Реферати

Реферат: Атомна Енергетика України. Основні проблеми і перспективи розвитку

загрузка...

"Холодна війна": ідеологічні і геополітичні фактори її виникнення. Початок "холодної війни" як протиборство двох систем на світовій арені. Карибська криза - переломний етап у "холодній війні". Геополітична трансформація системи міжнародних відносин після її закінчення, характер російсько-американських відносин.

Історія Франкского держави. Теоретичний аналіз передумов утворення й основних етапів розвитку Франкского держави - однієї із самих грізних і войовничих держав, що виникла на уламках Римської імперії. Політика Хлодвига. Король і його адміністрація в державі Меровингов.

Подвійний векторний добуток. Трьом векторам a, b і c можна поставити у відповідність вектор, рівний a× (b×c). Цей вектор називають подвійним векторним добутком векторів a, b і c. Подвійний векторний добуток зустрічається в механіку і фізику.

Оборонні спорудження Новгорода. Археологічне й історико-архітектурне дослідження оборонних споруджень Великого Новгорода. Біла вежа.

Значення вівчарства в народному господарстві. Гігієна вирощування молодняку у вівчарстві: підготовка тепляків до ягнению, їхній мікроклімат, внутрішнє устаткування і пристрій вентиляції. Умови годівлі, поїння і відходу за матками в перші дні після окоту. Підстилка і збирання гною з приміщень.

загрузка...

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

Восточноукраїнський Державний Університет

Северодонецкий Технологічний Інститут

Сухина Костянтин Миколайович

шифр: 99153Х

спеціальність: 7.050107 - економіка підприємства

група: ЕП-99аз

курс: 1

дисципліна: «Розподіл виробничих сил»

тема: «Атомна енергетика основні проблеми і перспективи розвитку»

викладач: Федорченко Е. А.

м. Северодонецк 2000р.

План.

I. Енергетіка сьогодні.

1. Енергетика сьогодні.

2. Структура галузі

2.1 Положення про міністерство енергетики України.

2.2 Положення про Державний департамент ядерної енергетики України.

3. Особливості приватизації в енергетичній галузі.

II. Атомна енергетика і промисловість України.

1. Атомна енергетика України.

2. Запорізька АЕС.

3. Атомна енергетика (стан, проблеми і перспективи розвитку).

3.1 Виробництво електроенергії.

3.2 Безпека і екологія.

3.3 Економіка атомної енергетики.

3.4 Чорнобильська проблема.

3.5 Основні задачі наукового забезпечення розвитку атомної енергетики.

3.6 Стратегічні задачі і перспективи розвитку.

4. Атомна промисловість України (стан, проблеми і перспективи розвитку)

4.1 Східний ГОК.

4.2 ГНПП «Цирконій».

4.3 ГП «Смоли».

4.4 ГП «Придніпровський завод кольорових металів»

4.5 ДП «Придніпровський гидрометаллургический завод»

4.6 Український науково-дослідний і пректно-дослідницький інститут промислової технології.

4.7 Програма розвитку атомної промисловості.

5. Фізичний захист і медико-санітарне забезпечення підприємств атомної енергетики і промисловості.

6. Капітальне будівництво об'єктів атомної енергетики і промисловості.

III. Короткі висновки.

Енергетика сьогоднi

Електроєнергетічній комплекс Україні - це основа функцiонування i розвитку нацiональної економiки, забезпечення цивiлiзованих розумів життя населення, тому його технiчний, технологiчний та iнтелектуальний потенцiал знаходиться на високому рiвнi.

До складу енергетичної галузi України входять 5 атомних електричних станцiй (АЕС) встановленою потужнiстю 12.818 млн. КВт, 8 гiдроелектростанцiй (ГЕС) встановленою потужнiстю 4.7 млн. КВт, тепловi електростанцiї (ТЕС), встановленою потужнiстю 36.5 млн. КВт, а також системоутворююча та розподiльча мережi довжиною понад 1 млн. км.

У структурi виробництва електроенергiї АЕС складає 45.4%, ТЕС 40.9%, ГЕС 10.7%, 3% електроенергiї вироблено iншими малими станцiями. У порiвняннi iз аналогiчним перiодом 1998 долі збiльшилося виробництво електроенергiї на АЕС - на 0.5% та на ГЕС - 12.7%.

Ситуацiя в електроенергетицi доладна, насамперед, через неплатежi за використану електричну i теплову енергiю. Заборгованiсть споживачiв складає близько 7 млрд. грн. (сiм мiсяцiв роботи енергокомплексу).

Завдяки заходам, що були прийнятi Урядом, а особливо з прийняттям Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України №949 вiд 3 червня 1999 долі "Про пiдготовку галузей нацiональної економiки до сталого функцiонування в осiнньо-зимовий перiод 1999/2000 долі" ситуацiя останнiм годиною покращується. За червень та липень реалiзацiя енергiї значно пiдвищилася i склала вiдповiдно 149.2% та 113.5%, у тому числi банкiвськими коштами 19.4% та 22.4%. Вживаються жорсткi заходь щодо обмеження та вiдключення споживачiв за енергiю. Також покращується ситуацiя з вiдвантаженням палива на електростанцiї Мiненерго. За деру половину серпня вдалося збiльшити запас вугiлля на 503 тис. т.

Дiяльнiсть галузi знаходиться пiд постiйним наглядом з боку Президента Україні та Кабiнету Мiнiстрiв, особливо з питання структурної перебудови в електроенергетичному комплексi. Указ Президента Україні вiд 2 серпня 1999 долі № 944 "Про деякi питання приватизацiї об'єктiв електроенергетичного комплексу" сприяє створенню розумів для залучення стратегiчних iнвестицiй у галузь, що дасть змогу провести реконструкцiю та модернiзацiю фiзично зношеного та морально застарiлого обладнання енергооб'єктiв.

Структура галузi

Указом Президента Україні вiд 15.12.99 № 1573/99 "Про змiни у структурi центральних органiв виконавчої влади" постановлене утворити Мiнiстерство палива та енергетики України - на базi Мiнiстерства вугiльної промисловостi України, Мiнiстерства енергетики України, Державного департаменту з питань електроенергетики України, Державного департаменту нафтової, газової та нафтопереробної промисловостi України та Державного департаменту з питань ядерної енергетики України, що лiквiдуються.

Таким чином, наступнi положення - вже iсторiя, але функцii описанi далi виконуються Мiнiстерством палива та енергетики:

ЗАТВЕРДЖЕНО

Указом Президента Україні

вiд 25 листопада 1999 долі N 1497/99

Положення

про Мiнiстерство енергетики України

1. Мiнiстерство енергетики України (Мiненерго України) є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує проведення державної полiтики в електроенергетичному, ядерно-промисловому та нафтогазовому комплексах (далi - паливно-енергетичний комплекс), сприяє їх структурнiй перебудовi та здiйснює в межах своїх повноважень координацiю їх дiяльностi.

Через Мiненерго України Кабiнет Мiнiстрiв України спрямовує i координує дiяльнiсть Державного комiтету України з енергозбереження, Державного департаменту з питань електроенергетики України, Державного департаменту з питань ядерної енергетики України та Державного департаменту нафтової, газової та нафтопереробної промисловостi України.

2. Мiненерго України у своїй дiяльностi керується Конституцiєю України, законами Україні, актами Президента Україні, Кабiнету Мiнiстрiв України, а також цим Положенням. У межах своїх повноважень Мiненерго України органiзовує виконання актiв законодавства, здiйснює контроль за їх реалiзацiєю.

Мiненерго України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенцiї, розробляє пропозицiї про вдосконалення законодавства i в установленому порядку вносити їх на розгляд Президентовi України, Кабiнету Мiнiстрiв України.

