Реферати

Реферат: Бізнес-план і його функції

Тепловий розрахунок двигуна Мемз-245. Модернізація двигуна Мемз-245 з метою поліпшення його техніко-економічних показників. Карбюраторний, чотиритактний двигун як прототип модернизируемого двигуна. Мета і метод виконання теплового розрахунку двигуна. Вибір і обґрунтування параметрів.

Муніципальне право. Поняття муніципального права росії. Джерела муніципального права. Принципи й основи місцевого самоврядування. Форми здійснення місцевого самоврядування.

Закордонні податкові системи. Особливості діяльності податкових органів закордонних країн. Характеристика проблем, що виникають у результаті їхньої діяльності, способи їхнього дозволу, можливості застосування накопиченого досвіду закордонних країн у податковій системі Російської Федерації.

Західна цивілізація. Основні етапи становлення й особливості Західної цивілізації. Характеристика еллінської і римської цивілізації. Європа варварів і її еллинизация, роль християнства. Епоха Відродження і її принципова відмінність від середньовічної, зміни в культурі.

Культура Древнього Рима. Ментальні основи і характерні риси давньоримської культури і цивілізації. Культура етрусків як одне з джерел давньоримської культури. Економіка, архітектура, мистецтво, література, релігія Древнього Рима періоду Республіки і періоду імперії.

Московський державний університет економіки, статистики і інформатик

Філія в м. Мінську

Кафедра економіки і інформатики

Курсова робота

по дисципліні «ОСНОВИ БІЗНЕСУ»

Тема: «БІЗНЕС-ПЛАН І ЙОГО ФУНКЦІЇ»

Виконав

студент I курсу Мінец Наталья Володимирівна

Керівник Олехнович Галина Іванівна

МІНСЬК

2003

1. ВСТУП

Кожний підприємець, починаючи свою діяльність, повинен ясно представляти потребу на перспективу в фінансових, матеріальних, трудових і інтелектуальних ресурсах, джерела їх отримання, а також уміти чітко розрахувати ефективність використання ресурсів в процесі роботи фірми.

У ринковій економіці підприємці не зможуть добитися стабільного успіху, якщо не будуть чітко і ефективно планувати свою діяльність, постійно збирати і акумулювати інформацію як про стан цільових ринків, положення на них конкурентів, так і про власні перспективи і можливості.

При всьому різноманітті форм підприємництва існують ключові положення, застосовні практично у всіх областях комерційної діяльності і для різних фірм, але необхідні для того, щоб своєчасно підготуватися і обійти потенційні труднощі і небезпеки, тим самим зменшити ризик в досягненні поставлених цілей.

Важливою задачею є проблема залучення інвестицій, в тому числі і зарубіжних, в діючі і підприємства, що розвиваються. Для цього необхідно аргументувати і обгрунтувати оформлення проектів (пропозицій), що вимагають інвестицій. Для цих і деяких інших цілей застосовується бізнес-план.

Бізнес - план покликаний допомогти:

а) новому поколінню підприємців;

б) досвідченим керівникам діючих підприємств в конкурентній боротьбі;

в) отримати національні і іноземні інвестиції для підйому вітчизняної економіки і окремих її галузей.

Бізнес-плани складають звичайно по наступних причинах:

1. Для зовнішнього використання. Щоб представити справу в найбільш вигідному світлі людям ззовні, наприклад, інвесторам.

2.. Для внутрішнього користування. Тут справа представляється з всіма сильними і слабими сторонами. Цей бізнес-план використовується постійно як інструмент управління.

Важливість серйозного підходу до складання бізнес-плану полягає в наступному:

1. Сьогодні все більше число людей включаються в підприємницьку діяльність, в своїй більшості що мало уявляють про її суть. Багато Хто з них ніколи не керував яким-небудь комерційним підприємством і не завжди чітко уявляє собі розв'язання тих численних проблем, які щокроку ставить їм життя;

2. Почав різко мінятися сам вигляд економічної моделі в зв'язку з початком масової приватизації, акціонування. Нові умови вводять в дію нові закони економічного життя, доселе нам невідомі;

3. Будь-яка комерційна дія вимагає з'єднання в єдину систему чотирьох чинників: природи, яка дає людині матеріали, сировину і т. п., людських сил (фізичних і розумових), підприємницької ініціативи і грошей, які і рухали б цю систему. Але грошей, як правило, у початківця підприємця багато не буває, їх можна взяти в кредит в банку, а при існуючій економічній кризі вітчизняної економіки, - у іноземного інвестора. Але взяти ці гроші можна лише при умові хорошого обгрунтування заявки і упевненого доказу того, що отримані гроші принесуть прибуток як самому підприємцю, так і тому, хто йому їх дає

Рішенню всіх цих задач і покликаний допомогти бізнес-план, головними цілями якого є:

Вивчення ринку збуту випуску продукції, що планується або надання послуг по їх кількості і кількісним особливостям;

Аналіз передбачуваних витрат на виготовлення продукції або надання послуг, зіставлення цін, що плануються з нині діючими і можливими в майбутньому, визначення потенційної прибутковості комерційного підприємства;

Всебічний аналіз передбачуваного ходу подій в справі, що планується, вивчення можливих труднощів і шляхів їх подолання;

Виділення ряду показників, по яких можна буде характеризувати хід початої справи.

Будь-який бізнес має свої особливості, отже, не може існувати деякого "стандартного" плану, прийнятного у всіх випадках. Існує п'ять перевірених принципів складання будь-якого бізнес-плану. Він повинен бути:

- Ясним;

- Коротким;

- Логічним;

- Правдивим;

- Підтверджуватися цифрами.

Правда, іноді, щоб адекватно розкрити суть проблеми, його роблять досить просторовим, але в той же час, щоб у того, що читає не слабшав інтерес, не треба його понадміру перевантажувати. Більшість проектів повинні бути обмежені 10-20 сторінками.

2. СКЛАДАННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУ.

2.1. ПРИЗНАЧЕННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУ.

