Реферати

Реферат: Звільнення від обов'язків платника податків у відповідності зі статтею 145 НК РФ

Комедія А. Грибоєдова "Горі від розуму" у російській критиці. Поява негативних і позитивних відгуків про "Гору від розуму" В. Бєлінського. Перше друковане висловлення Н. Полевого в рецензії на альманах "Російська Талія". Висловлення Гончарова - найважливіший етап в освоєнні спадщини Грибоєдова російською критикою.

Виготовлення Петф-бутилок. Відмітні риси полиетилентерефтолатной (ПЕТФ) тари, фізичні властивості. Виробництво Петф-преформ. Устаткування і його призначення. Виготовлення Петф-бутилок. Станція розігріву Петф-преформ. Правила експлуатації устаткування для видува тари.

Державне регулювання торгової діяльності. Методи державного регулювання ринку. Роль державного впливу на формування цінової, податкової, інвестиційної політики. Засобу торгівлі, їхній склад і джерела утворення. Розрахунок чистого прибутку, витрат по оренді і змісту будинків.

Бізнес-план "On-Line замовлення товарів" (для аптечної мережі). Організація on-line замовлення товарів, наданих в аптечній мережі "Ильич-Фарм" у місті Маріуполеві для людей з обмеженими можливостями. Етапи реалізації бізнесу-проекту, створення фармацевтичної бази; рекламна компанія, розрахунок строку окупності.

Розробка елементів системи менеджменту якості і поліпшення виробництва цинку з відходів ванн гарячого цинкування. Розробка заходів щодо поліпшення якості продукції, що випускається, удосконалюванням технологічного процесу виробництва цинку з гартцинка, а також розробка нового технологічного процесу одержання цинку з відходів ванн гарячого цинкування.

Податковий кодекс Російської Федерації (далі НК РФ) передбачає для платників податків можливість звільнення від обов'язків числення і сплати ПДВ до бюджету. Дане звільнення може бути надане платнику податків в порядку, передбаченому статтею 145 НК РФ. Однак НК РФ вимагає виконання деяких умов.

Звернемося до статті 145 НК РФ:

"1. Організації і індивідуальні підприємці мають право на звільнення від виконання обов'язків платника податків, пов'язаних з численням і сплатою податку (далі - звільнення), якщо за три попередніх послідовних календарних місяця сума виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) цих організацій або індивідуальних підприємців без урахування податку не перевищила в сукупності один мільйон рублів.

2. Положення справжньої статті не розповсюджуються на організації і індивідуальних підприємців, реалізуючий підакцизні товари протягом трьох попередніх послідовних календарних місяців.

3. Звільнення відповідно до пункту 1 справжньої статті не застосовується відносно обов'язків, виникаючих в зв'язку з ввезенням товарів на митну територію Російської Федерації, належних оподаткуванню відповідно до подпунктом 4 пункту 1 статті 146 справжнього Кодексу.

Обличчя, що використовують право на звільнення, повинні представити відповідне письмове повідомлення і документи, вказане в пункті 6 справжньої статті, яке підтверджує право на таке звільнення, до податкового органу по місцю свого обліку.

Вказані повідомлення і документи представляються не пізніше 20-го числа місяця, починаючи з якого цих осіб використовують право на звільнення.

Форма повідомлення про використання права на звільнення затверджується Міністерством фінансів Російської Федерації.

4. Організації і індивідуальні підприємці, що направили до податкового органу повідомлення про використання права на звільнення (про продовження терміну звільнення), не можуть відмовитися від цього звільнення до витікання 12 послідовних календарних місяців, за винятком випадків, коли право на звільнення буде втрачене ними відповідно до пункту 5 справжньої статті.

Після закінчення 12 календарних місяців не пізніше 20-го числа подальшого місяця організації і індивідуальні підприємці, які використали право на звільнення, представляють до податкових органів:

документи, підтверджуючі, що протягом вказаного терміну звільнення сума виручки від реалізації товарів (робіт, послуг), обчислена відповідно до пункту 1 справжньої статті, без урахування податку за кожні три послідовних календарних місяця в сукупності не перевищувала один мільйон рублів;

повідомлення про продовження використання права на звільнення протягом подальших 12 календарних місяців або про відмову від використання даного права.