3. Основнімі завданнями Мiненерго України є:

державне управлiння паливно-енергетичним комплексом;

доля у формуваннi та забезпечення проведення державної полiтики в паливно-енергетичному комплексi;

доля у формуваннi та забезпечення проведення єдиної полiтики у сферi мiжнародних зв'язкiв;

розроблення пропозицiй про вдосконалення економiчних важелiв розвитку паливно-енергетичного комплексу, сприяння здiйсненню економiчних реформ, формування та вдосконалення ринку паливно-енергетичних ресурсiв.

4. Мiненерго України вiдповiдно до покладених на нього завдань:

1) прогнозує розвиток виробничої, науково, трудової, соцiальної, фiнансової та iнших сфер дiяльностi в паливно-енергетичному комплексi;

2) розробляє концепцiю розвитку паливно-енергетичного комплексу, цiльовi програми перспективного розвитку науки, технiки i технологiї;

3) визначає державне пiдприємство для здiйснення централiзованого диспетчерського (оперативно) управлiння об'єднаною енергетичною системою Україні;

4) бере доля у розробленнi проектiв Державної програми економiчного i соцiального розвитку України, Державного бюджету Україні;

5) вживає заходiв, спрямованих на вдосконалення зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

6) в межах своєї компетенцiї бере доля у пiдготовцi мiжнародних договорiв України, укладає мiжнароднi домов мiжвiдомчого характеру;

7) бере доля у формуваннi та реалiзацiї антимонопольної полiтики як у цiлому, так i за вiдповiдними напрямами (демонополiзацiя економiки, розвиток конкуренцiї, антимонопольне регулювання, застосування антимонопольного законодавства);

8) забезпечує виконання завдань мобiлiзацiйної пiдготовки та мобiлiзацiйної готовностi держави у межах повноважень, визначених законодавством;

9) здiйснює у межах своєї компетенцiї функцiї державного енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергiї, а також за додержанням вимог технiчної експлуатацiї електричних станцiй i мереж, енергетичного обладнання об'єктiв електроенергетики, пiдключених до об'єднаної енергетичної системи України;

10) забезпечує проведення державної полiтики у сферi енергозбереження, бере доля у розробленнi програм з енергозбереження та здiйснює контроль за їх виконанням;

11) забезпечує проведення державної полiтики з питань органiзацiї працi, заробiтної плати та соцiального захисту працiвникiв паливно-енергетичного комплексу;

12) забезпечує у межах своєї компетенцiї проведення державної полiтики у сферi охорони працi, пожежної безпеки й охорони довкiлля, здiйснює методичне керiвництво та контроль за дiяльнiстю пiдприємств паливно-енергетичного комплексу з цих питань;

13) забезпечує проведення державної полiтики у сферi зайнятостi населення, вживає заходiв щодо забезпечення паливно-енергетичного комплексу висококвалiфiкованими працiвниками;

14) здiйснює вiдповiдно до законодавства України функцiї з управлiння об'єктами державної власностi, що належать до сфери його управлiння;

15) забезпечує у межах своєї компетенцiї проведення державної полiтики стосовно державної таємницi, здiйснює контроль за її збереженням у центральному апаратi Мiнiстерства та на пiдприємствах, що належать до сфери його управлiння;

16) формує i координує проведення державної науково та iнвестицiйної полiтики в паливно-енергетичному комплексi виходячи з прiоритетних напрямiв структурної перебудови економiки, може виступати замовником науково дослiджень;

17) органiзовує науково, iнформацiйну дiяльнiсть, пропаганду досягнень i передового досвiду, видавничу дiяльнiсть, сприяє створенню i впровадженню сучасних iнформацiйних технологiй та комп'ютерних мереж у паливно-енергетичному комплексi;

18) здiйснює в установленому порядку контроль за дiяльнiстю вiдповiдних структурних пiдроздiлiв мiсцевих державних адмiнiстрацiй;

19) здiйснює iншi функцiї, пов'язанi з виконанням покладених на нього завдань.

5. Мiненерго України має право:

представляти Кабiнет Мiнiстрiв України за його дорученням у мiжнародних органiзацiях та пiд година укладення мiжнародних договорiв України;

одержувати в установленому законодавством порядку вiд центральних та мiсцевих органiв виконавчої влади, Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крім, органiв мiсцевого самоврядування iнформацiю, документи, матерiали, статистичнi данi, необхiднi для виконання покладених на нього завдань;

скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенцiї.

6. Мiненерго України пiд година виконання покладених на нього завдань взаємодiє з iншими центральними i мiсцевими органами виконавчої влади, Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крім, органами мiсцевого самоврядування, а також з вiдповiдними органами iнших держав.

7. Мiненерго України в межах своїх повноважень, на основi та на виконання актiв законодавства видає накази, органiзовує i контролює їх виконання.

Мiненерго України в разi споживи видає разом з iншими центральними та мiсцевими органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування спiльнi акти.

Норматівно акти Мiненерго України пiдлягають реєстрацiї у встановленому законодавством порядку.

Рiшення Мiненерго України, прийнятi в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами i органiзацiями всiх форм власностi та громадянами.

8. Мiненерго України очолює Мiнiстр, якого призначає на посаду та звiльняє з посади Президент Україні в установленому законодавством порядку.

Мiнiстр має заступникiв, якi призначаються на посаду та звiльняються з посади вiдповiдно до законодавства. Мiнiстр розподiляє обов'язки мiж своїми заступниками, визначає ступiнь їх вiдповiдальностi та ступiнь вiдповiдальностi керiвникiв структурних пiдроздiлiв Мiнiстерства.

Мiнiстр енергетики України здiйснює керiвництво дорученими йому сферами дiяльностi та неце персональну вiдповiдальнiсть перед Президентом Україні та Кабiнетом Мiнiстрiв України за стан справ у цих сферах.

9. Для погодженого вирiшення найважливiших питань, що належать до компетенцiї Мiненерго України, обговорення напрямiв його дiяльностi i розвитку вiдповiдних галузей у Мiнiстерствi утворюється колегiя у складi Мiнiстра (голова колегiї), заступникiв Мiнiстра та Голові Держкоменергозбереження України за посадою, а також iнших керiвних працiвникiв Мiненерго України та пiдпорядкованих йому державних департаментiв.

До складу колегiї можуть входити керiвники iнших центральних органiв виконавчої влади, пiдприємств, установ та органiзацiй.

Членiв колегiї затверджує та увiльняє вiд виконання обов'язкiв Кабiнет Мiнiстрiв України.

Рiшення колегiї проводяться в життя наказами Мiнiстерства.

10. Для розгляду наукових рекомендацiй та пропозицiй щодо головних напрямiв розвитку науки i технiки, обговорення найважливiших програм та iнших питань у Мiненерго України можуть утворюватися науково ради.

Склад науково радий i положення про них затверджує Мiнiстр.

У Мiненерго України можуть утворюватися iншi дорадчi та консультативнi органи. Склад цих органiв i положення про них затверджує Мiнiстр.

11. Граничну чисельнiсть працiвникiв центрального апарату Мiненерго України затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України.

Структуру центрального апарату Мiненерго України затверджує Перший вiце України.

Штатний розпис та кошторис доходiв i видаткiв центрального апарату Мiнiстерства затверджуються в установленому порядку.

Положення про структурнi пiдроздiли центрального апарату Мiненерго України затверджує Мiнiстр.

12. Мiненерго України є юридичною персоною, має самостiйний баланс, рахунки в установах банкiв, печатку iз зображенням Державного Герба Україні та своїм найменуванням.