Бізнес-план - це документ, який описує всі основні аспекти майбутнього фірми або нової діяльності, містить аналіз всіх проблем, з якими вона може зіткнутися, а також способи розв'язання цих проблем. Правильно складений бізнес-план відповідає на питання: варто чи взагалі вкладати гроші в справу і чи принесе проект доходи, які окуплять всі витрати сил і коштів?

Дуже важливо зробити це саме на папері відповідно до певних вимог і провести спеціальні розрахунки - це допомагає побачити майбутні проблеми і зрозуміти, чи переборні вони і де треба зазделегідь підстрахувати.

Бізнес-план є комплексним документом, який обгрунтовує і оцінює проект з позиції всіх головних ознак, що відрізняють проект як стратегічне рішення від поточних управлінських заходів.

«Проект» означає комплекс взаємопов'язаних заходів, призначених для створення нових продуктів або послуг. Новизна і неповторність проекту обмежена тимчасовими рамками, за межами яких проект втрачає свою цінність, стає незатребуваним зовнішньою середою.

Для створення і реалізації проекту потрібно обмежені ресурси: трудові, матеріальні, фінансові, технічні.

Якщо проект створюється і реалізовується в конкурентному середовищі, то для обгрунтування його ефективності потрібно розробка бізнес-плану. У умовах відсутності конкуренції ініціатор проекту обмежується техніко-економічним обгрунтуванням.

У успішному завершенні проекту зацікавлені всі його учасники. Отже, бізнес-план повинен містити аргументовану інформацію, що задовольняє їх інтереси. Так:

- керівник проекту і команда - частку в отриманому прибутку, винагороду за результатами роботи (у разі роботи по найму замовника проекту), підвищення професійного рейтингу;

(власник- замовник) - доходи від реалізованого проекту, впровадження нових бізнесу-процесів в діяльність фірми і в кінцевому результаті перетворення фірми в заданому стратегічному напрямі;

- органи влади - податки з всіх учасників, а також розв'язання соціальних, економічних, екологічних і інших проблем регіону, на території якого реалізовується проект;

- споживачі - товари і послуги;

- інвестори - повернення вкладених капіталів з відсотками, умови стабільної прибуткової діяльності у вибраній стратегічній зоні господарювання;

- інші зацікавлені сторони - задоволення своїх економічних і неекономічних інтересів.

Найкращий спосіб оцінити свої шанси на успіх - планувати і дотримуватися призначених орієнтирів. План убереже від комерційної діяльності, приреченої на провал.

План постачить необхідною інформацією тих, хто зацікавлений в об'єктивній оцінці бізнес - проекту, особливо, якщо необхідне зовнішнє фінансування. Ретельно складений план може бути швидко перероблений в фінансову заявку, яка задовольнить більшість кредиторів.

Основна цінність бізнес-плану визначається тим, що він:

- дає можливість визначити життєздатність фірми в умовах конкуренції;

- містить орієнтир, як повинна розвиватися фірма;

- служить важливим інструментом обгрунтування для отримання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.

Особиста участь керівника в складанні бізнес-плану настільки важлива, що багато які зарубіжні банки і інвестиційні фірми відмовляються взагалі розглядати заявки на виділення коштів, якщо стає відомо, що бізнес-план з початку і до кінця був підготовлений консультантом зі сторони. Включаючись в роботу особисто, керівник фірми як би моделює свою майбутню діяльність, перевіряючи і сам задум, і себе: чи хватити у нього сил забезпечити успіх проекту і рушити далі?

Потрібно відмітити, що бізнес-план - документ перспективний і складати його для першого року рекомендується в щомісячному розбитті, для другого - в квартальній, і лише починаючи з третього року можна обмежуватися річними показниками.

2.2. ПОЧАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ СКЛАДАННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУ.

Перш ніж займатися складанням бізнес-плану, необхідно зібрати всю початкову інформацію.

Необхідно оцінити попит на товар (роботи або послуги), який пропонується проводити. Необхідно зрозуміти, що і кому буде продаватися і чому люди це купують. Треба пам'ятати, що люди купують не просто продукт або послугу, вони купують сукупність певних переваг, вирішуючи свої споживчі проблеми. Ця сукупність переваг включає в себе чотири елементи (фахівці з маркетингу називають їх маркетинговим комплексом) - характеристики самого продукту, його ціну, заохочення попиту на даний продукт і місце його реалізації.

Суть центральної ідеї теорії маркетингу складається в тому, що ринок включає в себе досить відособлені підрозділи (сегменти). Кожний сегмент пред'являє специфічні вимоги до продукції або послуг. Якщо підприємство приведе свою продукцію або послуги відповідно до цих вимог і зробить це краще, ніж конкуренти, то воно зможе збільшити частку своєї участі на ринку і, отже, збільшити прибутковість. Важливою обставиною при цьому буде визначення покупців - які їх запити і як на них вийти, довести до них свою продукцію. Без хорошого розуміння запитів покупців (клієнтів) не можна оцінити сильні і слабі сторони продукції і послуг.

Необхідні дані можна отримати, звернувшись у відповідні організації, а можна провести власні дослідження. Джерелом інформації можуть стати публікації галузевих асоціацій, урядові звіти, статті в наукових журналах, інтернет-інформація.

Дані про потенційні розміри ринку можуть обгрунтувати ті положення ділового плану, які торкаються маркетингу. Вони повинні включати інформацію про фірми-конкурентів, про торгову націнку, об ринкову трендах і перспективах зростання.

Виробнича інформація включає визначення виробничих потреб підприємства, що залежать від того, яку продукцію воно має намір випускати. Велику частину необхідної інформації можна отримати у виробників аналогічної продукції.

У сучасному швидко змінному світі технологічні аспекти і економічне оточення можуть створити як додаткові можливості, так і визначені проблеми. Звичайно розвиток технології дозволяє виконати задачу краще і з меншими витратами. Деякі технологічні процеси можуть привести до удосконалення якості продукції або підвищення рівня послуг, інші - дозволять більш продуктивно і з меншими витратами виконувати ту ж роботу.

