Росія

10 856,3

5 027,3

5 829,0

-801,7

Білорусь

662,7

426,7

236,0

190,7

Молдова

169,7

130,4

39,3

91,1

Угорщина

294,2

177,2

117,0

60,2

Словаччина

224,5

149,7

74,8

74,9

Польща

367,9

130,9

237,0

-106,2

Грузія

16,5

11,2

5,3

5,9

Всього

13 072,5

6 407,2

6 665,3

-258,1

2. ІНОЗЕМНІ ИНВЕСТИЦИ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ.

Іноземні інвестиції починають грати все більш істотну роль в економіці України. Якщо вірити офіційним даним, то вони рівні приблизно половині об'єму вітчизняних капіталовкладень з централізованих джерел. Остаточні дані за 1996 рік поки не опубліковані, але по прогнозах першого заступника міністра зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі І. Подолеєва, зробленими в липні минулого року, їх загальний об'єм повинен досягнути 1,8-2 млрд. доларів, для України що почала, 1996 рік з менш ніж 1 млрд., - це значний успіх.

Насторожує великий розрив в даних, якими оперують українських офіційних осіб і зарубіжних економістів, зокрема експертів з "Економіст интеллиженс юнит" - аналітичного центра при лондонському журналі "Економіст". По розрахунках останніх Україна досягне рубежу в 2 млрд. доларів тільки до 2000 року, хоч, якщо вийти з динаміки, представленої українською стороною, ця знаменна подія можна буде відмітити осінню року нинішнього. Важко однозначно сказати в чому тут справа. Ризикнемо, однак, висловити припущення, що в ряді випадків оголошений і реальний об'єм інвестицій може сильно відрізнятися.

І якщо вітчизняні економісти орієнтуються на першу цифру, то обережні англійці віддають перевагу другій. Виходячи з цього можна сказати наступне, що з 40 млрд. доларів іноземних інвестицій необхідних нашій економіці можна чекати в 20 раз менше. Для порівняння іншим державам Східної Європи: біля третини всіх прямих іноземних інвестицій в 1996-2000 роках - понад 30 млрд. доларів - отримає Росія. Згідно з прогнозами Польща отримає в 14 раз більше, ніж Україна, Чехія в 10 раз, Угорщина - в 12, прибалтійські країни в 1.5 рази.

Звісно це прогноз, але він базується на аналізі порівняльних переваг для іноземних інвесторів тієї або інакшої країни. І вже зараз треба приймати більш активні кроки по їх залученню в економіку України. І проблема тут не тільки в здійсненні законодавчої бази, але і використанні чинних законів. Випадки фінансових махинаций українських партнерів, що залишилися безкарними, отримують широкий розголос друкується зарубіжній і аж ніяк не працюють на створення позитивного образу нашої країни в очах потенційних інвесторів.

У першій половині 1996 року західні фахівці оцінили рейтинг 26 колишніх соціалістичних країн і республік СРСР. Оцінка проводилася по 11 параметрах. Серед названої групи Україна знаходилася на 20 - м місці із загальним показником 3,0, обігнавши, наприклад загалом відсталий в економічних відносинах і Таджикистан, що роздирається громадянською війною, де цей показник рівний 1,6. Для порівняння можна відмітити, що рейтинг Чехії становив 8,6.

Немає підстав затверджувати, що ситуація в Україні кардинальним образом змінилася за останні місяці. Зарубіжних інвесторів серед інших чинників зупиняє вельми значний навіть в порівнянні з іншими постсоциалистическими республіками країнами рівень криминализації економіки. При цьому потрібно нагадати, що навіть за досить помірними оцінками Світового Банку, за минулий рік об'єми операцій тіньового сектора економіки становили 45% українського ВВП.