5. Якщо протягом періоду, в якому організації і індивідуальні підприємці використовують право на звільнення, сума виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) без урахування податку за кожні три послідовних календарних місяця перевищила один мільйон рублів або якщо платник податків здійснював реалізацію підакцизних товарів, платники податків починаючи з 1-го числа місяця, в якому мало місце таке перевищення або здійснювалася реалізація підакцизних товарів, і до закінчення періоду звільнення втрачають право на звільнення.

Сума податку за місяць, в якому мало місце вказане вище перевищення або здійснювалася реалізація підакцизних товарів і (або) підакцизної мінеральної сировини, підлягає відновленню і сплаті до бюджету у встановленому порядку.

У випадку, якщо платник податків не представив документи, вказані в пункті 4 справжньої статті (або представив документи, вмісні недостовірні відомості), а також у випадку, якщо податковий орган встановив, що платник податків не дотримує обмеження, встановлені справжнім пунктом і пунктами 1 і 4 справжніх статті, сума податку підлягає відновленню і сплаті до бюджету у встановленому порядку з стягненням з платника податків відповідних сум податкових санкцій і пенею.

6. Документами, підтверджуючими відповідно до пунктів 3 і 4 справжніх статті право на звільнення (продовження терміну звільнення), є:

виписка з бухгалтерського балансу (представляють організації);

виписка з книги продажу;

виписка з книги обліку доходів і витрат і господарських операцій (представляють індивідуальні підприємці);

копія журналу отриманих і виставлених рахунків-фактур.

7. У випадках, передбачених пунктами 3 і 4 справжніх статті, платник податків має право направити до податкового органу повідомлення і документи поштою рекомендованим листом. У цьому випадку вдень їх уявлення до податкового органу вважається шостий день від дня напряму рекомендованого листа.

8. Суми податку, прийняті платником податків до вирахування у відповідності зі статтями 171 і 172 справжніх Кодекси до використання ним права на звільнення відповідно до справжньої статті, по товарах (роботам, послугам), в тому числі основним коштам і нематеріальним активам, придбаним для здійснення операцій, що визнаються об'єктами оподаткування відповідно до справжнього розділу, але не використаним для вказаних операцій, після відправки платником податків повідомлення про використання права на звільнення підлягають відновленню в останньому податковому періоді перед відправкою повідомлення про використання права на звільнення шляхом зменшення податкового вирахування.

Суми податку, сплачені по товарах (роботам, послугам), придбаних платником податків, що втратив право на звільнення відповідно до справжньої статті, до втрати вказаного права і використаним платником податків після втрати ним цього права при здійсненні операцій, що визнаються об'єктами оподаткування відповідно до справжнього розділу, приймаються до вирахування в порядку, встановленому статтями 171 і 172 справжніх Кодекси".

Таким чином, отримати звільнення по даній статті НК РФ мають право тільки платники податків ПДВ (організації і індивідуальні підприємці). У частині платників ПДВ на митниці дана стаття не застосовується.

Платник податків ПДВ має право отримати звільнення від виконання обов'язків платника податків. При виконанні наступних умов:

За три попередніх послідовних календарних місяця загальна сума виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) платника податків без урахування податку не перевищила в сукупності один мільйон рублів;

Платник податків ПДВ протягом трьох попередніх послідовних календарних місяців не здійснював реалізацію підакцизних товарів.

У відповідності зі статтею 181 НК РФ підакцизними товарами признаються:

спирт етиловий з всіх видів сировини, за винятком спирту коньячного;

спиртосодержащая продукція (розчини, емульсії, суспензії і інші види продукції в рідкому вигляді) з об'ємною часткою етилового спирту більше за 9 відсотків;

алкогольна продукція (спирт питний, горілка, ликероводочние виробу, коньяки, вино і інакша харчова продукція з об'ємною часткою етилового спирту більше за 1,5 відсотки, за винятком виноматериалов);

пиво;

тютюнова продукція;

автомобілі легкові і мотоцикли з потужністю двигуна понад 112,5 кВт (150 конячих сил);

автомобільний бензин;

дизельне паливо;

моторні масла для дизельних і (або) карбюраторних (инжекторних) двигунів;

прямогонний бензин.