При зборі виробничої інформації необхідно звернути увагу на наступні питання:

- виробничі операції: необхідно встановити перелік всіх базових операцій по обробці і зборці, з'ясувати, чи не можна доручити деякі з них субпідрядникам, а якщо можна, то які і кому;

- сировина і матеріали: скласти список всіх видів сировини і матеріалів, встановити назву фірм-постачальників, їх адреси і орієнтувальні ціни;

- обладнання: скласти специфікацію усього необхідного обладнання і по кожній одиниці обладнання з'ясувати, чи можна взяти його на прокат (орендувати) або треба купувати;

- приміщення: визначити потребу у виробничих площах, можливості оренди приміщень, їх купівлі і т. д.;

- накладні витрати: витрати на купівлю інструментів, спецодяги, канцелярських товарів, на оплату рахунків за електроенергію, водопровід, інші муніципальні послуги, на заробітну плату управлінського персоналу і т. д.

Майно фірми- приміщення, машини, обладнання, транспортні засоби - може дати уявлення про той потенціал, яким володіє фірма в даний момент відносно його розширення без або із залученням додаткових інвестицій, а також відносно освоєння нових сегментів ринку. Важливо звернути увагу на терміни амортизації майна, його знос, оцінити, коли воно буде потребувати заміни. Необхідно постійно стежити за ефективністю обладнання, його здатністю виробляти продукцію, що технологічно відповідає рівню сучасних вимог.

Фінансова інформація необхідна для всебічної оцінки фінансових аспектів діяльності фірми. На основі цієї інформації потенційні інвестори будуть судити про рентабельність проекту, про те, скільки грошей зажадається вкласти в проект, щоб поставити його на ноги і покрити поточні витрати початкового етапу і про те, яким чином можна отримати необхідні кошти (випуск акцій, позики і т. п.).

Існує три групи фінансових показників, які дозволяють оцінити життєздатність підприємства:

1) прогноз доходів і витрат на перші 2 року;

2) прогноз грошової готівки за той же період;

3) балансовий звіт фірми на теперішній момент і прогноз стану активів і пасивів фірми на рік уперед (балансовий план).

Прогноз витрат і доходів підприємств будується на основі даних про очікуваний об'єм попиту.

Прогноз грошової готівки повинен показати здатність фірми своєчасно оплачувати свої рахунки. У ньому повинні бути оцінені початкова грошова готівка, очікувані надходження і платежі з вказівкою об'ємів і термінів.

Балансовий звіт характеризує фінансову ситуацію фірми на конкретний момент. Він відображає активи (те, чим підприємство володіє), пасиви (його борг) і кошти, вкладені власником фірми і його партнерами. Інформація про балансовий звіт можлива тільки для діючих фірм.

Вся ця інформація відбивається в бізнес-плані.

Бізнес-план повинен враховувати реальні умови інвестиційної політики, діючі в Росії. Якщо для проекту передбачається отримати позикові кошти від трохи інвесторів, то необхідно на попередньому етапі мати інформацію про умови інвестування. Інвестори, в тому числі і державні, пред'являють жорсткі вимоги до змісту проектів, визначають тривалість короткострокових і довгострокових кредитів, рівень процентної ставки за кредит, мінімальні і максимальні об'єми кредитної суми.

2.3. РЕКОМЕНДАЦІЇ З РОЗРОБКИ БІЗНЕС-ПЛАНУ

Склад бізнес-плану

1. Титульний лист.

2. Резюме.

3. Цілі і задачі.

4. Опис виду діяльності, продукції (роботи або послуги).

5. Аналіз ринку.

6. План маркетингу.

7. Виробничий план.

8. Управлінський персонал.

9. Джерела і об'єм необхідних коштів.

10. Юридичний план

11. Оцінка ризику

12. Фінансовий план.

Всі розділи бізнес-плану повинні кореспондуватися між собою. Розробка кожного подальшого розділу може привести до коректування попередніх. Тому розробляється декілька варіантів бізнес-плану.

Потрібно відмітити, що кожний керівник повинен складати бізнес-план в залежності від особливостей розвитку його фірми і, виходячи з особистої оцінки достатності матеріалу, що представляється, щоб переконати інвестора в доцільності вкладення грошей саме в даний проект. Одна з головних вимог - це аналіз сильних і слабих сторін бізнесу, який забезпечує об'єктивність аргументів проектувальника бізнес-плану.

Кожний розділ бізнес-плану має економічну оцінку заходів, що пропонуються, що обгрунтовує об'єктивність показників фінансового плану.

3. ЕЛЕМЕНТИ БІЗНЕС-ПЛАНУ

3.1. ТИТУЛЬНИЙ ЛИСТ

Титульний лист бізнес-плану є візитною карткою бізнесу-проекту і його розробників. Отже, містить інформацію не тільки по назві проекту, але і коротку анотацію суті проекту і його ролі в розвитку стратегічної зони господарювання, вибраної керівництвом фірми. Анотація включає інформацію про розробників проекту, сферу бізнесу, терміни початку і закінчення реалізації проекту. Показники фінансування проекту, можливо у відсотках (загальна сума, власні кошти, позикові кошти, кошти державної підтримки) бажано указати на титульному листі, незважаючи на те, що більш детально вони представлені в резюме і фінансовому плані.

3.2. РЕЗЮМЕ

Об'єм даного розділу не повинен перевищувати трохи сторінок. Його текст повинен бути зрозумілий і не фахівцю - гранична простота і мінімум спеціальних термінів.

Робота над цим розділом надзвичайно важлива, оскільки якщо він не зробить сприятливого твору на інвесторів і кредиторів, то далі бізнес-план вони просто не стануть дивитися.

У цілому резюме повинно дати відповіді майбутнім інвесторам або кредиторам фірми (в тому числі і її акціонерам) на 2 питання: "Що вони отримають при успішній реалізації даного плану?" і "Який ризик втрати ними грошей?".

Цей розділ повинен розроблятися в самому кінці складання бізнес-плану, коли досягнута повна ясність з всіх інших питань.

У розділі "Можливості фірми (резюме)" визначаються в пріоритетному порядку всі напрями діяльності фірми, цільові ринки у кожному напрямі і місце фірми на цих ринках. У кожному напрямі встановлюються цілі, до яких фірма прагне, стратегії їх досягнення, що включають перелік необхідних заходів. По кожній стратегії визначаються відповідальні обличчя.