Необхідно відмітити, що попит на зарубіжні інвестиції в світі загалом значно перевищує їх пропозицію. Тому поява України на світовому інвестиційному ринку передбачає боротьбу за залучення цих коштів. Серед ряду чинників, що позитивно впливають на притоку іноземних інвестицій, як вже відмічалося, є наявність ефективного інвестиційного законодавства, причому не тільки і не стільки самої законодавчої бази, а її непорушність, стабільність. Разом з тим за останні роки в країні було проведено принаймні три істотних зміни "правил гри" в області правового забезпечення інвестиційної діяльності.

Крім того, варто б, видимо, було придивитися до того, хто саме і чому, не дивлячись ні на що, намагається вкладати свою тверду валюту в нестійку українську економіку. Існує думка, що до нас йдуть, по-перше, великі компанії, для яких можливість втрати декількох мільйонів або навіть десятків мільйонів доларів не позначиться фатально на їх долі; по-друге, авантюристи, т. е. ті хто хоче розбагатіти, використовуючи довірливість українського бізнесу. І це правда: йдуть і ті і інші, але правда далеко не вся. Ризикнемо запропонувати більш адекватну класифікацію іноземних інвесторів.

По-перше, це дійсно великі компанії, готові налагоджувати власне виробництво і диллерскую мережа, насамперед з США, ФРН і інш. західно європейських країн, до яких останнім часом все більше бажання виявляють великі корпорації з Південної Кореї. Ці компанії готові іноді йти навіть на тимчасові втрати, але дочекатися кращих часів і з плацдармів, що вже є почати наступ на український ринок, що відновлюється. Але не всім вдається витримати удари республіканської і місцевої бюрократії і причепливих конкурентів з числа "нових українців". І якщо компанія "Джонсон і Джонсон" все-таки вирішила продовжити виробництво для Seagram атака місцевих начальників і що вирішили виявити принциповість митників виявилася фатальною - фірма закрила свій магазин, що блищав яскравими вогнями в центрі Києва і скрутила комерційну діяльність. І це, незважаючи на те що після титанічної боротьби вдалося перемогти групу наших енергійних співвітчизників, що швидко налагодили виробництво напоїв з етикеткою і в пляшках славнозвісної фірми.

Другий тип інвесторів, який набуває поширення в останні роки - різні фонди, прагнучі як це прийнято у всіх цивілізованих країнах, диверсифицировать власні інвестиції і забезпечити своїм вкладникам гідний рівень прибутку. У останні роки вони все активніше працюють в нашій країні, особливо в тих випадках, коли їх дії отримують підтримку офіційних кіл і фінансових установ у власних країнах, як це, наприклад, має місце у випадку з Сполученими Штатами Америки.

Третій тип інвесторів - це не завжди самі великі і самі відомі іноземні компанії, але в Україні вони можуть знайти і знаходять специфічні ніші для свого бізнесу. Це, зокрема, торкається української нефтедобичи, куди у вигляду не дуже великих обсягів виробництва важко залучити лідерів галузі. Для таких компаній отримання стійких доходів і можливість самореалізації є ключовими характеристиками, і тому цілком зрозуміло, що коли їх обманюють, вони, як це стало у випадку з Борщаговським химкомбинатом, звертаються не тільки до допомоги українського суду, але і до послуг власних законодавців, особливо, звісно, якщо останні представляють сенат США, від якого прямо залежить розмір допомозі Україні, що виділяється.

Четвертий тип - це вже згадувані бажаючі "відмити" гроші, або що просто наслухалися розповідей власної преси про "нових росіян" (українцях), що стали мільйонерами за прочитані місяці. Але зараз, коли інфляція пригнічена, подібні чудеса трапляються все рідше. І якщо швидко розбагатіти стає все важче, то бажаючих "тихо" повернути в Україну раннє вивезені капітали, що не приносять очікуваних прибутків на цивілізованому Заході, виявляється досить багато. При цьому відкривається можливість отримати певні пільги, виступивши в ролі іноземного інвестора. Не випадково тому, що інвестиції з Кіпру або Ліхтенштейна набагато перевищують капіталовкладення з таких країн, як Канада або Японія.