Розділ Адмiнiстрацiї

Президента Україні В. ЛИТВИН

ЗАТВЕРДЖЕНО

Указом Президента Україні

вiд 25 листопада 1999 долі N 1500/99

Положення

про Державній департамент з питань ядерної енергетики України

1. Державний департамент з питань ядерної енергетики України (Держатом України) є центральним органом виконавчої влади, який пiдпорядкований Мiнiстерству енергетики України.

Дiяльнiсть Держатому України спрямовується i координується Кабiнетом Мiнiстрiв України через Мiнiстерство енергетики України.

Держатом України забезпечує проведення державної полiтики у сферi використання ядерної енергiї та поводження з радiоактивними вiдходами до передачi їх на захоронення (тобто у сферi ядерно-промислового комплексу).

2. Держатом України у своїй дiяльностi керується Конституцiєю та законами Україні, актами Президента Україні, Кабiнету Мiнiстрiв України, цим Положенням, а також наказами Мiнiстерства енергетики України. У межах своїх повноважень Держатом України органiзовує виконання актiв законодавства, здiйснює контроль за їх реалiзацiєю.

Держатом України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенцiї, розробляє пропозицiї про вдосконалення законодавства i вносити їх у встановленому порядку на розгляд Президентовi України, Кабiнету Мiнiстрiв України за погодженням з Мiнiстерством енергетики України.

3. Основнімі завданнями Держатому України є:

державне управлiння у сферi використання ядерної енергiї та поводження з радiоактивними вiдходами до передачi їх на захоронення;

доля у формуваннi та забезпечення проведення державної полiтики у сферi ядерно-промислового комплексу;

створення ядерно-паливного циклу Україні;

сприяння розвитку ринку електричної енергiї.

4. Держатом України вiдповiдно до покладених на нього завдань:

1) прогнозує розвиток виробничої, науково, трудової, соцiальної, фiнансової та iнших сфер дiяльностi у ядерно-промисловому комплексi;

2) розробляє концепцiю розвитку ядерно-промислового комплексу, цiльовi програми перспективного розвитку науки i технiки в цiй сферi, бере доля у прогнозуваннi виробництва електричної i теплової енергiї;

3) планує, розробляє i впроваджує в межах своєї компетенцiї державнi програми з використання ядерної енергiї, пiдвищення ядерної та радiацiйної безпеки;

4) розробляє комплекс заходiв, спрямованих на поглиблення економiчної реформи, готує пропозицiї про вдосконалення механiзму регулювання розвитку ядерно-промислового комплексу, його структурної перебудови, соцiального захисту працiвникiв, охорони працi, пожежної та екологiчної безпеки;

5) розробляє та органiзовує виконання комплексної програми створення ядерно-промислового циклу, а також програм поводження з вiдпрацьованим ядерним паливом, тимчасового i довгострокового зберiгання радiоактивних вiдходiв, зняття з експлуатацiї реакторних установок та iнших об'єктiв ядерно-промислового комплексу;

6) здiйснює в межах своєї компетенцiї координацiю дiяльностi, пов'язаної iз забезпеченням виведення з експлуатацiї об'єктiв ядерно-промислового комплексу;

7) органiзовує безпечне поводження з радiоактивними вiдходами на пiдприємствах, в установах та органiзацiях, що належать до сфери його управлiння, до передачi цих вiдходiв на захоронення;

8) органiзовує функцiонування державної системи облiку радiоактивних вiдходiв на пiдприємствах, установах та органiзацiях, що належать до сфери його управлiння, а також сховищ таких вiдходiв;

9) координує дiяльнiсть iз пiдвищення рiвня безпеки об'єктiв ядерно-промислового комплексу, а також створення системи заходiв щодо лiквiдацiї аварiй на ядерних установках, об'єктах, призначених для поводження з радiоактивними вiдходами, джерелах iонiзуючого випромiнювання та iнших об'єктах ядерно-промислового комплексу;

10) вживає заходiв, спрямованих на додержання в ядерно-промисловому комплексi вимог законодавства про охорону довкiлля;

11) бере доля у формуваннi та проведеннi iнвестицiйної полiтики в ядерно-промисловому комплексi виходячи з прiоритетних напрямiв структурної перебудови економiки;

12) координує i забезпечує проведення державної полiтики щодо фiзичного захисту ядерних установок, ядерних матерiалiв, радiоактивних вiдходiв, iнших джерел iонiзуючого випромiнювання на пiдприємствах, в установах та органiзацiях, що належать до сфери його управлiння, здiйснює методичне керiвництво i контроль за їх дiяльнiстю iз зазначених питань;

13) розробляє та затверджує в установленому порядку галузевi стандарти, фiнансово та iншi нормативи;

14) бере доля у формуваннi та реалiзацiї антимонопольної полiтики як у цiлому, так i за вiдповiдними напрямами (демонополiзацiя економiки, розвиток конкуренцiї, антимонопольне регулювання, застосування антимонопольного законодавства);

15) вживає заходiв, спрямованих на вдосконалення зовнiшньоекономiчної дiяльностi, захист iнтересiв пiдприємств галузi на зовнiшньому ринку, формує основнi напрями спiвробiтництва із зарубiжними країнами у сферi ядерно-промислового комплексу;

16) у межах своєї компетенцiї представляє i захищає iнтереси України щодо розв'язання проблем мирного використання атомної енергiї в Мiжнародному агентствi з атомної енергiї (МАГАТЕ), в iнших мiжнародних органiзацiях та їх органах;

17) у межах своїх повноважень бере доля у пiдготовцi мiжнародних договорiв України, укладає в установленому порядку мiжнароднi домов мiжвiдомчого характеру, готує пропозицiї щодо укладення, денонсацiї мiжнародних договорiв України;

18) забезпечує виконання завдань мобiлiзацiйної пiдготовки та мобiлiзацiйної готовностi держави у межах повноважень, визначених законодавством;

19) вносити у встановленому порядку пропозицiї про вдосконалення законодавства з питань оподаткування, визначення особливостей приватизацiї, демонополiзацiї та кредитування пiдприємств, установ та органiзацiй ядерно-промислового комплексу;

20) забезпечує в межах своєї компетенцiї проведення державної полiтики з питань органiзацiї працi, заробiтної плати та соцiального захисту працiвникiв ядерно-промислового комплексу;

21) забезпечує у межах своєї компетенцiї проведення державної полiтики у сферi охорони працi, ядерної, радiацiйної та пожежної безпеки, здiйснює методичне керiвництво та контроль за дiяльнiстю пiдприємств, установ та органiзацiй ядерно-промислового комплексу з цих питань;

22) бере доля у проведеннi державної полiтики у сферi зайнятостi населення, вживає заходiв щодо забезпечення ядерно-промислового комплексу висококвалiфiкованими працiвниками;

23) здiйснює вiдповiдно до законодавства України функцiї з управлiння об'єктами державної власностi, що належать до сфери його управлiння;

24) забезпечує у межах своєї компетенцiї проведення державної полiтики з питань державної таємницi, здiйснює контроль за її збереженням у центральному апаратi, на пiдприємствах, в установах та органiзацiях, що належать до сфери його управлiння;

25) органiзовує та провести державну експертизу з питань, вiднесених до його компетенцiї;

26) органiзовує роботу з оперативного усунення наслiдкiв надзвичайних ситуацiй на об'єктах ядерно-промислового комплексу;

27) координує виконання робiт, "пов'язаних з перетворенням об'єкта Укріття" в екологiчно безпечну систему;

28) виступає замовником проектних робiт, координує замовлення обладнання та послуг на всiх етапах життєвого циклу об'єктiв ядерно-промислового комплексу та забезпечення їх реконструкцiї та модернiзацiї;

29) може виступати державним замовником науково дослiджень;

30) забезпечує проведення державної полiтики з питань охорони здоров'я працiвникiв, здiйснює органiзацiйно-методичне керiвництво дiяльнiстю медико закладiв ядерно-промислового комплексу та контроль за виконанням покладених на них функцiй;

31) самостiйно або за участю iнших роботодавцiв провести переговори i укладає галузевi догоди з представниками найманих працiвникiв;

32) органiзовує науково, iнформацiйну дiяльнiсть, пропаганду досягнень i передового досвiду, видавничу дiяльнiсть, сприяє створенню i впровадженню сучасних iнформацiйних технологiй та комп'ютерних мереж в ядерно-промисловому комплексi;

33) здiйснює iншi функцiї вiдповiдно до покладених на нього завдань.