У цьому ж розділі вміщується інформація, що дає уявлення про фірму, а також всі необхідні дані, що характеризує її комерційну діяльність.

3.3. ЦІЛІ І ЗАДАЧІ

Тут повинен бути приведений аналіз ідеї. Необхідно проаналізувати чинники, що спричинили появу ідеї і її привабливості. Як вони будуть розвиватися надалі?

Не варто забувати про ієрархію планування. План повинен розкривати цілі і задачі підприємства.

АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВНОСТІ ІДЕЇ

(SWOT-АНАЛІЗ)

SWOT - абревіатура англійських слів:

Strenth - сила

Weafness - слабість

Oportunitis - можливості

Troubles - загрози

Цей аналіз також називають ситуационним аналізом. Сильні і слабі сторони ідеї - це ті характеристики ідеї, які можуть бути проконтрольовані підприємцем, на які він може надати вплив. Вони звичайно відносяться до теперішнього часу.

Тут необхідно розглянути наступні чинники:

- організаційні (-правова форма, наявність приміщень власних або орендованих);

- маркетингові (місце розташування, маркетинговий комплекс, ринок, його сегмент; конкуренти: чим продукт (послуга) буде відрізнятися від конкурентної);

- технічні (виробничі фонди: стан і ресурси);

- фінансові (наявність власних коштів);

- кадрові (навики і професійні недоліки, наскільки ідея відповідає ідеям, знанням і умінням підприємця).

Можливості і загрози - це ті характеристики, які знаходяться поза контролем підприємця і можуть вплинути на результат в майбутньому. Тут необхідно врахувати наступні чинники:

- економічна середа (державна підтримка малих форм, податкове законодавство);

- соціально-культурна середа;

- технологічна середа;

- демографічна середа.

Можливості:

- підвищити професійний рівень;

- є імовірність отримати новий продукт;

- використання нових матеріалів, нової сировини;

- сприятлива податкова і кредитна політика.

Загрози:

- митне оформлення;

- поява конкурентів (але може бути і сильною стороною).

ЦЕЛЕПОЛАГАНИЕ.

Успіх в світі бізнесу вирішальним образом залежить від трьох елементів:

Розуміння стану справ на даний момент;

Ясного представлення того рівня, якого підприємець має намір досягнути;

Планування процесу переходу з одного стану в інше.

Проаналізувавши і оцінивши ідею, тим самим можна визначити свій стан (сильні і слабі сторони, можливості і небезпеки) на даний момент.

Закінчивши оцінку, необхідно приступити до формулювання цілей і задач. Цей процес складається з 2х етапів. По-перше, необхідно встановити, який саме бізнес ведеться - задача більш важка, ніж може показатися на перший погляд, і потім визначити головну, кількісно певну мету на перспективу, відображаючі прагнення в бізнесі, і визначити ті, які з них реально досяжні.

Вирішивши проблему з цілями і задачами, необхідно визначити шляхи досягнення цих цілей. Для цього необхідно виробити стратегію і сформулювати оперативні плани.

Формулювання мети бізнесу повинне, передусім, містити основні напрями діяльності фірми. Вони обкреслюють межі бізнесу, визначувані його сильними і слабими сторонами.

Формулювання основних напрямів вашої діяльності повинне бути, з одного боку, достатнім вузьким, щоб давати конкретний напрям діяльності і фокусувати увагу на головному, а з іншого боку - що охоплює достатню область, щоб залишити простір для зростання.

Зрештою, тут повинно міститися щось таке, що корінним образом відрізняло б підприємця від його конкурентів. Також треба включити сюди певні елементи, що відображають те, яким хоче бачити свій бізнес підприємець в майбутньому. Ці елементи можуть включати в себе зростання, прибутковість, якісь інші показники. Вони повинні передавати деякий образ бізнесу, до якого і він сам і його працівники могли б прагнути.

3.4. ПРОДУКТ (ПОСЛУГА)

Основна частина бізнес-плану складається:

Опис продукту або послуги, яку передбачається запропонувати майбутнім покупцям і ради яких задумувався весь проект. У цьому випадку необхідно чітко і лаконічно відповісти на питання:

а) які потреби покликаний задовольнити продукт, що проектується до виробництва (послуга);

б) його особливості і відмітні якості, які дозволять віддати перевагу його товарам (послугам) конкурентів;

в) наявність патентів або авторських свідоцтв, що захищають особливості товару (послуги), що проектується, технології;

г) чи є наочне зображення товару, виробів отриманих за допомогою нових технологій (фотографії, малюнки);

д) яка зразкова оцінка реализационной ціни товару (послуги) і витрат, яких зажадає його виробництво;

е) зразкова величина прибутку, яку буде приносити кожна одиниця товару;

ж) характеристика якості товару, переваги його дизайну, упаковки;

з) організація сервісу товару (якщо цей технічний виріб)

3.5.. АНАЛІЗ РИНКУ

Ринок і маркетинг є вирішальними чинниками для всіх компаній. Самі геніальні технології виявляються некорисними, якщо на них немає своїх покупців. Вивчення ринку - одна з головних проблем нового бізнесу. Таким чином, розділ бізнес - плану, присвячений ринку і маркетингу, часто є найбільш важким для написання.

Об'єм даного розділу повинен містити не більше за 5-6 сторінок машинописного тексту.

Типовий процес дослідження ринку передбачає 4 етапи:

- визначення типу даних, які потрібні;

- пошук цих даних;

- аналіз даних;

- реалізація заходів, що дозволяють використати ці дані на користь підприємству.

Перший етап- оцінка потенційної ємності ринку, т. е. загальної вартості товарів, які покупці певного регіону можуть купити, скажемо, за місяць або за рік. Величина ця залежить від багатьох чинників - соціальних, національних, культурних, кліматичних, а головне - від економічних, в т. ч. від рівня доходів потенційних покупців, структури їх витрат, темпів інфляції, наявність раніше куплених товарів аналогічного або схожого призначення і т. д.

Другий етап- оцінка потенційної суми продажу, т. е. тієї частки ринку, яку в принципі можна сподіватися захопити і відповідно тієї максимальної суми реалізації, на яку можна розраховувати.