Про те, яким чином розраховується виручка, що використовується з метою статті 145 НК РФ, сказано в пункті 2.2. Методичних рекомендацій по застосуванню розділу 21 НК РФ. Згідно з вказаним пунктом розрахунок виручки виготовляється у відповідності з обліковою політикою для цілей оподаткування, тобто якщо платник податків моментом визнання налогооблагаемой бази по ПДВ вважає "оплату", то при розрахунку використовується тільки оплачена виручка. У розрахунок включається виручка від реалізації як оподатковуваних (в тому числі по ставці 0%), так і неоподатковуваних товарів (робіт, послуг) незалежно від форми оплати. Крім того, враховується виручка від реалізації товарів (робіт, послуг), місцем реалізації яких не признається територія Російської Федерації.

У той же час з метою статті 145 НК РФ в суму виручки не включаються:

виручка, отримана від реалізації товарів (робіт, послуг) при здійсненні діяльності, належної оподаткуванню єдиним податком на ставлений дохід по певних видах діяльності;

суми грошових коштів, перерахована в статті 162 НК РФ, включаючи кошти, отримані у вигляді санкцій за невиконання або неналежне виконання договорів (контрактів), що передбачають перехід права власності на товари (роботи, послуги);

вартість товарів (робіт, послуг) переданих на безвідплатній основі.

Крім того, з розрахунку виручки платник податків виключає:

операції, перераховані в подпунктах 2, 3, 4 пункти 1 і пункті 2 статті 146 НК РФ;

операції, здійснювані податковими агентами у відповідності зі статтею 161 НК РФ.

Зверніть увагу, що для професійних учасників ринку цінних паперів при здійсненні ними ділерської діяльності на ринку цінних паперів, а також для будь-яких інших організацій, що здійснюють операції купівлі-продажу цінних паперів від свого імені і за свій рахунок, виручкою від реалізації цінних паперів для цілей застосування пункту 1 статті 145 НК РФ є продажна вартість цінних паперів.

Треба відмітити, що вважати цю виручку можна по-різному. Можна взяти три останніх календарних місяця, а можна полічити виручку за останній квартал. Так полічив Федеральний арбітражний суд Західно-Сибірського округу (Постанова від 2 грудня 2002 року у справі №Ф04/4354-982/А46-2002).

Таким чином, для отримання звільнення від ПДВ для розрахунку виручки три послідовних календарних місяця можна визначати двома способами:

- січень + лютий + березень (I квартал), квітень + травень + червень (II квартал) і так далі;

- січень + лютий + березень, лютий + березень + квітень, березень + квітень + травень і так далі.

Відносно пункту 2 статті 145 НК РФ відмітимо, що даний пункт досить довгий час був предметом суперечки між податковими органами і платниками податків. Податківці трактували дану норму Податкового Кодексу РФ таким чином: якщо платник податків здійснює реалізацію підакцизних товарів, то право на звільнення він не має, незалежно від того чи здійснює він реалізацію тільки підакцизних товарів, або нарівні з нею продає і непідакцизні товари. Податкове відомство вмотивовувало свою позицію тим, що від ПДВ звільняється або не звільняється сам платник податків, а не вигляд здійснюваних ним операцій. Однак точку в численних спорах з цього приводу поставив Конституційний Суд Російської Федерації. У своєму Визначенні від 10 листопада 2002 року №313-Про "По жалобі громадянки Паутової Людмили Іванівни на порушення її конституційних прав пунктом 2 статті 145 Податкового кодексу Російської Федерації" він указав, що положення пункту 2 статті 145 НК РФ (його конституційно-правове тлумачення) не може служити основою для відмови особі, що здійснює одночасно реалізацію підакцизних і непідакцизних товарів, в наданні звільнення від виконання обов'язків платника податків по податку на додану вартість по операціях з непідакцизними товарами.