5. Держатом України має право:

залучати спецiалiстiв центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади, пiдприємств, установ та органiзацiй (за погодженням з їх керiвниками) для розгляду питань, що належать до його компетенцiї;

представляти Кабiнет Мiнiстрiв України за його дорученням у мiжнародних органiзацiях та пiд година укладення мiжнародних договорiв України;

одержувати в установленому законодавством порядку вiд центральних та мiсцевих органiв виконавчої влади, Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крім, органiв мiсцевого самоврядування iнформацiю, документи i матерiали, необхiднi для виконання його завдань i функцiй;

скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенцiї.

6. Держатом України у процесi виконання покладених на нього завдань взаємодiє з iншими центральними i мiсцевими органами виконавчої влади, Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крім, органами мiсцевого самоврядування, а також з вiдповiдними органами iнших держав.

7. Держатом України у межах своїх повноважень видає на основi i на виконання актiв законодавства накази, органiзовує та контролює їх виконання.

Держатом України у разi споживи видає разом з iншими центральними та мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування спiльнi акти.

Норматівно акти Держатому України пiдлягають державнiй реєстрацiї в установленому законодавством порядку.

У випадках, передбачених законодавством, рiшення Держатому України є обов'язковими для виконання центральними i мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами та органiзацiями всiх форм власностi, громадянами.

8. Держатом України очолює Голова Державного департаменту з питань ядерної енергетики України, який призначається на посаду та звiльняється з посади Президентом Україні в установленому законодавством порядку.

Голова Держатому України має заступникiв, якi призначаються на посаду та звiльняються з посади вiдповiдно до законодавства. Розподiл обов'язкiв мiж заступниками провадить Голова Держатому України.

Голова здiйснює керiвництво Департаментом, неце персональну вiдповiдальнiсть перед Президентом Україні, Кабiнетом Мiнiстрiв України, Мiнiстерством енергетики України за виконання покладених на Держатом України завдань, визначає ступiнь вiдповiдальностi заступникiв Голові, керiвникiв структурних пiдроздiлiв Держатому України.

9. Для погодженого вирiшення питань, що належать до компетенцiї Держатому України, обговорення найважливiших напрямiв дiяльностi i розвитку галузi в Держатомi України утворюється колегiя у складi Голові Держатому України (голова колегiї), заступникiв Голові за посадою, а також iнших керiвних працiвникiв Держатому України.

До складу колегiї можуть входити керiвники iнших центральних органiв виконавчої влади, а також пiдприємств, установ та органiзацiй, що належать до сфери управлiння Держатому України.

Членiв колегiї затверджує та увiльняє вiд виконання обов'язкiв Кабiнет Мiнiстрiв України.

Рiшення колегiї проводяться в життя наказами Держатому України.

10. Для розроблення наукових рекомендацiй та iнших пропозицiй щодо програм розвитку науково прогресу i впровадження нових технологiй у Держатомi України може утворюватися науково рада. Склад науково ради i положення про неї затверджує Голова Держатому України.

У Держатомi України можуть утворюватися й iншi дорадчi та консультативнi органи. Склад цих органiв i положення про них затверджує Голова Держатому України.

11. Граничну чисельнiсть працiвникiв центрального апарату Держатому України затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України за поданням Мiнiстерства енергетики України.

Структуру, штатний розпис та кошторис доходiв i видаткiв центрального апарату Держатому України затверджує Мiнiстр енергетики України.

Положення про структурнi пiдроздiли центрального апарату Держатому України затверджує його Голова.

12. Держатом України є юридичною персоною, має самостiйний баланс, рахунки в установах банкiв, печатку iз зображенням Державного Герба Україні та своїм найменуванням.

Розділ Адмiнiстрацiї

Президента Україні В. ЛИТВИН

Особлівостi приватизацiї в енергетичнiй галузi

Галузева програма ринкових перетворень в електроенергетичному комплексi була залишково сформована пiсля пiдписання Указу Президента Україні вiд 04.04.95 №282/95 "Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексi України".

Для переходу до ринкових вiдносин в електроенергетичному комплексi необхiдно було здiйснити корпоратизацiю (роздержавлення) енергопiдприємств та внесення змiн у їх структуру та форму управлiння.

З цiєю метою були лiквiдованi виробничi енергетичнi об'єднання, якi займалися виробництвом електроенергiї, її передачею та розподiлом, електрозбутовою дiяльнiстю i являлися державними (природними) монопольними монстрами.

У результатi реструктуризацiї галузi замiсть 8 виробничих об'єднань було створено: 4 енергогенеруючих акцiонерних компанiї, де державний пакет акцiй повинен складати 50%+1 акцiя; 27 енергопостачальних акцiонерних компанiй, у яких державний пакет акцiй повинен складати 25%+1 акцiя; "державне пiдприємство Нацiональна енергетична компанiя Укренерго", якові має в своєму складi магiстральнi електромережi та здiйснює централiзоване диспетчерське управлiння єдиною енергетичною системою Україні; 2 гiдрогенеруючих компанiї та нацiональна атомна енергетична компанiя, якi не пiдлягають приватизацiї.

Пiсля проведення реструктуризацiї електроенергетичної галузi на протязi 1996-1997 рокiв був проведення пiльговий продажу акцiй енергетичних компанiй трудовим колективам галузi. У результатi цього працiвники галузi отримали у власнiсть в середньому близько 17% акцiй енергетичних компанiй.

У 1998 роцi розпочався перший етап грошової приватизацiї, метою якого було поповнення державного бюджету та залучення iнвестицiй для реконструкцiї та модернiзацiї обладнання приватизованих енергокомпанiй. За цей годину контрольнi пакети акцiй (не менше 50%) семи енергопостачальних компанiй ( "Прикарпаттяобленерго", "Луганськобленерго", "Львiвобленерго", "Одесаобленерго", "Полтаваобленерго", "Суміобленерго", "Чернiгiвобленерго") були викупленi приватними структурами.

На шкода, запланованi результати вiд першого етапу грошової приватизацiї не були досягнутi. Причиною цього було ті, що приватизацiя енергокомпанiй здiйснювалася за загальними схемами приватизацiї, якi не враховували особливостi електроенергетичної галузi. Енергетичне виробництво носити безперервний характер, вироблена електроенергiя не може накопичуватися на складах. Всi енергетичнi об'єкти поєднанi в єдину енергетичну систему, де вiдмова одного з об'єктiв може призвести до руйнування всiєї системи. Тому при приватизацiї майбутнiй власник повинен мати вiдповiдний досвiд роботи в енергетичному комплексi, а сам процес приватизацiї та реструктуризацiї не повинен порушувати цiлiснiсть електроенергетичного комплексу.

У Указi Президента Україні №944 вiд 02.08.99 "Про деякi питання приватизацiї об'єктiв електроенергетичного комплексу" цi недолiки були врахованi.