У результаті такого аналізу можна, зрештою, визначити зразкову кількість клієнтів за місяць, на яку можна розраховувати.

Але щоб їх отримати реально, нужентретий етап, третій крок до оцінки реальних об'ємів продажу. На цьому етапі має бути оцінити, скільки реально можна продати (виручити за надання послуг) в конкретних умовах діяльності, при можливих витратах на рекламу і тому рівні цін, який необхідно встановити, а головне - як цей показник може змінюватися місяць за місяцем.

Природно, що при цьому треба зібрати інформацію і про своїх можливих конкурентів: їх товарах, якості продукції, зразкових цінах і умовах продажу.

Тому необхідно відповісти на наступні питання:

Хто є найбільшим виробником аналогічних товарів?

Чи Багато уваги і коштів вони приділяють рекламі?

Їх продукція: основні характеристики, рівень якості, дизайн, думка покупців.

Який рівень цін на їх продукцію? Яка їх політика цін?

Оцінювати своїх конкурентів треба гранично тверезо. Але не боятися їх, а вказувати ті пропуски в їх стратегії або якісних характеристиках товарів, які відкривають для вас реальний шанс добитися успіху.

Ну і, природно, четвертий етап - це реалізація заходів, що дозволяють використати ці дані на користь підприємству.

3.6. ПЛАН МАРКЕТИНГУ

Розділ повинен бути змістовним, корисним і переконливим

Об'єм розділу становить 3-4 сторінки машинописного тексту.

Для того, щоб потенційні клієнти перетворилися в реальних, підприємству необхідно мати план маркетингу. Цей план повинен показати, чому клієнти будуть купувати вироблювану продукцію.

Маркетинг застосовується при наступних умовах:

1. Насичення ринків товарами, т. е. при перевищенні пропозиції над попитом. «Ринок покупця».

2. Гострої конкуренції, посилення боротьби за покупця.

3. Вільних ринкових відносин, т. е. можливостей без адміністративних обмежень вибирати ринки збуту і постачання, встановлювати ціни, вести комерційну політику і т. д.

4. Повної самостійності фірми у виборі цілей, задач, управління, структур, окладів. У розподілі коштів по статтях бюджету і т. д.

При реалізації плану маркетингу необхідно засновуватися на наступних принципах:

1. Принцип розуміння споживачів.

Заснований на обліку потреб і динаміки ринкової кон'юнктури. Бізнес неможливий, якщо фірма орієнтована тільки на прибуток, а не на розуміння споживачів і його потреб.

2. Принцип «Боротьба за споживачів»

Реалізовується впливом на ринок і споживача за допомогою всіх доступних коштів (якості товару, реклама, сервіс, дизайн, ціна і т. д.)

Суть цього принципу - боротьба за споживача, а не збут товарів. Товари і послуги в цьому випадку - лише засіб для досягнення мети, а не сама мета.

3. Принцип «Максимального пристосування виробництва до вимог ринку»

Даний принцип складається в тому, щоб вся діяльність фірми засновувалася на знанні споживчого попиту і його змін в перспективі. Він ставить виробництво товарів і послуг в функціональну залежність від запитів ринку і вимагає виробляти товари в асортименті і об'ємі, потрібному споживачу.

При визначенні стратегії маркетингу необхідно вийти з 5 можливих концепцій маркетингової діяльності:

1. Концепція вдосконалення виробництва (виробнича).

Що Затверджує, що товари і послуги фірми знайдуть збут на ринку, якщо вони будуть широко поширені і доступні по цінах. Керівництво фірми, що обрав цю концепцію діяльності необхідно віддати стратегічний пріоритет вдосконалення виробництва (зниженню виробничих витрат) і підвищенню ефективності функціонування каналів розподілу.

2. Концепція вдосконалення товару.

Затверджує, що на ринку знайдуть збут товари і послуги, відмінні найвищою якістю, кращими характеристиками і експлуатаційними показниками.

Керівництву фірми, що обрало цю концепцію необхідно свої зусилля скоординувати на вдосконалення товарів шляхом його модифікації і розробки нових моделей.

3. Концепція інтенсифікації комерційних зусиль (збутова).

Затверджує, що товари і послуги знайдуть збут на ринку, якщо фірма затратить значні зусилля на сферу збуту і стимулювання продажу.

4. Концепція маркетингу (споживча).

Затверджує, що товари і послуги знайдуть збут на ринку, якщо фірма правильно визначить потреби і потреби цільових ринків і задовольнить їх більш ефективно і продуктивно, ніж конкурент.

5. Концепція соціально-етичного маркетингу.

Складається в застосуванні концепцій маркетингу з урахуванням одночасного виконання послуг, задоволення потреб покупців товарів і суспільства загалом.

У комплекс заходів щодо маркетингу звичайно входить:

Вивчення споживачів товарів і послуг фірми і їх поведінка на ринку;

Аналіз ринкових можливостей фірми;

Оцінка товарів, що випускаються і послуг, що пропонуються, перспектива їх розвитку;

Аналіз форм, що використовуються і каналів збуту;

Оцінка методів ціноутворення, що використовуються фірмою;

Дослідження заходів щодо просування товарів (послуг) на ринок;

Вивчення конкурентів;

Вибір «ніші» або найбільш сприятливого сегмента ринку.

Потрібно пам'ятати, що такі елементи маркетингу, як сегментирование, позиціонування товарів на ринку є основоположними. Зрештою, вся маркетингова діяльність фірми направлена на створення нових товарів, необхідних споживачам на відшукання нових ринків для своїх товарів і утримання своєї частки ринку.

Від цієї діяльності залежить об'єм реалізації товарів і прибуток, який є головною метою фірми.

Від того, наскільки обгрунтовано вибраний сегмент ринку багато в чому залежить успіх фірми в конкурентній боротьбі. Сегмент ринку звичайно проводиться по споживачах, по параметрах товарів і по основних конкурентах.

Одним з найважливіших елементів плану маркетингу також є ціноутворення.

Ціна пов'язана з такими функціями маркетингу, як характеристика і образ товарів і фірми. Ціни часто міняються протягом життєвого циклу товарів. Від високих - для залучення виборчих покупців, наступних моді і що орієнтуються на престиж, до низьких цін - для масового споживання.