П'ятий тип інвесторів - компанії з Східної Європи і колишнього СРСР, які вже на основі нових принципів намагаються налагодити кооперацію з українськими підприємствами, використовуючи часто неформальні відносини, виробничі зв'язки і знання ринку.

Можна було б класифікувати потенційних інвесторів більш суворо, відібравши фіксований набір критеріїв (об'єм інвестицій, географічне розташування, і т. д. і т. п.), але важливіше зрозуміти якими ідеями керується той або інакший інвестор, приходячи на український ринок, чого він чекає від своїх потенційних партнерів, в якій формі буде організований його бізнес. До речі, аналіз свідчить про те, що п'ятий тип (по нашій класифікації) приблизно в двоє рідше вважає за краще створювати спільні підприємства, що всі інші інвестори, а перший наполягає на своєму контролі над фірмою, що створюється, хоч і не заперечує в категоричній формі проти участі в ньому української сторони.

Таб. № 4.

Шістка ведучих інвесторів в економіку України

(за станом на жовтень 1996 року)

Країна

Об'єм інвестицій, млн.$

Частка в загальному об'ємі,%

США

217,4

17,8

Німеччина

176,6

14,4

Росія

115,1

9,4

Нідерланди

82,7

6,8

Великобританія

82,0

6,7

Кіпр

66,5

5,4

Загалом по групі

740,3

60,5

3. ВИСНОВОК.

У ув'язненні можна зробити три виведення на основі аналізу статистики прямих іноземних інвестицій. Відкинемо при цьому відомий афоризм, який свідчить, що в світі відомо три вигляду брехні: брехня, мерзотна брехня і статистика, і будемо вважати, що українська статистика в основному вірно відображає тенденції тенденції і пропорції соціально-економічного розвитку.

1. Про територіальний розподіл іноземних інвестицій. Воно стало більш рівномірним: якщо на 1 червня 1995 року на 10 регіонів України з 26 доводилася 95 % інвестицій, то через рік - вже 84%. Проте домінування Києва залишається - на столицю доводиться більше за 40% всіх іноземних інвестицій.

2. США, спочатку 1996 року що обійшли Німеччину по загальному об'єму капіталовкладень, продовжують збільшувати відрив. Цікаво, що високе четверте місце серед країн інвесторів в Українську економіку зайняли Нідерланди, що обійшли Великобританію. Шістка ведучих інвесторів представлена в та. № 4. Перша трійка, видимо, збережеться і на 1997 рік. Це зауваження вірно і для об'ємів зовнішньої торгівлі. Правда порядок країн в цьому списку в - зворотний.

3. Серйозних змін в галузевій структурі іноземних інвестицій в 1996 році не сталося - на торгівлю по колишньому доводиться їх левина частка (більше за чверть загального об'єму). А це насторожує, тому що торгівля без виробництва вмирає. А у виробництво на території України горять бажанням вкладати гроші дуже небагато.

5. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Під редакцією Морозу А. Н. - Основи банківської справи- До.: Либра, 1994.

2. Фінанси і кредит - М.: Фінанси і статистика, 1989.

3. Балабанов И. Т. - Основи фінансового менеджменту. Як управляти капіталом. - М.: Фінанси і статистика, 1992.

4. Грошовий обіг і кредит при капіталізмі. - М.: Фінанси і статистика, 1989.

5. Долан Е. Дт. і інш. Гроші, банківська справа і грошово-кредитна політика /пер. з англ. В. Лукашевича і інш.: - Л.:, 1991.

6. Сутормина В. М., Федосов В. М., Рязанова Н. С. - Фінанси

зарубіжних корпорацій. (яз. укр.) - ДО.: "Либидь", 1993.

7. 8. Фишер З., Дорнбуш Р., Шмалензі Р. - Економіка: Пер. з англ. з 2-го изд. - М.: "Справа ЛТД". - 1993.

8. Закон України "Об оподаткування прибутку підприємств".

9. "Все починалося з десятини: цей багатоликий податковий мир", Ізд. "ПРОГРЕС", М. 1992 рік.