У цьому Указi, виходячи з позитивного досвiду вже проведеної приватизацiї енергетики в рядi країн, зроблено наголос на залучення стратегiчних iнвесторiв. Змiненi пiдходи до продаж пакетiв акцiй енергокомпанiй - акцiї енергокомпанiй необхiдно продавати стратегiчним iнвесторам, якi мають досвiд роботи з об'єктами енергетики, на некомерцiйних конкурсах пiд iнвестицiйнi зобов'язання, оскiльки галузь є стратегiчно важливою для держави та високо технологiчною i стратегiя iнвестора повинна спiвпадати з iнтересами держави.

На пiдставi протокольного рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10.08.99 № 30 та з метою збереження керованостi об'єднаною енергетичною системою Україні Нацiональному агентству по управлiнню державними корпоративними правами доручено до 15.08.99 завершити документальну передачу в безпосереднє управлiння Мiнiстерства енергетики України державного пакету акцiй енергетичних компанiй з внесенням змiн до реєстрiв акцiонерiв.

На узгодженi в Кабiнетi Мiнiстрiв знаходиться проект Указу Президента Україні "Про управлiння електроенергетичним комплексом", "який передбачає створити Нацiональну акцiонерну компанiю Енергосистема України" на базi закрiплених у державнiй власностi пакетiв акцiй пiдприємств електроенергетичного комплексу Україні.

Другий етап грошової приватизацiї енергопостачальних та енергогенеруючих компанiй повинен реалiзуватися на протязi 2000-2001 рокiв. Очiкується, що данії етап приватизацiї дозволити поповнити державний бюджет, а також залучити в галузь iнвестицiї, якi вкрай необхiднi для модернiзацiї та реконструкцiї обладнання енергокомпанiй

Атомна енергетика України.

До складу енергетичний галузі України входить 5 атомних електростанцій (АЕС) встановленою потужністю 12.818 млн. КВт

- Запорізька АЕС

- Рівненська АЕС

- Чорнобильська АЕС

- Хмельницька АЕС

- Південно-Українська АЕС

ЗапорожськаАЕС

Запорізька АЕС сьогодні є самої могутньою атомною станцією в Європі і третьої - в світі, в експлуатації якої знаходяться 6 енергоблоків потужністю по 1 млн. кВт кожний.

Перший енергоблок Запорізької АЕС був введений в експлуатацію 10 грудня 1984 року. Щорічно до 1989 року в лад вводився один енергоблок АЕС. Шостий енергоблок введений в експлуатацію в грудні 1995 року.

З початку експлуатації Запорізька АЕС виробила 370,8 млрд. кВтч електроенергії, що дорівнює енергоспоживанню всієї України протягом більш ніж двох років.

Маючи встановлену потужність 6000 МВт, що становить 12,1% від сумарної встановленої потужності енергетики України, виробництво електричної енергії на Запорізькій АЕС останнім часом становить приблизно 47% від загального виробництва електроенергії атомними станціями України і майже 21 % від загального виробітку електроенергії на Україні.

Коефіцієнт використання встановленої потужності (КИУМ) має тенденцію до підвищення. За 1998 рік КИУМ склав в середньому по енергоблоках ОП ЗАЕС - 67,3%, що є самим високим показником серед АЕС України з ВВЕР-1000 і відповідає стандартним показникам зарубіжної АЕС.

Перевірка Запорізької АЕС комісією МАГАТЕ (квітень 1999 року) з програми "OSART", підтвердила високу міру надійності і безпеку атомної станції.

За станом на 13.10.99 в роботі знаходяться 5 енергоблоків. Енергоблок № 4 сьогодні в плановому ремонті.

Безперебійне постачання народного господарства електроенергією забезпечує колектив професіоналів, що розуміють, що електроенергетика є стержнем економіки держави, життєдіяльності країни і її енергобезопасности.

Запорізька АЕС має Учбово-тренувальний центр, базовий для всієї галузі. Побудований тренажер для оперативного персоналу, будується тренажер для ремонтного персоналу. Йде споруда станційного тимчасового сховища для забезпечення вивантаження відпрацьованого ядерного палива з енергоблоків. Державна приймальна комісія підтвердила можливість початку дослідно-промислових випробувань СХОЯТ.

На станції проводиться великий комплекс заходів щодо продовження ресурсу обладнання, з розробки модернизированного обладнання, відповідного сучасним правилам.

Запорізька АЕС і міськвиконком м. Енергодар вишли з ініціативою по продовженню до 2024 року проектного терміну служби Енергодарського енергоузла (Запорізька АЕС, Запорізька ТЕС) в комплексі з Каховським водосховищем, а також з відходячий ЛЕП і підстанціями, а надалі і до 2050 року. Технічно це можливо і економічна доцільність не викликає сумнівів. Матеріали знаходяться на розгляді в Міністерстві енергетики України.

Загальна криза неплатежів в електроенергетиці обумовлює необхідність встановлення додаткової надбавки до тарифу на електроенергію, що відпускається для завершення будівництва ОП ЗАЕС. Вказані кошти необхідно зараховувати на спеціальний рахунок і використати виключно на фінансування витрат будівельних і підрядних організацій, що здійснюють добудову об'єктів промислового і соціально-культурного призначення.

Неплатежі за відпущену і спожиту електроенергію приводять до вимивання оборотних коштів енергетики і до зростання кредиторської заборгованості.

Атомна енергетика України (стан, проблеми і перспективи розвитку)

Виробництво електроенергії

На 5 атомних станціях України знаходиться 17 енергоблоків, в т. ч.: діючих - 14; знятих з експлуатації (№ 1,2 Чорнобильської АЕС) - 2; об'єкт (зруйнований запроектною аварією 4 блок ЧАЕС) - 1.

Встановлена потужність діючих блоків - 12 818 МВт. (26,4% загальних встановлених потужності електростанцій Міненерго).

Виробіток елетроенергії в першому півріччі 1999 р. - 35,2 млрд. кВт·ч.

(Виробіток елетроенергії за перше півріччя 1999 р. зріс на 2,5% в порівнянні з анологичним періодом 1998 р.).

Кількість персоналу на атомних електростанціях (АЕС), всього - 48 598 чол., в т. ч. промислово-виробничого персоналу (ППП) - 27 429 чол.

Атомна енергетика України в останні роки працювала стабільно і має позитивну динаміку (таблиця 1). Завдання Кабінету Міністрів України по несінню навантажень в осінньо-зимовий період 1998-1999 рр. атомні електростанції (АЕС) України виконали.

Таблиця 1. Частка АЕС у виробітку електроенергії і коефіцієнті использованияя встановлених потужностей.

Показники

Ед.

изм.

Роки

1980

1985

1990

1994

1995

1996

1997

1998

1999

Встановлена мощьность:

Усього:

АЕС:

млн.

кВт

43,9

22,4

51,1

8,8

55,6

13,8

55,2

13,8

56,1

13,8

54,0

12,8

53,9

12,8

53,9

12,8

53,9

12,8

Виробництво електроенергії:

Усього:

АЕС:

млрд. кВтч

236,0

14,2

272,0

53,3

298,5

76,2

230,0

75,2

202,6

68,2

193,8

70,5

183,0

79,5

173,0

75,2

172,8

74,1

Частка АЕС в

електроенергії,

що виробляється %

6,0

19,6

25,5

34,0

36,4

42,5

44,6

43,5

42,9

Коефіцієнт використання встановленої потужності:

Усього:

ТЕС:

ГЕС:

АЕС:

%

61,4

63,4

38,2

67,5

60,8

63,1

26,0

69,1

61,3

65,1

26,0

63,0

41,9

37,9

29,9

57,0

40,1

35,3

24,5

58,3

38,7

29,6

21,4

70,8

37,7

27,8

24,3

70,8

36,6

25,7

38,6

67,1

36,6

35,5

25,0

66,1

Безпека і екологія

По кількості аварійних остановов енергоблоків українська АЕС знаходяться на рівні світових показників.