При аналізі способів ціноутворення, що використовуються на фірмі доцільно вийти з наступних положень: можлива ціна може визначатися виходячи з:

Собівартості продукції;

Ціни продукції на аналогічний товар або субститути;

Унікальних достоїнств товару;

Цін, визначуваних попитом на даний товар.

На основі собівартості звичайно оцінюється мінімально можлива ціна, яка відповідає найменшим витратам виробництва.

На основі аналізу цін конкурентів визначають середній рівень цін на товари. Максимально можлива ціна для товарів, відмінних високою якістю або унікальними достоїнствами. Ціни, визначувані попитом або кон'юнктурою ринку даних товарів можуть коливатися у всьому діапазоні від мінімальних до максимальних цін.

Важливим, з точки зору маркетингу, є розробка фірмою своєї цінової політики. Доцільна цінова політика полягає в наступному: треба встановити на свої товари такі ціни і так змінювати їх в залежності від ситуації на ринку, щоб оволодіти максимальним об'ємом прибутку.

Наступним важливим етапом маркетингу є схема поширення товарів, ті є організація товарів збуту.

Канал збуту - шлях, по якому товари рухаються від виробника до споживачів.

Учасники каналів збуту виконують ряд функцій, основні з яких є наступними.

1. Дослідницька робота - збір і аналіз інформації, необхідної для планування і організації збуту.

2. Стимулювання - створення і поширення інформації про товари, які сприяла б його придбанню потенційним покупцем, а так само стимулювання оптового продажу.

3. Встановлення контактів - налагодження і підтримання зв'язку з потенційними покупцями.

4. Предпродажное пристосування товарів - підгонка товарів під вимоги покупців.

5. Проведення переговорів - узгодження цін і умов для послідовного акту передачі власності або володінь товарів.

6. Організація товародвижения - транспортування і складування товарів.

7. Фінансування - дослідження і використання коштів для покриття витрат по функціонуванню сигналів збуту.

8. Прийняття ризику - прийняття на себе відповідальності за функціонування каналів збуту.

Завдяки спеціалізації ці функції можуть бути виконані різними учасниками каналу збуту (фірмами або окремими особами), що дозволяє певною мірою виробнику зекономити ресурси.

Канал збуту може характеризуватися по числу становлячих його ланок або рівнів.

Важливим елементом маркетингу є реклама, призначена для інформованості покупців, залучення їх уваги до даного товару, послуги і поширення пропозицій, рад, рекомендацій по придбанню даної продукції.

У структурі реклами виділяються наступні 5 основних моментів:

1. Здатність привернути увагу (наскільки ефективно притягується увага заголовком, компонуванням, якістю ілюстрації матеріалу, наскільки ефективно вони впливають саме на ті категорії потенційних покупців, на які розраховане рекламне повідомлення).

2. Сила емоційного впливу (наскільки вдало вибраний основний рекламний аргумент і ефективно він поданий).

3. Сила впливу на факторное поведінку (наскільки переконливо повідомлення приймає послідовність його радам і наскільки ймовірно, що потенційні показники дії виконує ті дії, які підказує повідомлення).

4. Інформатівность (наскільки чітко і ясно викладений рекламний аргумент, наскільки ємно показана корисність для купівлі об'єкта, що рекламується ).

5. Здатність викликати бажання прочитати рекламне повідомлення до кінця (наскільки ефективно повідомлення приковує увагу читачів).

Виходячи з сказаного можна сформувати п'ять основних принципів розробки реклами:

1. Те, що сприймається свідомо, звичайно довше утримується в пам'яті.

2. Те, про що говориться на початку і в кінці повідомлення запам'ятовується краще, ніж те, про що говориться в середині.

3. Якщо матеріал різноманітний або незвичайний, то він запам'ятовується краще.

4. Інформація легше запам'ятовується і краще сприймається, якщо вона не суперечить звичним поняттям, переконанням або думкам.

5. Необхідно враховувати дух основних тенденцій суспільного життя.

Останній елемент плану маркетингу потрібно вважати формування громадської думки про фірму і товар.

1. Система створення сприятливого відношення до фірми, широкої маси населення, що включає урядовий апарат і державні установи. З цією метою підтримують зв'язок з представниками засобів масової інформації за допомогою прес-конференції, приміщення статей в газетах і журналах або телерепортажей, суспільної або добродійної діяльності, ювілейних заходів і організації «відкритих дверей».

2. Здійснення торгової продукції, яка пов'язана з демонстрацією товарів, з показом достоїнств, існуючих варіантів і моделей, цін і надання послуг.

3. Проведення інституційної реклами (престижної, фірмової, корпоративної). Її мета - підтримка певного образу (імідж фірми)

4. Надання консультаційних послуг з видачею пропозицій керівництву з питань суспільного визнання фірми, її положення на ринку і іміджу.

3.7. ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН.

У цьому розділі повинні бути описані всі виробничі або інші робочі процеси, що мають місце на підприємстві. Тут треба розглянути всі питання, пов'язані з приміщеннями, які буде займати фірма, їх розташуванням, обладнанням, персоналом. Крім того, в цьому розділі повинне бути приділено увага залученню субпідрядників, що планується.

Інвесторів завжди цікавить питання: яким чином бізнес буде гарантувати якість своєї продукції або послуг? Тому треба стисло пояснити, як організована система випуску продукції і як здійснюється контроль над виробничими процесами.

Їх крім того цікавить як здійснюється контроль над основними елементами, вхідними у вартість продукції (наприклад, витрати на оплату труда і матеріали).

Нарешті, в цьому розділі повинні знайти відображення питання, пов'язані з термінами постачання, числом основних постачальників і наскільки швидко може бути збільшений або скорочений випуск продукції.

3.8. УПРАВЛІНСЬКИЙ ПЕРСОНАЛ

Інвестиції робляться в конкретних людей, а не в бізнес - план. Тому даний розділ є одним з самих важливих. Він повинен пояснити, яким чином організована керівна група і описати основну роль кожного її члена. Малоймовірно, що невелика фірма на ранній стадії свого розвитку зможе зібрати досить збалансовану команду. Тому резонно звернути увагу як на сильні, так і на слабі сторони керівної групи. Для виявлення слабих сторін управління потрібно звернутися до допомоги консультантів.