Тому, якщо платник податків здійснює реалізацію підакцизних і непідакцизних товарів, то необхідно організувати роздільний облік цих операцій, і тоді в частині реалізації непідакцизних товарів платник податків може скористатися правом і застосувати звільнення від обов'язків платника податків.

У тому випадку, якщо необхідні умови додержані, платник податків повідомляє податковий орган про своє рішення скористатися правом на звільнення від сплати ПДВ. Форма повідомлення, що представляється до податкового органу, затверджена Наказом МНС Російської Федерації від 4 липня 2002 року №БГ-3-03/342 "Про статтю 145 частини другої Податкового кодексу Російської Федерації". Разом з повідомленням платник податків до податкового органу представляє наступні документи:

1) виписку з бухгалтерського балансу (представляють організації);

2) виписку з книги продажу;

3) виписку з книги обліку доходів і витрат і господарських операцій (представляють індивідуальні підприємці);

4) копію журналів отриманих і виставлених рахунків-фактур.

Вказаний комплект документів повинен бути представлений до податкового органу не пізніше 20-го числа місяця, починаючи з якого платник податків використовує своє право на звільнення. Представляти дані документи до податкового органу не обов'язково особисто, можна направити повідомлення і документи поштою рекомендованим листом. У цьому випадку вдень їх уявлення до податкового органу вважається шостий день від дня відправлення рекомендованого листа.

Приймаючи рішення про використання права на звільнення, платник податків повинен особливу увагу приділити пункту 8 статті 145 НК РФ. Даний пункт містить вимогу про відновлення ПДВ, раніше прийнятого до вирахування по товарах (роботам, послугам), в тому числі по основних коштах і нематеріальних активах, які були придбані платником податків, але не використані для налогооблагаемих операцій. Адже може вийти так, що сума ПДВ, належна відновленню, досить велика, і звільнення від обов'язків платника податків в цьому випадку використати невигідно. Якщо, зваживши все за і проти, платник податків все ж приймає рішення використати звільнення, сума "відновленого" податку відбивається в декларації по податку на додану вартість за останній податковий період перед відправкою повідомлення. Сума податку, належного відновленню, відбивається по рядку 370 розділу 2.1 "Розрахунок загальної суми податку", форма якої затверджена Наказом МНС Російської Федерації від 20 листопада 2003 року №БГ-3-03/644 "Про затвердження форм декларацій по податку на додану вартість".

Використати право на звільнення платник податків може протягом року (12 послідовних календарних місяців), потім за його бажанням воно може бути продовжене.

Після закінчення року, протягом якого платник податків використав право на звільнення, він зобов'язаний представити до податкового органу (не пізніше 20-го числа подальшого місяця):

документи, підтверджуючі, що сума виручки за кожні три послідовних календарних місяця від реалізації товарів (робіт, послуг) у нього не перевищувала один мільйон рублів;

повідомлення про продовження терміну або відмова від використання права на звільнення.

Продовжуючи термін звільнення, платник податків представляє до податкового органу, того ж самого комплекту документів, що і при отриманні права на звільнення. Про це говориться в Листі МНС Російської Федерації від 30 вересня 2002 року №ВГ-6-03/1488@ "Про звільнення від виконання обов'язків платника податків, пов'язаних з численням і сплатою ПДВ".

Якщо платник податків не надасть підтверджуючі документи про правомірність використання звільнення, то податковий орган зажадає відновити суму податку за весь термін звільнення і сплатити його до бюджету, крім того, до платника податків будуть застосовані штрафні санкції у вигляді штрафів і пенею.

Відмітимо, що платник податків не має право добровільно відмовитися від використання права на звільнення протягом всього терміну його дії (дванадцяти календарних місяців). Його можна тільки "втратити", це станеться, якщо протягом терміну звільнення у платника податків сталося перевищення суми виручки або здійснювалася реалізація підакцизних товарів. У цьому випадку сума податку за місяць, в якому сталося перевищення виручки, або була здійснена реалізація підакцизних товарів, підлягає відновленню і сплаті до бюджету у встановленому порядку.