По міжнародній шкалі ИНЕС в 1998 г і в першому півріччі 1999 г порушень, що відносяться до категорії АВАРІЯ (рівень "4-7") на українській АЕС не було, порушення, що відноситься до категорії ІНЦИДЕНТ (рівень "2") було одне на Запорізькій АЕС. У 1998 г порушень, що відносяться до категорії АНОМАЛІЯ (рівень "1"), було сім:

Чорнобильська АЕС - 4 порушення;

Запорізька, Південно-Українська і Рівненська АЕС - по одному порушенню.

У цьому ж році було 65 порушень по рівню "0", в тому числі:

Запорізька АЕС - 22 порушення;

Рівненська АЕС - 21 порушення;

Чорнобильська АЕС - 8 порушень;

Хмельницька і Південно-Українська АЕС - по 7 порушень.

У першому півріччі 1999 г було одне порушення по рівню "1" і 31 по рівню "0".

Газоаерозольні радіоактивні викиди АЕС значно нижче за норму. Колективні дози опромінювання персоналу АЕС України знаходяться на рівні нижче допустимих. Утворення радіоактивних відходів на АЕС знижується.

Проблеми безпеки атомної енергетики України характеризуються наступними чинниками: 7 блоків АЕС з 14 експлуатуються вже більше за 15 років. Практично всі блоки (крім блоку №6 ЗАЕС) підлягають реконструкції. Необхідно збільшувати обіб'ємо і якість технічного обслуговування, ремонтів і робіт по діагностуванню обладнання. Є необхідність виконання робіт по модернізації існуючих і створенню додаткових систем безпеки. Склалася критична ситуація на заводах-постачальниках по виробництву обладнання, що замість виробило ресурс. Його постачання утруднене, що збільшує витрачання валютних коштів. Необхідно виконати поглиблену оцінку безпеки для отримання довготривалої ліцензії на експлуатацію.

У даний час висока міра заповнення сховищ рідких і твердих радіоактивних відходів, відсутні сховища для відпрацьованого ядерного палива (ОЯТ) реакторів ВВЕР-1000, необхідний перехід на нові норми радіаційної безпеки із зменшенням граничної річної дози персоналу з 50 мзв/рік до 20 мзв/рік.

Економіка атомної енергетики

Реалізація електроенергії, що виробляється на АЕС склали: 1998 р. - 84,8 %, перше півріччя 1999 р. - 66,8%, заборгованість споживачів за перше півріччя 1999 р. зросла на 1145 млн. грн., і особливо вона зросла в березні - на 624 млн. грн., в червні - на 634 млн. грн. Зберігається конкурентоздатність АЕС на ринку електроенергії. Усереднений тариф електроенергії, що виробляється АЕС, на 59 % нижче, ніж зроблений на теплових електростанціях (ТЕС) (7,45 коп./кВт·ч проти 11,68 коп./кВт·ч), собівартість електроенергії АЕС - 3,5 коп./кВт·ч в 2,9 рази нижче за собівартість на ТЕС - 10,07 коп./кВт·ч. Істотно знизився тариф на електроенергію в доларовому еквіваленті в порівнянні з 1998 р. (1,9 центи/кВт·ч проти 2,7 цента/кВт·ч). На 1 грн. закупівлі палива на АЕС виробляється в 6,9 рази більше електроенергії, ніж на ТЕС з розрахунку стабільних цін. Фінансові трудності АЕС в основному пов'язані з неплатежами за електроенергію. Намітилася тенденція збільшення оплати за електроенергію грошовими коштами: 191 млн. грн. за перше півріччя 1999 р. проти 107 млн. грн. за 1998 р. Витрачений за останні роки річний запас ядерного палива, що був на АЕС, незважаючи на отримання протягом 1994-1998гг. компенсаційного ядерного палива. У цій ситуації перевантаження кожного блоку залежить від дати постачання з Росії ядерного палива. Так, блок № 2 ЗАЕС через неплатежі простоює 50 діб, що еквівалентно спаленню твердого палива на ТЕС на суму 119,2 млн. грн. Це відповідає вартості річного завантаження ядерного палива для блоку потужністю 1000 МВт. Тут як ніколи справедлива прислів'я "Скупий платить двічі".

Заробітна плата працівників АЕС в першому півріччі зросла на 22 % в порівнянні з 1998 р. Заборгованість по зарплаті за перше півріччя зросла на 10,8 млн. грн. і становить 2,4 місяці, як і за станом на 01.01.99 (заборгованість на тому ж рівні через підвищення зарплати).

Фінансово-економічний стан АЕС характеризується наступними основними негативними показниками:

- неплатежі (непокриття товарної продукції денежими коштами). Кредиторська заборгованість споживачів електроенергії за перше півріччя 1999 року зросла на 1 145 млн. грн. і складає за станом на 01.07.99 - 2 822 млн. грн., що рівноцінно 6 місяцям роботи АЕС; - низький відсоток оплати грошовими коштами, звідси велика заборгованість до бюджету, по заробітній платі, в пенсійний фонд, підприємствам і виготівникам обладнання і запчастин затримка в оплаті за паливо. Щоб збільшити відсоток оплати за електроенергію грошовими коштами, "НАЕК Енергоатом" несе додаткові збитки, пов'язані з оплатою за передачу електроенергії підприємствам-споживачам, що володіють ліквідною продукцією;

- надлишкова чисельність персоналу при загальній чисельності 48 598 чол. - промислово-виробничий персонал становить 29 218 чол., або 60,1%;

- недовиробіток електроенергії по внутрішніх причинах становить 1344 млн/кВт·ч; - надлишкова інфраструктура; - необхідність витрат на соціально-побутову сферу.

Сьогоднішній тариф не дозволяє здійснювати подальший розвиток атомної енергетики.

Чорнобильська проблема

Чорнобильська проблема вимагає виполения наступних задач:

- закриття ЧАЕС-3 зі зняттям з експлуатації блоків №1, 2 і 3;

- перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему;

- створення централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива;

- створення заводу по переробці і зберіганню радіоактивних відходів.

Основна задача - розв'язання питань фінансування і, насамперед, з бюджетних коштів України. Це торкається передусім:

- будівництва промислово-опалювальної котельні, внесок України - 7,5 млн. дол. США;

- сховища відпрацьованого палива РБМК, внесок України - 11,2 млн. дол. США;

- об'єкта "Укриття" - внесок України 50 млн. дол. США;

- змісту блоків № 1 і № 2 (орієнтувально 30 млн. дол. США) передбачено в бюджеті на 1999 р. - 30 млн. грн (в чотири рази менше).

Основні задачі наукового забезпечення розвитку атомної енергетики

На жаль, створені окремі фрагменти наукового забезпечення не відповідають вимогам сьогоднішнього дня. Необхідне створення галузевої науки з проблем міцності, діагностування, розрахункових кодів, водної хімії, технології поводження з радіоактивними відходами, відпрацьованого ядерного палива, сертифікації обладнання, виведення з експлуатації і т. д. Сьогодні є така можливість: створення наукового забезпечення атомної енергетики на базі "ННЦ ХФТИ", передавши його з системи Міннауки в систему Міненерго і забезпечивши його фінансування.

Враховуючи високу конкурентоздатність атомної енергетики, необхідно уважно проаналізувати тариф на електроенергію для АЕС і включити в нього всі витрати, що забезпечують розвиток атомної енергетики згідно з Законом про атомну енергетику.