У цьому розділі повинні бути представлені дані про партнерів, їх можливості і досвід, перелік їх основних досягнень - це дає можливість судити про їх здатність добитися намічених в бізнес - плані цілей.

3.9. ДЖЕРЕЛА І ОБ'ЄМ НЕОБХІДНИХ КОШТІВ

У цьому розділі треба представити міркування відносно:

- об'єму необхідних коштів;

- звідки намічається отримати ці гроші, в якій формі і до яких термінів;

- термінів повернення коштів..

Практично тут мова йде про те, яку частку необхідних коштів можна і треба отримати в формі кредиту, а яку краще залучити у вигляді пайового капіталу.

Головна задача - намітити справедливу з точки зору ціну за ту частку бізнесу, яку належить поступитися інвестору. Ця ціна повинна бути в той же час досить гнучкою, особливо по другорядних пунктах, щоб дозволити врахувати виниклі у інвесторів побажання. Це - ситуація, що вимагає переговорів!

Третій аспект розділу - терміни повернення позикових коштів.

3.10. ЮРИДИЧНИЙ ПЛАН

Цей розділ особливо важливий для нових фірм. Особлива увага підприємець повинен звернути на обгрунтування організаційно-правової структури фірми, в якому він має намір вести справу. Практично мова йде про форму власності і правовий статус фірми: приватне володіння, кооператив, державне володіння, відкрита або закрита акціонерна компанія, спільне підприємство і так далі. Кожна з цих форм має свої особливості, свої плюси і мінуси, які також можуть вплинути на успіх проекту, і тому цікаві для інвесторів і партнерів, але головне підприємець повинен обгрунтувати причини вибору тієї або інакшої форми власності і організації справи, намітити можливі перспективи змін цих форм і пояснити - чому він вважає таку стратегію найкращою.

Крім обгрунтування форм власності в розділі повинні бути представлені всі законодавчі і нормативні акти, регулюючі діяльність фірми. Формальний зміст даного розділу такий:

1. дата створення і реєстрації,

2. ким і коли зареєстровано,

3. засновницькі документи,

4. юридична адреса,

5. форма власності,

6. найбільш значні акціонери фірми,

7. для акціонерного товариства:

7.1. кількість дозволених до випуску акцій,

7.2. кількість випущених в обіг акцій,

7.3. вартість однієї акції,

8. аспекти діяльності фірми, належні державному контролю і розпорядженням,

9. копії ліцензій на вигляд діяльності, належний розгляду в бізнес-плані,

10. копії угод і договорів з іншими організаціями по даних видах діяльності,

11. зміни в законодавстві, які можуть вплинути на діяльність фірми і інші документи (договору оренди, патенти, контракти),

12. особливості правової системи країни ринку в частині:

12.1. політична система,

12.2. закони про охорону навколишнього середовища,

12.3. патентний захист,

12.4. охорона труда і техніка безпеки,

12.5. охорона прав споживачів.

3.11. ОЦІНКА РИЗИКУ

Мета розділу - висвітити основні пункти з маси фінансових даних, що містяться в наступному розділі. Наприклад, тут повинна бути згадана вірогідна вартість компанії в тому випадку, якщо все буде йти за планом і які при цьому будуть об'єми продажу і прибуток.

Кожне нове підприємство або новий проект неминуче стикається на своєму шляху з певними труднощами, загрозливими його існуванню. Для будь-якого підприємця дуже важливо уміти передбачувати подібні труднощі і зазделегідь розробити стратегії їх подолання. Необхідно оцінити міру ризику і виявити ті проблеми, з якими може зіткнутися фірма. Найбільша кількість помилок при розробці даного розділу плану зустрічається через недостатнє уміння авторів бізнес-плану зазделегідь передбачити всі типи і міру ризиків, з якими фірма може зіткнутися при його впровадженні, джерела цих ризиків і момент їх виникнення, а також розробки ефективної стратегії і їх подолань. Головні ризиковані моменти, перед якими може виявитися бізнес, повинні бути описані просто і об'єктивно.

«Асортимент» ризиків вельми широкий: від пожеж і землетрусів до страйків і міжнаціональних конфліктів, змін в податковому регулюванні і коливань валютних курсів. Загроза може також вийти від конкурентів, від власних прорахунків в області маркетингу і виробничої політики, помилок в підборі керівних кадрів, підготовці персоналу. Небезпека може представляти також технічний прогрес, який здатний вмить «зістарити» будь-яку новинку.

Імовірність кожного типу ризику різна, так само як і сума збитків, які вони можуть викликати. У плані потрібно хоч би орієнтувально оцінити те, які ризики найбільш вірогідні, у що вони (у разі реалізації) можуть обійтися, як зменшити ризики і втрати від них. Навіть якщо жоден з розглянутих вище типів ризику реальної загрози для фірми не представляє, в бізнес-плані необхідно на найбільш характерних з них зупинитися і обгрунтувати, чому не варто турбуватися на цей рахунок.

Доцільно зазделегідь виробити стратегію поведінки і запропонувати шляхи виходу з вірогідних ризикованих моментів у разі їх раптового виникнення (організаційні заходи профілактики ризиків, програма страхування ризиків). Наприклад, при ризику відмови одного з постачальників обладнання можна проробити альтернативну програму постачання від іншого постачальника, указавши при цьому як це може вплинути на витрати, на зміну виробничих площ і інші параметри виробничої потужності, а також на якість продукції.

Наявність альтернативних програм в очах потенційного інвестора будуть свідчити про те, що підприємець знає про можливі труднощі і зазделегідь до них готовий.

При написанні даного розділу підприємець повинен привести перелік можливих ризиків з вказівкою імовірності їх виникнення і очікуваного збитку від них; указати організаційні заходи по профілактиці і нейтралізації вказаних ризиків. Навіть якщо жоден з цих чинників реальної загрози для фірми не представляє, в бізнес-плані необхідно на них зупиниться і обгрунтувати, чому не стоїть турбується на цей рахунок.

3.12. ФІНАНСОВИЙ ПЛАН

Тут необхідно включити в свій бізнес - план детальний фінансовий план, обичноето робиться на три роки. Він повинен містити в собі:

- прогноз об'ємів продажу;

- оцінки прибули і збитків;

- аналіз руху готівки щомісяця за перший рік, а потім - поквартально;

- річну балансову відомість.

Розділ покликаний узагальнити матеріали, отримані внаслідок всієї попередньої роботи і представити їх у вартісному вираженні. У цьому випадку необхідно підготувати відразу декілька стандартних для світової практики документів:

1. Прогноз об'ємів реалізації.

Прогноз об'ємів продажу повинен дати уявлення про ту частку ринку, яку мати намір завоювати своєю продукцією. Для початкового періоду виробництва повинні бути домовленості з клієнтами про майбутній продаж.

Прогноз прибутків і збитків - документ з досить простою структурою. У нього включають наступні показники:

- доходи від продажу,

- витрати виробництва,

- сумарний прибуток,

- общепроизводственние витрати,

- чистий прибуток.

Кожний елемент бюджету повідомляє про різні речі. Прибуток - це не також саме, що рух готівки. У той час, як прибуток є мірою довгострокового успіху бізнесу, фактично ж оплачує рахунки рух готівки. Можна бути прибутковим і все-одинаково випробовувати недостачу готівки. Ця проблема відома багатьом зростаючим фірмам.

Основна задача дати уявлення про ту частку ринку, яку підприємець має намір завоювати новою продукцією. Рекомендується складати такий прогноз на три роки уперед з розбиттям по роках:

перший рік - дані приводяться щомісячно

другий рік - дані приводяться поквартально

третій рік - приводиться загальною сумою продажу за 12 місяців.

2. Баланс грошових витрат і надходжень.

Головна задача - перевірити синхронность надходження і витрачання грошових коштів, а значить, і майбутню ліквідність підприємства при реалізації даного проекту. Отриманим таким чином інформація служить основою для визначення загальної вартості всього проекту.

Баланс грошових витрат і надходжень вимагає ретельного опрацювання його при складанні, де статті і суми вкладення коштів і їх надходження від реалізації продукції відбиваються:

перший рік - щомісячно

другий рік - поквартально

третій рік - загалом за 12 місяців

3. Таблицю доходів і витрат.

Задача даного документа показати, як буде формуватися і змінюватися прибуток:

перший рік - щомісячно

другий рік - поквартально

третій рік - загалом за 12 місяців

Серед показників, що аналізуються виділяються:

а) доходи від продажу товарів;

б) витрати виробництва товарів;

в) сумарний прибуток від продажу;

г) общепроизводственние витрати (по видах);

д) чистий прибуток (рядок в) мінус рядок г)).

4. Зведений баланс активів і пасивів підприємства.

Призначення - головним чином для фахівців комерційних банків в оцінці тих сум, які намічається вкласти в активи різних типів і за рахунок яких пасивів підприємець має намір фінансувати створення або придбання цих активів, рекомендується складати на початок і кінець першого року реалізації продукції.

5. Графік досягнення беззбитковості.

4. ВИСНОВОК

Бізнес-план повинен виглядати професіонально. Це зовсім не означає, що він повинен бути ускладнений і переобтяжений великою кількістю матеріалу або дорого виданий. Бізнес-план повинен бути простий, функціональний, зрозумілий і легкий у використанні.

Складений бізнес-план повинен бути таким чином, щоб інвестори могли легко відшукати в ньому цікавлячі їх параграфи, оскільки не кожний з них захоче читати весь бізнес-план цілком. На першій сторінці плану потрібно вмістити зміст.

Необхідно також передбачити яке-небудь функціональне розділення розділів. Використання таблиць, діаграм і графіків звичайно сприяє більш повному сприйняттю інформації. При складанні більшості планів для представлення фінансової інформації часто використовують розвороти.

І саме головне:

Для того, щоб забезпечити своєму бізнесу процвітання, треба володіти істинним бажанням досягнути своєї мети, що доходить навряд чи не до рівня життєвої необхідності. Також треба бути готовим йти на ризик - але лише помірний ризик, який спроможний подолати. Енергія і ентузіазм повинні поєднуватися з сильним почуттям реальності при оцінці положення бізнесу на ринку і його потенціалі.

5. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ,

що ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ 1.. В. П. Буров; В. А. Морошкин; О. К. Новіков. «Бізнес-план». Москва, 1995

2. «Бізнес-план"». Під редакцією проф. Р. Г. Маніловського. Москва, «Фінанси і статистика», 1996

3. «Допомога по складанню бізнес-плану».ERNST&YOUNG. Москва, 1995

4. «Довідник директора підприємства». Москва, 1995

5. Попів В. М., Кураков Л. П., Ляпунов С. И., Мінгазов Х. Х. « Бізнес-план: вітчизняний і зарубіжний досвід». Сучасна практика і документація".

6. Р. Б. Івуть, Н. Н. Піліпук "« Бізнес-план підприємства». Мінськ, 2000

7. Б. А. Райзберг «Основи бізнесу». Москва, 1996

8. Е. Блеквелл «Як скласти бізнес-план». Москва, 1996

9. Дж. Р. Еванс, Б. Берман. «Маркетинг», М.: «Економіка», 1990

6. ЗМІСТ

1 ВВЕДЕННЯ 2

2СОСТАВЛЕНИЕ БІЗНЕС-ПЛАНУ 4

3. ЕЛЕМЕНТИ БІЗНЕС - ПЛАНУ 9

3.1. Титульний лист 9

3.2. Резюме 9

3.3. Цілі і задачі 10

3.4. Продукт (послуга) 12

3.5. Аналіз ринку 12

3.6. План маркетингу 14

3.7. Виробничий план 18

3.8. Управлінський персонал 18

3.9. Джерела і об'єм необхідних коштів 19

3.10. Юридичний план 19

3.11. Оцінка ризику 20

3.12. Фінансовий план 21

4. ВИСНОВОК 23

5. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ, що ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ 24

6. ЗМІСТ 24