Стратегічні задачі і перспективи розвитку

Стратегічні задачі ядерної енергетики України наступні:

- продовження терміну служби енергоблоків;

- добудова блоків високої і середньої міри готовності;

- закриття Чорнобильської АЕС зі зняттям блоків №1, 2 і 3 ЧАЕС з експлуатації;

- перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему;

- створення АЕС на базі реакторів нового покоління;

- наукове забезпечення; - розв'язання фінансових проблем.

Програма розвитку атомної енергетики до 2010 р. визначена в Національній енергетичній програмі України, затвердженій Верховною Радою України в травні 1996 р. По постанові Верховної Ради України в цю програму вносяться зміни і доповнення на основі чому склався на сьогодні фінансово-економічній ситуації в країні. "Концепція розвитку атомної енергетики України до 2030 року" в цей час розробляється Міненерго України. Концепція передбачає досягнення рівня виробітку електроенергії до 100 млрд/кВт·ч і підтримка його після 2010 р., що повинне бути досягнуто за рахунок:

- введення двох блоків високої міри готовності ХАЕС-2 і РАЕС-4;

- введення двох блоків середньої міри готовності ХАЕС-3 і ХАЕС-4;

- продовження терміну служби діючих енергоблоків;

- проектування нової АЕС на основі реакторів нового покоління.

Атомна промисловість України

(стан, проблеми і перспективи розвитку)

Атомна промисловість України проводить: уран, цирконій і гафний, ионообменние смоли, платину, золото, мінеральні добрива, машинобудівну продукцію.

Атомна промисловість України включає наступні підприємства:

- Східний гірничо-збагачувальний комбінат, що включає підприємства Дніпропетровської, Кіровоградської і Миколаївської областей. Головний офіс в м. Жовті Води Дніпропетровської області;

- Державне науково-виробниче підприємство "Цирконій", м. Днепродзержінськ;

- Державне підприємство "Смоли", м. Днепродзержінськ;

- Державне підприємство "Придніпровський завод кольорових металів", м. Днепродзержінськ;

- Державне підприємство "Придніпровський гідро-металургійний завод", м. Днепродзержінськ;

- Державне підприємство "Придніпровський хімічний завод", м. Днепродзержінськ;

- Український науково-дослідний проектно-дослідницький інститут промислової технології, м. Жовті Води.

Східний ГОК

ВостГОК практично зберіг обсяги виробництва на рівні 1990 р. і випускає закису-окислу урану 30-35 % від загальної потреби АЕС України.

На 01.07.99 м. заборгованість "НАЕК Енергоатом" ВостГОКу становила 30,2 млн. грн., а Міненерго - 26,0 млн. грн.

Національна атомна енергогенерирующая компанія "Енергоатом" не виконала своїх зобов'язань ні по оплаті грошовими коштами, ні по постачанні продукції. Міненерго свої зобов'язання перед ВостГОКом також не виконало через складності фінансування.

Основними завданнями ВостГОКа на 1999 р. є:

- випуск закису-окислу урану і сірчаної кислоти;

- випуск машинобудівної продукції;

- проведення геологорозвідувальних робіт по приросту запасів урану на Ватутінськом і Мічурінськом родовищах;

- проведення гірничо-капітальних робіт по Інгульської і Смольської шахтам;

- нарощування об'ємів хвостохранилища;

- завершення будівництва газопроводу до пгт. Смольськоє;

- погашення заборгованості по заробітній платі, по платежах до бюджету, пенсійного фонду;

- зменшення кредиторської і дебіторської заборгованості.

"ГНПП Цирконій"

ГНПП Цирконій" - циркониевая база для створення ядерно-паливного циклу в Україні.

1998 р. був для підприємства надзвичайно важким. Практично підприємство стояло. Пускові операції на виробництві були початі в листопаді 1998 р.

Основними завданнями на 1999 р. перед "ГНПП Цирконій" є:

- постачання в Російську Федерацію тетрафторида циркония;

- закладка в галузевий резерв ядерно-чистого циркония і гафния;

- проведення реконструкції і технічного переозброєння;

- зменшення дебіторської заборгованості; - зменшення заборгованості по заробітній платі, по платежах до бюджету, в пенсійний фонд.

ГП "Смоли"

ГП "Смоли" здійснює випуск широкої номенклатури ионообменних смол, насамперед для видобування урану, золота, рідкоземельних елементів, водоподготовки на атомних і теплових станціях. Споживачі продукції: ВостГОК, Навоїнський ГМК (Узбекистан), Забайкальський ГХК (Минатом Росії), підприємство "Росзолото". Аналіз роботи підприємства розглянутий на балансовій комісії Міненерго 17 лютого 1999 р. Існує значна кредиторська заборгованість банкам.

Основні завдання на 1999 р.:

- виконання плану по випуску смол для видобування урану і золота;

- зменшення кредиторської заборгованості;

- виготовлення дослідно-промислової партії смол для водоподготовки АЕС і ТЕС.

ГП "Придніпровський завод кольорових металів"

Придніпровським заводом кольорових металів виготовлено і поставлено платини в злитках на суму 4,5 млн. грн. Відсутність оборотних коштів вимушує працювати по давальницькій схемі.

Основні задачі:

- збільшення обсягу випуску продукції платинової групи;

- вишукування нових джерел сировини;

- розширення номенклатури продукції на основі платини.

ДП "Придніпровський гідро-металургійний завод"

Основний напрям діяльності Придніпровського гидрометаллургического заводу - освоєння технології переробки золотосодержащих руд в дослідно-промисловому масштабі. Підприємство отримало в спадщину кредиторську заборгованість в об'ємі 8,8 млн. грн., заборгованість по заробітній платі - 10 місяців.

Основними задачами на 1999 р. є:

- завершення дослідно-промислових робіт по переробці золотосодержащих руд Саулянського родовища;

- розв'язання питань освоєння Бобріковського родовища золота і постачання золотосодержащей руди при геологорозвідувальних роботах;

- освоєння нових видів продукції;

- зменшення заборгованості по заробітній платі, в пенсійний фонд, платежам до бюджету;

- зменшення кредиторської заборгованості.

Український науково-дослідний і проектно-дослідницький інститут промислової технології

УкрНІПІ промислової технології виконує функції генерального проектувальника об'єктів ядерно-паливного циклу і головній організації з проблеми поводження з РАО.

Пріоритетними напрямами діяльності інституту в 1999 р. є:

- завершення робіт по проведенню госекспертизи і затвердженню "Проекту будівництва рудника на базі Ново-Константиновского родовища", а також розробка робочого проекту;

- розробка проектно-розрахункової документації технічного переозброєння "ГНПП Цирконій";

- розробка проектів організації промислового виробництва труб і прутков з циркониевого сплаву, а також організація виробництва комлектуючий тепловиділяючих зборок для реакторів ВВЕР-1000;

- науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи по створенню ефективних екологічно безпечних технологій і обладнання для видобутку і переробки уранових руд, розв'язанню екологічних проблем по моніторингу навколишнього середовища на об'єктах атомної промисловості.

Розвиток атомної промисловості здійснюється по наступних програмах:

- Комплексна програма створення ядерно-паливного циклу;

- Програма інтеграції циркония українського виробництва в ядерне паливо для реакторів ВВЕР-1000;

- Програма поводження з відпрацьованим ядерним паливом;

- Програма освоєння технології і виробництва обладнання для АЕС України.

Комплексна програма створення ядерно-паливного циклу в Україні розроблена, розглянута на колегії міністерства, узгоджена з всіма зацікавленими міністерствами і відомствами і подана на твердження (редакція 99).

Фінансування комплексної програми створення ядерно-паливного циклу полягає в погашенні заборгованості за використання ядерного палива, щомісячному відрахуванні за використання вдосконаленого ядерного палива виробництва українських ТВС.

Програма інтеграції циркония українського виробництва в ядерне паливо для реакторів ВВЕР-1000 затверджена в травні 1999 р. міністром енергетики України Плачковим И. В. і міністром Російської Федерації з атомній енергії Адамовим Е. О. Схема інтеграції включає в себе:

- виробництво тетрафторида, урану;

- виробництво кальцийтермического циркония і виробів на його основі;

- виробництво прокату;

- організацію виробництва комлектуючий ТВС ВВЕР-1000;

- ліцензування ядерного палива з комлектуючий українського виробництва;

- розробку концептуальних підходів за системою забезпечення якості.

Програма поводження з відпрацьованим ядерним паливом до 2010 року розроблена, узгоджена із зацікавленими міністерствами і відомствами, подана на затвердження в Кабінет Міністрів України.

Схема поводження з ОЯТ передбачає поступове зменшення об'ємів вивозу ОЯТ і повну відмову від послуг підприємств Мінатома Росії до 2004 р.

Програма освоєння технології і виробництва обладнання для АЕС України розроблена як розділ 4 "Розробка і виробництво машин і обладнання для атомної енергетики України" Державної програми Рішенням Кабінету Міністрів України від 31.05.98 Програма визначена міжгалузевої, але, враховуючи складне фінансове положення, її реалізація практично не здійснюється через відсутність фінансування.

При розробці тарифу на електроенергію, що виробляється на АЕС, на 2000 р. необхідно передбачити кошти на фінансування Програми, що дозволить скоротити валютну складову по закупівлі обладнання з 85% до 15% і забезпечити створення додаткових робочих місць (~ 5000 чол.) на підприємствах промисловості України.

По алгоритму енергоринку необхідно передати фонду ЯТЦ заборгованість:

1) "НАЕК Енергоатом" по затвердженому графіку реструктуризації за ядерне паливо 1994-1997 рр. в об'ємі 240 млн. грн., починаючи з липня 1999 р.;

2) "НАЕК Енергоатом" за поставлене компенсаційне ядерне паливо у вересні-грудні 1998 р. в об'ємі 237 млн. грн.;

3) "НЕК Укренерго" в об'ємі ~ 60 млн. грн.

Фізичний захист і медико-санітарне забезпечення підприємств атомної енергетики і промисловості

В системі Міністерства діє схема забезпечення фізичного захисту об'єктів атомної енергетики і промисловості (ядерні установки, ядерні матеріали, радіоактивні відходи, інші джерела іонізуючого випромінювання).

Система медико-санітарного забезпечення підприємств атомної енергетики і промисловості в складі дев'яти спеціалізованих медико-санітарних частин (СМЧ) і восьми санітарно-епідеміологічних станцій (СЕС) в містах-супутниках АЕС і об'єктах атомної промисловості обслуговує, крім виробничого персоналу, населення в містах-супутниках загальною чисельністю понад 350 тис. чол.

Основна проблема медико-санітарного забезпечення - фінансування. З держбюджету виділяються кошти тільки на поточну заробітну плату.

Потрібно спеціальний розгляд питання на колегії Міністерства за рішенням проблем медико-санітарного забезпечення в галузі.

Капітальне будівництво об'єктів атомної енергетики і промисловості

В цей час ведуться роботи по добудові блоку 2 на ХАЕС і блоку 4 на РАЕС. У квітні 1999 р. введений в промислову експлуатацію пусковий комплекс Александровської ГЕС Південно-Української АЕС. Завершене будівництво першої черги сховища відпрацьованого ядерного палива на Запорізькій АЕС. Виконані гірничо-капітальні роботи по освоєнню нових горизонтів Ватутінського і Мічурінського родовищ, роботи по розширенню об'єму хвостохранилища на Желтоводської майданчику.

Короткі висновки.

Електроенергетика України - могутній, складний і розгалужений технологічний комплекс, що є основою функціонування усього суспільного виробництва, забезпечення умов цивілізованого життя населення країни.

Зберегти цей комплекс і створити умови для його успішної роботи в теперішньому часі і в майбутньому - головна задача всіх органів державного управління. На жаль, з початку дев'яностих років найскладніший електроенергетичний комплекс країни поступово втрачає свій потенціал, для відновлення якого будуть потрібні десятиріччя і колосальні фінансові ресурси.

Роботі електроенергетичної галузі в умовах загальної економічної кризи властиві ті ж характерні риси, що і роботі інших базових галузей промисловості. Це спад виробництва, вимивання оборотних коштів, катастрофічно низький рівень платежів за спожиту енергію, відсутність коштів на модернізацію і реконструкцію обладнання і виплату заробітної плати.

На сьогоднішній день ми, на жаль, повинні констатувати той факт, що розвинена на найвищому рівні галузь, що має обладнання світового рівня, величезні можливості по експорту електроенергії, переживає один з самих тежелих періодів свого розвитку.

Проблеми, що копилися роками, сьогодні сконцентрувалися і з'явилися у всьому своєму об'ємі і вирішувати їх необхідно дуже швидко і ефективно.

У зв'язку з ускладненням режиму роботи обладнання, що виявилося в зниженні навантажень і збільшенні кількості остановов і пусків енергоблоків, пов'язаному з погіршенням якості палива, старінням обладнання при дефіциті коштів для його реабілітації, продовжують гіршати техніко-економічні показники.

У Україні діють 5 АЕС, яка несе головне базове навантаження в енергосистемі. На цих атомних електростанціях в 1998 р. працювало 14 енергоблоків із загальною встановленою потужністю 12,818 тис. МВт. Термін експлуатації більшості блоків з реакторами ВВЕР-1000 на сьогодні становить 15 років (проектний термін - 30 років), однак значна частина тепломеханического і електротехнічного обладнання АЕС потребує заміни, необхідне проведення комплексу робіт по підвищенню надійності і безпеки АЕС. Робота АЕС повністю залежить від постачання тепловиділяючих зборок з Росії, а в зв'язку із закінченням терміну їх постачання на компенсаційній основі питання про надійність топливообеспечения АЕС значно загострюється.

Необхідно в найкоротші терміни внести зміни в тактику і механізм проведення приватизації об'єктів електроенергетичного комплексу з урахуванням негативного досвіду. Приватизацію об'єктів електроенергетичного комплексу потрібно провести тільки після посилення регулюючих і контролюючих функцій держави, що враховують особливості роботи з об'єктами, які мають різні форми власності, з позицій збереження цілісності єдиної енергетичної системи країни.

У цей час розроблена нова редакція програми приватизації енергетики, яка була узгоджена Кабінетом Міністрів України разом із заходами щодо її реалізації. Відповідно до затвердженої програми розроблений Закон України і Указ Президента "Про особливості приватизації в паливно-енергетичному комплексі", який готується Кабінетом Міністрів України для представлення Президенту України на твердження.

Література.

1. Підсумки роботи енергетичної галузі за 1998 рік і перше півріччя 1999 року, перспективні напрями розвитку енергетики І. В. Плачков, міністр енергетики України.

2. Стан і перспектива ядерної енергетики і промисловості А. П. Чернов, до. т. н, заст. міністра енергетики України.

3. 15 років Запорізької АЕС. (З виступу Генерального директора Запорізької АЕС Д. В. Білея з нагоди 15-летия пуску першого енергоблока станції (13.10.99).

4. Положення про міністерство енергетики України. Затверджено Указом Президента Україні від 25 листопада 1999 долі N 1497/99.

5. Положення про Державний департамент ядерної енергетики України. Затверджено Указом Президента Україні від 25 листопада 1999 долі N 1500/99.

6. Бюлетень министерсва енергетики України.

загрузка...